Отаго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Отаґо)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отаго

англ. Otago
маор. Ōtākou

Прапор Отаго
Адм. центр Данідін
Найбільше місто Данідін
Країна Нова Зеландія Нова Зеландія
Острів Південний
Межує з: сусідні адмінодиниці
Кентербері, Вест-Кост, Саутленд ?
Територіальні управління 5 округів
Офіційна мова англійська
маорі
жести
Населення
 - повне 213 200 (оц.2013-07-01)[1] (3-е)
 - густота 6.68 особи/км? (7-е)
Площа
 - повна 31 990 [2] км² (3-е)
Часовий пояс UTC+12 (NZST)
Літній: UTC+13 (NZDT)
ВВП 9.1 млрд $ (2013)
 - на душу населення 43 086 $ (2013)
Дата заснування 1852
Регіональна рада Отаго
Вебсайт сайт ради
ISO 3166-2 NZ-OTA
   Отаго
   Отаго

   Отаго
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Отаго

Отаго (англ. Otago, маор. Ōtākou) — один з шістнадцяти регіонів Нової Зеландії, розташований у південній частині Південного острова. Населення 213 200 осіб, площа регіону — 31 990 км². До складу регіону входить майже 5 округів (територіальних управлінь). В адміністративному центрі місті Данідін сконцентровано 60% населення регіону.

1869 року в місті Данідін було засновано Університет Отаго перший університет Нової Зеландії.

Назва

[ред. | ред. код]

Регіон отримав назву на честь маорійського селища Отакоу[en], яке дало початок місту Данідін. маор. Ōtākou в перекладі означає або "ізольоване поселення" або "місцина червоної землі" (ґрунти вохрового кольору розповсюдженні навколо селища). [3]

Географія

[ред. | ред. код]
Космічний знімок пд-зх частини регіону, місто Данідін, півострів Отаго.

Регіон Отаго знаходиться в південній частині Південного острова, на південний схід від Південних Альп. Регіон Отаго з площею 31 990 км², простягнувся з півночі на південь на понад 300 км, з заходу на схід на понад 200 км. З півночі межує з регіоном Кентербері, на північному заході гірськими піками Південних Альп проходить межа з Вест Коаст, на заході — Саутленд.

На сході омивається Тихим океаном. В центральній частині Отагоського узбережжя двадцятикілометрова бухта Отаго прорізала суходіл та відділила півострів Отаго. В глибині бухти розташоване місто Данідін.

Льодовики з засніжених вершин Південних Альп живлять багато льодовикових озер в передгір'ях. З-поміж найбільших: Вакатіпу (291 км², 3-е за площею в країні), Ванака (192 км², 4-е місце), Гавеа[en] (141 км², 9-е місце). З озера Ванака витікає найдовша річка Південного острова (2-а в Новій Зеландії) Клута/Мата Ау, озера Вакатіпу та Гавеа живлять її притоки. Клута перетинає увесь регіон з півночі на південь, її басейн 21 960 км² збирає води з більшої частини Отаго. На річці розташоване водосховище Данстан[en], площею 26 км².

Північною межею регіону є річка Вейтакі[en], її притоки живляться, зокрема, з озера Охау. На річці цілий каскад ГЕС зі штучними водосховищами: Озеро Бенмор[en] та Озеро Авіемор[en].

Геологія

[ред. | ред. код]

В Отаго часті землетруси, зазвичай до 5 балів, найчастіше їхні епіцентри під Південними Альпами, проте трапляються землетруси і біля океанічного узбережжя.

В Отаго відсутні активні вулкани, проте затока Отаго[en] є залишками кратера вулкана, що згас десять мільйоноліть тому.

У гірській частині Отаго проходить розлом конвергентної границі між Індо-Австралійською та Тихоокеанською тектонічними плитами.

Економіка

[ред. | ред. код]

Станом на березень 2013 року річний ВВП Отаго становить 9.1 млрд $ (4,3% загальнонаціональної економіки). ВВП на душу дещо менший загальнодержавного  43 086 $ (понад 425 тис /рік), по державі (47 532 $). [4]

Економіка регіону має середні темпи зростання по країні, з 2007 до 2013 ВВП зріс на 25,6%, що практично збігається із загальнодержавним розвитком (24,5% за цей же період). [4]

Населення

[ред. | ред. код]
Щільність населення (перепис 2006)
Динаміка за
переписами

(тис.осіб) [2]

Станом на середину 2013 населення Отаго становить 213 200 (4,8% населення Нової Зеландії). [1]

Значна частка населення 59,99% (127 900 осіб)сконцентрована в адміністративному центрі та найбільшому місті регіону — в місті Данідін[1]

      Населенні пункти, понад 1,000 осіб(пер.2013):

(* Мосґіель є відділеним містом-супутником Данідіна.)

Впродовж років регіон має стабільну позитивну динаміку приросту населення, середній приріст за останні сім років (2006-2013) близько 1,915 осіб (+0,9%) щороку, з них 786 природного приросту та 1,129 міграційного приросту[1]

Місто та навколишні селища Квінстаун, котрі стали популярним туристичним об'єктом, спричинили зростання населення округу з 1996 до 2006 на 60% та ще 23% до 2013, це друге місце в усій Новій Зеландії. [1]

Для мешканців регіону, як і для більшості землян характерне старіння населення, середній вік постійно зростає та становить 37,5 року (серпень 2013). Віковий розподіл: 0-14 років — 16,5%, 15-39 — 36,2%, 40-64 — 31,8% , 65+ — 15,5%. [1]

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Отаго є одним з 11 дворівневих регіонів Нової Зеландії. Загальне управління здійснюється регіональною радою Отаго. Проте значна частина питань вирішується на рівні територіальних управлінь — округів.

До Отаго входить 5 округів (територіальних управлінь). Округ Ваітакі входить у два регіони: Отаго (40,4% площі, де проживає 92,2% населення) та Кентербері (відповідно 59,6% та 7,8%). [2]

Перелік територіальних управлінь
Назва Англійська Центр Площа
(км2)[2]
Населення
(оц.2013-07-01)[1]
Щільність
осіб/км?
Данідін Dunedin Данідін 9,959 127 500 38.15
Квінстаун-Лейкс Queenstown-Lakes Квінстаун 9,358 30 200 3.23
Ваітакі* Waitaki Оамару 2,913 19 300 6.63
Центральний Отаго Central Otago Александра 9,959 18 850 1.89
Клута Clutha Балклута 6,363 16 890 2.73
Отаго Otago Данідін 31 935 202 470 6.68
* — Ваітакі лише частково входить до регіону Отаго.

До загальнодержавної адміністративної реформи 1989-го року Отаго мав більшу площу та складався з 11 графств: Лейк, Вінсент, Туапека, Клута, Брюс, Таіері, Пенінсула, Ваікоуаіті, Уаігемо, Маніотото, Ваітакі. [5]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Всенаціональна оцінка населення ((англ.)) . Статистика Нової Зеландії. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 24 липня 2014.
  2. а б в г Нова Зеландія ((англ.)) . Geohive.com. 5 березня 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 24 липня 2014.
  3. Peter Entwisle (1998). Behold the Moon: The European Occupation of the Dunedin District 1770-1848. Dunedin, NZ: Port Daniel Press. с. Додаток 1, сс 136-139. ISBN 0-473-05591-0.
  4. а б Інфографіка Ново Зеландської регіональної економіки. Статистика Нової Зеландії. 28 березня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
  5. Otago local government ((англ.) та (маор.)) . Te Ara. 15 листопада 2012. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 24 липня 2014.