Партія шахраїв і крадіїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плакат, який переміг у конкурсі Олексія Навального «Проти партії шахраїв і крадіїв»

«Партія шахраїв і крадіїв» (рос. «Партия жуликов и воров»; іноді скорочується до «ПЖиВ»)[1] — популярний вислів,[2] що вживається стосовно російської політичної партії «Єдина Росія»; інтернет-мем.[3][4][5]

Історія[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

За заявою Володимира Жириновського, він ужив це формулювання у 2009 році.[6] 28 вересня 2010 року Борис Нємцов в ефірі «Радіо Свобода» сказав про «Єдину Росію», що «весь народ знає, що це партія крадіїв і корупціонерів».[7] Через деякий час «канонічне формулювання» підхоплює популярний у «LiveJournal» блогер Олексій Навальний і популяризує його:[8]

До партії «Єдина Росія» ставлюся дуже погано. Партія «Єдина Росія» — це партія корупції, це партії шахраїв і крадіїв. — Олексій Навальний. Finam FM, 2 лютого 2011[9][10]

Критики партії «Єдина Росія» також використовують фразу «партія шахраїв і крадіїв» або її скорочення.[1][9][10][11]

Наклейка, яку використовували під час антиурядового виступу 5 грудня 2011 року.
Антиурядові протести в Москві, 10 грудня 2011 року. Плакат на передньому плані свідчить: «Геть владу шахраїв і кралдіїв!».

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Наприкінці лютого 2011 року було запущено сайт партия-жуликов-и-воров.рф, який перенаправляв у фреймі[12] відвідувачів на офіційний сайт партії.[13] Після появи цього сатиричного сайту і подальшого вірусного поширення в соціальних мережах офіційний сайт партії протягом кількох днів мав проблеми з доступом через різке зростання відвідуваності.[14]

Вираз «Партія шахраїв і крадіїв» набув деякої популярності й у західній пресі. Журнал The New Yorker у квітні 2011 року вперше процитував вислів «United Russia is the party of corruption, the party of crooks and thieves».[15] Видання The Economist у редакційній статті від 1 жовтня 2011 року ідентифікувало партію як «party of thieves and crooks».[16][17]

Під час передвиборчої кампанії з виборів до Державної думи 2011 року вираз «партія шахраїв і крадіїв» широко використовувався всіма опозиційними політичними партіями та окремими громадянами.[18][19][20] Плакати, прапори та наліпки з написом «Геть партію шахраїв і крадіїв» набули поширення під час антиурядових виступів 2011-2012 років.

Суспільна думка[ред. | ред. код]

Після того, як адвокат Шота Горгадзе пригрозив подати до суду[21][22] від імені невідомих членів «ЄР» на Навального за його оцінне судження, Олексій Навальний у своєму блозі в LiveJournal[23] провів опитування,[24] в якому 96,6% з майже 40 000 тих, хто проголосував, погодилися з твердженням про те, що партія «Єдина Росія» є партією шахраїв і крадіїв,[25][26] а в російському сегменті інтернету розгорнулася широка кампанія проти «партії влади». У рамках цієї кампанії Олексія Навального проводили конкурс плакатів, що закликають голосувати проти «Єдиної Росії» на найближчих виборах.[27]

Згідно з опитуванням, проведеним Левада-Центром 19 липня 2011 року, 33% росіян згодні з твердженням, що «Єдина Росія» — це партія шахраїв і крадіїв, 47% з цією думкою не згодні; 9% росіян електорату партії згодні з гаслом «Єдина Росія — партія шахраїв і крадіїв», але їх це не бентежить.[28] При цьому в липні 2011 року, за даними Левада-Центру, рівень електоральної підтримки «Єдиної Росії» становив 54%.[29]

Левада-Центр з 21 по 26 червня 2012 року провів опитування росіян з питанням, чи згодні вони з визначенням «Єдина Росія» — це партія шахраїв і крадіїв. Погодилися з визначенням 42% респондентів (18% — «безумовно згодні», 24% — «скоріше згодні»). Не погодилися з визначенням 40% населення (12% — «категорично не згодні», 28% — «скоріше не згодні»). Не змогли визначитися з відповіддю 18 % респондентів.[30] У квітні аналогічне опитування показало 38%, 54% і 15% опитаних.[31]

За результатами опитування організації у 2013 році загальне невдоволення щодо «Єдиної Росії» тільки збільшилося, зокрема, 51% опитаних згодні з думкою, що «Єдина Росія» — партія шахраїв і крадіїв. 62% вірять, що підлеглі Путіна зацікавлені лише у зміцненні власної влади та задоволенні особистих матеріальних інтересів.

10% опитаних вірять, що члени партії піклуються про народ. Чверть опитаних вірять, що «ЄР» прагне зміцнити країну. І 18% вірять, що при владі перебувають освічені фахівці. В абсолютну чесність депутатів та їхніх офіційних декларацій за доходами вірить лише 3% опитаних.[32][33][34]

Реакція партії «Єдина Росія»[ред. | ред. код]

17 серпня 2011 року пресслужба Люблінського суду Москви заявила про подачу позову з боку першого віцеспікера Держдуми Олега Морозова з вимогами спростувати опубліковані в блозі Навального звинувачення в нецільовому використанні транспорту і спецсигналів, а також спростувати згадки Олега Морозова як «видного представника партії шахраїв і крадіїв». Того самого дня сам Морозов заявив, що не подавав позов, а став жертвою провокації, підготовленої, за його припущенням, Навальним.[35]

11 жовтня 2011 року Люблінський суд Москви відмовився задовольнити позов єдинороса Володимира Свирида до Олексія Навального за використання виразу «Єдина Росія — партія шахраїв і крадіїв», приводом для якого став виступ на радіостанції Finam FM.[36]

24 листопада 2011 року в прямому ефірі телеканалу «Росія» відбулися передвиборчі дебати за участю лідера партії «ЛДПР» Володимира Жириновського з одного боку і депутата Держдуми РФ, члена комісії з протидії корупції Олександра Хінштейна, які закінчилися наступною заявою Хінштейна:

«Єдина Росія» працює. Вона робить усе для того, щоб життя в нашій державі змінилося. Нам кажуть, про «партію шахраїв і крадіїв» — я відповім! Краще бути в «партії шахраїв і крадіїв», ніж у «партії вбивць, ґвалтівників і грабіжників».

20 лютого 2013 року партія «Єдина Росія» через свою пресслужбу повідомила про відмову участі в дискусії з Олексієм Навальним в ефірі радіостанції Коммерсантъ FM. У заяві «Єдина Росія» запропонувала Навальному «ходити не на радіоефіри, а на бесіди зі слідчими».[37]

Заява «Єдиної Росії» прозвучала на тлі складання депутатського мандата Володимиром Пехтіним, який обіймав у Думі посаду голови комітету з етики. Пехтін вирішив покинути Держдуму після того, як Олексій Навальний опублікував дані про те, що депутат володіє нерухомістю в Маямі, яка не була вказана в його деклараціях.[37]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Большинство тех, кто голосовал против ПЖиВ, не читали Навального, не ужасались происшествию на Ленинском проспекте. У каждого из них случился какой-то свой персональный Ленинский проспект. Новая газета (рос.). 6 грудня 2011. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  2. ↑ Lena Jonson, Stephen White. Waiting For Reform Under Putin and Medvedev. Palgrave Macmillan, 2012, p. 240 ISBN 9781137011206 (Цитата: ...a phrase that rapidly gained a wide circulation.)
  3. ↑ Единоросс агитирует за „Партию жуликов и воров” (рос.). BBC Росія. 2 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 жовтня 2023.
  4. ↑ Russian opposition activist Alexei Navalny fined for suggesting United Russia member was thief (англ.). The Daily Telegraph. 5 червня 2012. Процитовано 23 жовтня 2023. The term „party of crooks and thieves” became a meme after Mr Navalny, an anti-corruption campaigner, first used it in February last year as an off the cuff remark about United Russia during a radio debate. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  5. ↑ Belkowski, Stanislaw (2013). Wladimir: Die ganze Wahrheit über Putin (нім.). Redline Wirtschaft. ISBN 978-3-86881-484-2. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016. Der späte Putin – Die zweite Perestroika und der Aufstand des Bildungsbürgertums": "»Partei der Gauner und Diebe«. So nannte der megapopuläre Blogger, der rasch zum führenden Oppositionspolitiker aufgestiegen war, die »Machtpartei«. Das Markenzeichen/Mem wurde sehr schnell angenommen
  6. ↑ В круге света: Миграция — «Эхо Москвы», 27.08.2013 (рос.). Ехо Москви. Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 3 травня 2020.
  7. ↑ Политик Борис Немцов - об отставке мэра Москвы (рос.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  8. ↑ Партия талантливых ораторов (рос.). Лента. 22 лютого 2011. Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 3 березня 2011.
  9. ↑ а б Финам. FM, Архив программы «Сухой остаток» от 02/02/2011 (рос.). Finam FM. 2 лютого 2011. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  10. ↑ а б Видеозапись интервью с Навальным (рос.). YouTube. 3 лютого 2011. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 23 жовтня 2023.
  11. ↑ Алексей Чадаев (27 лютого 2011). Болевая точка именно здесь (рос.). Деловая газета «Взгляд». Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 3 березня 2011.
  12. ↑ Запущен сайт партияжуликовиворов.рф. lenta.ru. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  13. ↑ Сайт "Партия жуликов и воров" переехал на новый домен. lenta.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
  14. ↑ Михаил Шевчук (25 лютого 2011). Сайт «Единой России» рухнул после скрещивания с адресом «партии жуликов». Деловой Петербург. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 3 березня 2011.
  15. ↑ Nast, Condé (28 мар. 2011 г.). One Man’s Cyber-Crusade Against Russian Corruption. The New Yorker. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  16. ↑ Russia’s presidency: Guess who! // The Economist Oct 1st 2011 [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.] Точная цитата: «Under Mr Medvedev United Russia, already widely thought of as a party of „thieves and crooks“, will lose more support.»
  17. ↑ Это же выражение было использовано и в более поздней статье — от 11 декабря 2011 [Архівовано 2016-06-29 у Wayback Machine.]. Точная цитата: «There was anger at the Kremlin, calls for „Russia without Putin“ and against the ruling United Russia party („the party of thieves and crooks“), but no aggression»
  18. ↑ Москвичи используют оригинальную форму агитации против "Единой России". kprf.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 3 травня 2020.
  19. ↑ Лучшие 80 плакатов конкурса "Единая Россия" - партия жуликов и воров". kprf.ru. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  20. ↑ Предвыборные дебаты. Сергей Миронов в эфире канала «Россия 1» // 16 ноября 2011 («За родину, без жуликов и воров!»)
  21. ↑ My World@Mail.Ru: stay in touch with your classmates and friends. my.mail.ru. Архів оригіналу за 8 липня 2012.
  22. ↑ Единая Россия" готовится подать в суд на Алексея Навального. Газета «Коммерсантъ» № 27 (4568). 16 лютого 2011. Процитовано 3 березня 2011.
  23. ↑ Навальныйwrote, Навальный navalny. Единая Россия подает на меня в суд. navalny.livejournal.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 3 травня 2020.
  24. ↑ Poll. www.livejournal.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 23 березня 2022.
  25. ↑ Про партийных жуликов и воров. www.svoboda.org. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  26. ↑ Роберт Шлегель, депутат Госдумы от партии "Единая Россия" Почему Рунет ополчился на единоросов?. lenta.ru. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  27. ↑ Ольга Ветрова. В блогосфере стартовал конкурс плаката против «Партии жуликов и воров». Новый Регион. Архів оригіналу за 28 лютого 2011. Процитовано 3 березня 2011. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка)
  28. ↑ 19.07.2011. Левада-центр. О партии «Единая Россия»[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
  29. ↑ Левада-Центр > АРХИВ > ПРЕСС-ВЫПУСКИ. Левада-Центр. 25 квітня 2012. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 2 жовтня 2017.
  30. ↑ Левада-Центр. «Единая Россия» не может избавиться от ярлыка «Партией жуликов и воров» её считают всё больше россиян [Архівовано 2014-11-08 у Wayback Machine.], 04.07.2012
  31. ↑ «Единая Россия» не может избавиться от ярлыка. www.kommersant.ru. 4 июл. 2012 г. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  32. ↑ Россияне признали «ЕР» партией «жуликов и воров» //mk.ru, 29 апреля 2013. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 серпня 2015.
  33. ↑ "Левада-центр": Свыше половины россиян считают "Единую Россию" "партией жуликов и воров". Росбалт.
  34. ↑ Левада-Центр. Свыше половины страны считает ЕР «партией жуликов и воров» [Архівовано 2013-06-01 у Wayback Machine.], 29.04.2013
  35. ↑ Буранов, Иван (17 серпня 2011). Блогер ответит за мигалку вице-спикера. Kommersant.ru. Издательский дом «Коммерсантъ». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 грудня 2011.
  36. ↑ «Партия жуликов и воров» легализована (рос.). Газета.Ru. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011., Суд отказался взыскать с Навального в пользу единоросса 1 млн рублей [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // Российское агентство правовой и судебной информации — РАПСИ 11/10/2011
  37. ↑ а б «Единая Россия» отказалась от дискуссии с Навальным. lenta.ru. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 3 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Партія_шахраїв_і_крадіїв&oldid=41775924