Палигорськіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палигорськіт
Mineraly.sk - palygorskit.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Nickel-Strunz 10 9.EE.20[2]
Dana 8 74.3.1a.1
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[3] і Ромбічна сингонія
Просторова група space group 12[d]
CMNS: Палигорськіт на Вікісховищі

Палигорськіт — глинистий мінерал, водний силікат магнію ланцюжково-шаруватої будови.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  • 1. За Є. Лазаренком: Mg2,5Al2 [Si8О20](OH)2•8H2О.[4]
  • 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Mg, Al)2[Si4O10](OH)•4H2O.

Пов'язаний безперервним ізоморфним рядом з сепіолітом. Al може ізоморфно замінятися на Fe3+, Mg — на Fe2+. Домішки СаО, Na2О і К2О.

Сингонія ромбічна, рідше моноклінна і триклінна. Спайність відсутня. Кристалічна структура перехідна від стрічкової до шаруватої. Утворює сплутано-волокнисті, землисті, губчасто-волокнисті, листуваті агрегати. Густина 2,1-2,4. Твердість 2-3. Колір білий з жовтуватим, буруватим або сірим відтінком. Блиск тьмяний, шовковистий до воскового. Просвічується до непрозорого. Крихкий. Має відбілювальну здатність, яка обумовлена адсорбційними і ката-літичними властивостями. Утворюється в корах вивітрювання за рахунок магнезійних силікатів (наприклад, серпентину); поширений у доломіті, вапняках, мергелях, глинах і в ґрунтах пустель.

Поширення: Ловінобаня (Словаччина), р. Джіла, шт. Нью-Мексико, Аттапульгес і Куїнсі, шт. Джорджія, США; Поволжя, Урал (РФ). В Україні знайдений біля Коростеня, Сімферополя, Черкас.

Назва — за станцією Палигорськ (рос. Палыгорская дистанция Пермской железной дороги), Т.Савченков, 1862.

Синоніми: атапульгіт, дерево гірське, шкіра гірська, пробка гірська, шерсть гірська, ласаліт.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • палигорськіт залізистий (різновид палигорськіту, який містить до 1 % FeO);
  • палигорськіт залізний (різновид палигорськіту, який містить до 1 % Fe2O3);
  • α–палигорськіт і β–палигорськіт (зайві назви палигорськіту).

Родовища[ред. | ред. код]

Відомі родовища палигорськіту в Україні (Черкаське), США, Франції, Іспанії, в РФ (Урал), деяких країнах Африки.

Використання[ред. | ред. код]

Палигорськіт використовується спільно з монтморилонітовими глинами в приготуванні бурових розчинів, як теплоізоляційний і звукоізоляційний матеріал, як сорбент і каталізатор у нафтохімічній, металургійній, атомній промисловості, а також при виробництві отрутохімікатів, добрив, наповнювачів у пігментах, фарбах, лаках і ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. MinDat
  3. mineralienatlas.de
  4. Лазаренко, Є.К. (1975). Мінералогічний словник (Українсько-російсько-англійський). Київ: "Наукова думка". 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]