Перейти до вмісту

Барна Степан Степанович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Барна.
Степан Барна
Степан Степанович Барна
Степан Барна
Степан Барна
Голова Тернопільської ОДА
2 квітня 2015 — 11 червня 2019
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
ПопередникОлег Сиротюк
НаступникІван Крисак (т.в.о.)[1]
Народився9 жовтня 1979(1979-10-09) (45 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, військовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство УРСР → Україна Україна
Alma materТернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяЄвропейська Солідарність
БатькоСтепан Михайлович
МатиСвітлана Людвігівна
У шлюбі зТетяна
Дітидонька Софія
БратиОлег
Звання Старший сержант
Нагороди
Степан Барна на сайті Верховної Ради
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
«Блок Петра Порошенка» 4 грудня 2014 — 13 травня 2015

Картка на сайті Верховної Ради України

Степа́н Степа́нович Ба́рна (нар. 9 жовтня 1979, с. Нагірянка, Тернопільська область) — український громадсько-політичний діяч, військовослужбовець, старший сержант 10 ОГШБр Збройних сил України[2], учасник російсько-української війни[3]. Член партії «Європейська Солідарність». Народний депутат України 8-го скликання[4][5]. Співголова МДО «Депутатський контроль»[6]. Голова Тернопільської ОДА (від 2 квітня 2015[7] до 11 червня 2019[8]).

Брат політика Олега Барни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Степан Барна народився 9 жовтня 1979 року в селі Нагірянці Чортківського району Тернопільської області в родині вчителів Степана Михайловича та Світлани Людвігівни.

Закінчив Ягільницьку середню школу (1996), історичний факультет Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2001), аспірантуру інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України (2004), Інститут післядипломної освіти Тернопільської академії народного господарства (2005). Професійне стажування проходив як помічник Голови Комітету у закордонних справах Верховної Ради України (за проєктом «Програми сприяння Парламентові України» Університету Іллінойсу (США), також стажувався в Інституті Сходу Варшавського університету.

У різні роки працював головою Громадського центру ВГО «Наша Україна» і ВО «Молодіжний Союз Наша Україна».

2011–2012 рр. — заступник директора спільного україно-німецького підприємства «Тер - Бау - Гіпс». Наступні два роки до депутатства - заступник директора ТОВ «Протекшн груп».[9]

Громадсько-політична діяльність

[ред. | ред. код]
Листопад 2014 року
Степан Барна та Петро Порошенко

З листопада 2004 р. до березня 2006 р. працював головою Благодійного фонду «Ідея і Чин України». Потім — куратором з питань соціально-економічного розвитку, у квітні призначений керівником Громадського центру Всеукраїнської громадської організації «Наша Україна» в Тернопільській області, 28 жовтня 2006 р. обраний головою Тернопільської обласної організації ВГО «Наша Україна». 19 лютого на загальних зборах організації обраний членом Правління цієї організації.

27 червня 2006 р. призначений радником Міністра сім'ї, молоді та спорту.

26 березня 2006 р. обраний депутатом Тернопільської обласної ради, працює членом постійної Комісії у справах сім'ї молоді та спорту Тернопільської обласної ради.

Від 15 вересня 1999 до 30 вересня 2004 р.— голова Тернопільського обласного науково-пошукового товариства «Обереги», також був головою Наглядової Ради цього товариства. Окрім того обраний головою Наглядової Ради Інституту Національного Відродження України імені Ігора Ґерети та членом Ради з питань молодіжної політики при голові Тернопільської облдержадміністрації.

На установчому з'їзді ВМГО «Молодіжний Союз Наша Україна» 22 жовтня 2005 року обраний до складу Президії Ради організації. У грудні 2005 р. обраний головою Тернопільської обласної організації ВМГО «Молодіжний Союз Наша Україна». 4 листопада 2006 р. був обраний головою Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодіжний Союз Наша Україна».

З 5 березня 2005 р. член політичної партії «Народний Союз Наша Україна», член Президії ради партії. З квітня 2005 р. член Президії та ради ТОО партії «Народний Союз Наша Україна».

Був координатором громадського руху «За Україну!». Діяч ГО «Зарваницька ініціатива».[10]

Активний учасник Євромайданів у Тернополі та Києві.

Член партії «Блок Петра Порошенка» (нині Європейська Солідарність).

Під час виборів до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 року — № 65 у списку «Блоку Петра Порошенка».

Від 4 грудня 2014 — народний депутат України.

Від 2 квітня 2015 — голова Тернопільської обласної державної адміністрації. Вперше в історії Тернопільщини нового очільника області особисто представив Президент України.

Певний час Барна суміщав депутатський мандат з посадою голови Тернопільської облдержадміністрації[11], а 13 травня 2015 року був позбавлений мандату Верховною Радою.[12]

23 квітня 2019 року голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна заявив про намір подати у відставку.[13]

31 травня 2019 року був обраний в центральну політраду партії «Європейська Солідарність»[14].

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
«Хочеш вміти керувати — навчися підкорятися», — каже військовослужбовець Степан Барна. на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2023. — 8 грудня.
Степан Барна: Ми воюємо з професійною армією і це не можна недооцінювати на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2023. — 20 березня.

Будучи головою Тернопільської ОДА у 2018 році Степан Барна підписав контракт резервіста. Тоді за посадою він очолив новостворену 105-ту окрему бригаду територіальної оборони в області[15][16].

2019 року склав свої повноваження голови і в жовтні того ж року потрапив на збори резервістів першої черги в 10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду, де й підписав контракт резервіста із військовим з'єднанням[16].

Від початку повномасштабного російського вторгнення на фронті. Служить командиром зенітно-артилерійського відділення мотопіхотного батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у боях за Житомирщину, Київщину та околиці м. Бахмута на Донеччині[3][16][17].

У червні 2023 року в зоні бойових дій передав бігунам прапор України, який 11 липня того ж року урочисто підняли під час саміту НАТО у Вільнюсі[18][19].

Скандали

[ред. | ред. код]

У 2016 році лобіював побудову каскаду ГЕС на р.Дністер[20] яка могла призвести до екологічної катастрофи та затопленню сотень сіл[21].

У 2016 році водій голови ТОДА Степана Барни стріляв по дітях у дворі тернопільської багатоповерхівки[22].

У 2017 році потрапив у скандал із землями для учасників АТО на т.з. «львівській трасі».[23] У 2018 році, на посаді голови ТОДА, отримав прізвисько «Великого комбінатора» в гучному корупційному скандалі, який в народі отримав назву «40 метровий ремонт доріг»[24] , коли державні кошти на будівництво доріг виділяли «дотендерними» сумами[25].

У тому ж 2018 році потрапив у корупційний скандал з підробленими актами виконання робіт з будівництвом амбулаторій та центру Медичної допомоги на Тернопільщині[26].

У 2020 році, після звільнення, оцінюючи свою каденцію на посаді голови ТОДА, зманіпулювув даними про малокомплектні школи і сказав неправду про ремонт доріг[27].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Барна Тетяна Петрівна (нар. 1979), донька — Барна Софія Степанівна (нар. 2004). Старший брат Барна Олег Степанович.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 387/2019 «Про тимчасове виконання обов’язків голови Тернопільської обласної державної адміністрації»
  2. ↑ Учасники розмовного клубу «Слово» передали на фронт зарядну станцію і цифрові професійні рації. TV-4. 15 лютого 2024.
  3. ↑ а б Ірина Моргун (15 грудня 2023). «На війні легше, ніж в цивільному житті»: ексголова Тернопільської ОДА, який захищає Україну. Суспільне Новини.
  4. ↑ Степан Барна став нардепом слідом за старшим братом. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 1 грудня 2014. [Архівовано 2015-07-02 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Сторінка депутата на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 12 квітня 2015.
  6. ↑ Депутати — члени Міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатський контроль». Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
  7. ↑ Указ Президента України від 2 квітня 2015 року № 193/2015 «Про призначення С. Барни головою Тернопільської обласної державної адміністрації»
  8. ↑ Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 374/2019 «Про звільнення С.Барни з посади голови Тернопільської обласної державної адміністрації»
  9. ↑ Барна Степан Степанович. LB.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  10. ↑ Наші обличчя [Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine.] / Зарваницька ініціатива.
  11. ↑ Тернопільський губернатор продовжує суміщати посади. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  12. ↑ Рада з п'ятої спроби зняла повноваження з Мірошника. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  13. ↑ Барна заявив про відставку з посади тернопільського губернатора з гори в Кременці. ukranews_com (ua) . 23 квітня 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  14. ↑ Партія Порошенка затвердила нове керівництво. Список. LIGA. 31 травня 2019. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
  15. ↑ Софія Романська (28 листопада 2018). В області створили бригаду територіальної оборони. За Збручем. Архів оригіналу за 19 серпня 2019.
  16. ↑ а б в Василь Уліцький (10 листопада 2022). На передовій — тракторист, дяк і народний депутат. Волинь.
  17. ↑ Петро Синєокий (6 лютого 2023). Сержант розповів, чого бракує ЗСУ, щоб відтіснити ворога від Бахмута й Вугледара. 24 канал.
  18. ↑ Прапор з фронту замайорить на саміті НАТО у столиці Литви. Високий замок. 27 червня 2023.
  19. ↑ Іванна Гордійчук (11 липня 2023). У Вільнюсі замайорів прапор України, привезений з Бахмута (відео). Главком.
  20. ↑ Міністерство екології виступило проти будівництва каскаду ГЕС на Дністрі. Збруч (укр.). 14 січня 2016. Процитовано 29 травня 2024.
  21. ↑ Які села затопить, якщо на Дністрі збудують ГЕС? | Всі новини Буковини. buknews.com.ua. Процитовано 29 травня 2024.
  22. ↑ У Тернополі п'яний стріляв по дітях. Сусіди кажуть, що це водій Барни (ОНОВЛЕНО) - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
  23. ↑ Екс-губернатор обдурив учасників АТО: вся правда про землю на Львівській трасі. Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (укр.). 5 грудня 2019. Процитовано 29 травня 2024.
  24. ↑ Наджога, Назарій (11 липня 2018). Слідами Великого Комбінатора по тернопільських дорогах: Степан Барна підписав нове розпорядження | Терміново новини Тернополя (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
  25. ↑ Як Степан Барна та Богдан Юлик знищують дороги на Тернопільщині. Провсе (укр.). 7 серпня 2017. Процитовано 29 травня 2024.
  26. ↑ На Тернопільщині – кримінальний скандал з будівництвом амбулаторій. Новини Тернополя і області - За Збручем (ua) . 20 жовтня 2020. Процитовано 29 травня 2024.
  27. ↑ Ексголова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна зманіпулював даними про малокомплектні школи і сказав неправду про ремонт доріг - Тернопільський прес-клуб (укр.). 18 січня 2020. Процитовано 29 травня 2024.
  28. ↑ Указ Президента України від 13 травня 2024 року № 321/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
  29. ↑ Богдан Боденчук, Любов Гадомська, Ірина Моргун (30 листопада 2023). Розпочалась перша сесія Тернопільської обласної ради після звільнення Головка. Суспільне Новини.
  30. ↑ На Тернопіллі відзначили найдостойніших носити звання «Людина року — 2023» // Тернопільщина. — 2024. — 20 лютого.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Барна Степан Степанович
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Тернопільщина»
d: Інформація у Вікіданих?
CMNS: Барна Степан Степанович у Вікісховищі?

Відеофрагменти

[ред. | ред. код]
Попередник: Голова Тернопільської ОДА
2 квітня 2015 — 11 червня 2019 		Наступник:
Сиротюк Олег Мирославович Крисак Іван Богданович (т.в.о.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барна_Степан_Степанович&oldid=44082552