Парадоксальна реакція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Парадоксальна реакція (або парадоксальний ефект, інколи парадоксальна дія) — це дія хімічної речовини, такої як медичний препарат, протилежна до тієї, яка зазвичай очікується. Прикладом парадоксальної реакції є біль, викликаний знеболювальним препаратом.

Парадоксальні реакції частіше спостерігаються у людей з СДУГ.[1]

Речовини[ред. | ред. код]

Амфетаміни[ред. | ред. код]

Амфетаміни — це клас психотропних препаратів, які є стимуляторами. Іноді у дорослих може виникати парадоксальна сонливість.[2]

Антибіотики[ред. | ред. код]

Парадоксальний ефект або ефект Ігла (названий на честь Г. Ігла, який його вперше описав) виявляє збільшення кількості «тих хто вижив» під час тестування активності антимікробного[en] засобу.[3] Спочатку, коли до культурального середовища додають антибіотик, кількість бактерій, які виживають, падає, як і слід було очікувати. Але після підвищення концентрації бактерій (понад певну кількість), число тих бактерій які виживають, як не парадоксально, зростає.

Антидепресанти[ред. | ред. код]

У рідкісних випадках антидепресанти можуть викликати у споживачів нав'язливу агресію або суїцидальні потяги, що різко суперечить їх очікуваному ефекту. Це можна вважати парадоксальною реакцією, але, особливо у випадку самогубства, принаймні в деяких випадках це може бути пов'язано лише з різною швидкістю ефекту щодо різних симптомів депресії: якщо генералізоване надмірне гальмування дій пацієнта входить у ремісію раніше дисфорії пацієнта, і якщо пацієнт уже був суїцидальним, але надто пригніченим, щоб діяти згідно зі своїми нахилами, пацієнт може опинитися в ситуації, коли він все ще настільки дисфоричний, щоб хотіти вчинити самогубство, але щойно звільнився від ендогенних бар'єрів, які перешкоджають цьому.[4] Діти та підлітки більш чутливі до парадоксальних реакцій самоушкодження та суїцидальних думок під час приймання антидепресантів, але випадки все ще дуже рідкісні.[5]

Антипсихотики[ред. | ред. код]

Хлорпромазин, як антипсихотичний та протиблювотний препарат[en], який класифікується як «великий» транквілізатор, може викликати парадоксальні ефекти, такі як збентеження, збудження, безсоння, дивні сновидіння, загострення психотичних симптомів і токсичні стани сплутаності свідомості.[6]

Барбітурати[ред. | ред. код]

Фенобарбітал може викликати гіперактивність у дітей. Це може відбутися після невеликої дози у 20 мг, за умови відсутності фенобарбіталу в попередні дні.[7] Передумовою такої реакції є постійне відчуття напруги. Механізм дії невідомий, але він може бути спричинений анксіолітичною дією фенобарбіталу.

Було показано, що барбітурати, такі як пентобарбітал, викликають парадоксальну гіперактивність приблизно у 1 % дітей, у яких виявляються симптоми, подібні до гіперактивно-імпульсивного підтипу синдрому дефіциту уваги і гіперактивності. Внутрішньовенне введення кофеїну може повернути поведінку цих пацієнтів до базового рівня.[8]

Бензодіазепіни[ред. | ред. код]

Бензодіазепіни, клас психоактивних препаратів, які називаються «малими» транквілізаторами, мають різні снодійні, седативні, анксіолітичні, протисудомні та розслаблювальні (для м'язів) властивості, але вони можуть створювати абсолютно протилежні ефекти. Сприйнятливі особи можуть відреагувати на лікування бензодіазепінами підвищенням тривожності, агресивності, збудження, сплутаності свідомості, розгальмування, втратою контролю над імпульсами, балакучістю, агресивною поведінкою та навіть судомами. Парадоксальні несприятливі наслідки можуть навіть призвести до кримінальної поведінки.[9] Повідомлялося про серйозні зміни поведінки, спричинені бензодіазепінами, включно з манією, шизофренією, гнівом, імпульсивністю та гіпоманією.[10]

Парадоксальні реакції гніву через бензодіазепіни виникають в результаті зміненого рівня свідомості, що породжує автоматичну поведінку, антероградну амнезію[en]та неприборкану агресію. Ці агресивні реакції можуть бути спричинені серотонінергічним[en] механізмом розгальмування.[11]

Парадоксальні ефекти бензодіазепінів, як видається, залежать від дози, тобто більш імовірні для більш високих доз.[12]

У листі до Британського медичного журналу повідомлялося, що велика частка батьків, яких направили через фактичне або загрозливе жорстоке поводження з дітьми, у той час приймали ліки, часто комбінацію бензодіазепінів і трициклічних антидепресантів. Багато матерів описували, що замість того, щоб відчувати меншу тривогу чи депресію, вони стали більш ворожими та відкрито агресивними по відношенню до дитини, а також до інших членів сім'ї під час вживання транквілізаторів. Автор попереджає, що екологічні або соціальні стреси, такі як труднощі впоратися з плачем дитини в поєднанні з ефектом транквілізаторів, можуть спровокувати насильство над дитиною.[13]

Повідомлялося про аутоагресію, яка також була продемонстрована в лабораторних умовах при клінічному дослідженні. Встановлено, що діазепам підвищує готовність людей завдати собі шкоди.[14]

Бензодіазепіни іноді можуть викликати парадоксальне погіршення показників ЕЕГ у пацієнтів із судомними розладами.[15]

Причини[ред. | ред. код]

Рецептор ГАМК А з п'ятьма субодиницями, де зв'язуються різні ліганди.

Механізм парадоксальної реакції досі (2019) не був повністю з'ясований, наприклад, через те, що передача сигналу окремих нейронів у підкіркових ділянках людського мозку зазвичай недосяжна.

Проте, існує багато вказівок на те, що парадоксальні реакції, наприклад на, бензодіазепіни, барбітурати, інгаляційні анестетики, пропофол, нейростероїди[en] та алкоголь[en] пов'язані зі структурними відхиленнями рецепторів ГАМКА. Комбінацію п'яти субодиниць рецептора (див. зображення) можна змінити таким чином, що, наприклад, реакція рецептора на ГАМК залишається незмінною, але реакція на одну з названих речовин різко відрізняється від нормальної (очікуваної).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Langguth B, Bär R, Wodarz N, Wittmann M, Laufkötter R (August 2011). Paradoxical reaction in ADHD. Deutsches Ärzteblatt International. 108 (31–32): 541, author reply 541–2. doi:10.3238/arztebl.2011.0541a. PMC 3163785. PMID 21886668.
  2. Tecce JJ, Cole JO (August 1974). Amphetamine effects in man: paradoxical drowsiness and lowered electrical brain acitivity (CNV). Science. 185 (4149): 451—3. Bibcode:1974Sci...185..451T. doi:10.1126/science.185.4149.451. PMID 4841149.
  3. Eagle H, Musselman AD (July 1948). The rate of bactericidal action of penicillin in vitro as a function of its concentration, and its paradoxically reduced activity at high concentrations against certain organisms. The Journal of Experimental Medicine. 88 (1): 99—131. doi:10.1084/jem.88.1.99. PMC 2135799. PMID 18871882.
  4. Teicher MH, Glod C, Cole JO (February 1990). Emergence of intense suicidal preoccupation during fluoxetine treatment. The American Journal of Psychiatry. 147 (2): 207—10. doi:10.1176/ajp.147.2.207. PMID 2301661.
  5. King RA, Riddle MA, Chappell PB, Hardin MT, Anderson GM, Lombroso P, Scahill L (March 1991). Emergence of self-destructive phenomena in children and adolescents during fluoxetine treatment. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. 30 (2): 179—86. doi:10.1097/00004583-199103000-00003. PMID 2016219.
  6. Chlorpromazine — Adverse Effects- Behavioral Reactions[недоступне посилання з 01.10.2009]
  7. Professional Health Care Providers. Epilepsy Foundation.
  8. Rubin, Joan T; Towbin, Richard B; Bartko, MaryBeth; Baskin, Kevin M; Cahill, Anne Marie; Kaye, Robin D (2004). Oral and intravenous caffeine for treatment of children with post-sedation paradoxical hyperactivity. Pediatric Radiology. 34 (12): 980—984. doi:10.1007/s00247-004-1303-8. ISSN 1432-1998. PMID 15365651.
  9. Bramness JG, Skurtveit S, Mørland J (June 2006). Flunitrazepam: psychomotor impairment, agitation and paradoxical reactions. Forensic Science International. 159 (2–3): 83—91. doi:10.1016/j.forsciint.2005.06.009. PMID 16087304.
  10. Cole JO, Kando JC (October 1993). Adverse behavioral events reported in patients taking alprazolam and other benzodiazepines. The Journal of Clinical Psychiatry. 54 (Suppl): 49—61, discussion 62–3. PMID 8262890.
  11. Senninger JL, Laxenaire M (April 1995). [Violent paradoxal reactions secondary to the use of benzodiazepines] [Violent paradoxical reactions secondary to the use of benzodiazepines]. Annales médico-psychologiques (фр.). 153 (4): 278—81, discussion 281–2. PMID 7618826.
  12. Mancuso CE, Tanzi MG, Gabay M (September 2004). Paradoxical reactions to benzodiazepines: literature review and treatment options. Pharmacotherapy. 24 (9): 1177—85. doi:10.1592/phco.24.13.1177.38089. PMID 15460178. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 18 квітня 2007.
  13. Letter: Tranquilizers causing aggression. British Medical Journal. 1 (5952): 266. February 1975. doi:10.1136/bmj.1.5952.266. PMC 1672080. PMID 234269.
  14. Berman ME, Jones GD, McCloskey MS (February 2005). The effects of diazepam on human self-aggressive behavior. Psychopharmacology. 178 (1): 100—6. doi:10.1007/s00213-004-1966-8. PMID 15316710.
  15. Perlwitz R, Grimmberger E, Schmidtsdorf R (June 1980). [Immediate effect of intravenous clonazepam on the EEG]. Psychiatrie, Neurologie, und Medizinische Psychologie. 32 (6): 338—44. PMID 7403357.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]