Оганесян Хорен Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хорен Оганесян
Особові дані
Повне ім'я Хорен Жораєвич (Георгійович) Оганесян
вірм. Խորեն Հովհաննիսյան
Народження 10 січня 1955(1955-01-10) (64 роки)
  Єреван, СРСР
Зріст 173 см
Вага 70 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР і Flag of Armenia.svg Вірменія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1974—1985
1988
1990—1991
1992—1993
1995—1996
СРСР «Арарат» (Єреван)
СРСР «Іскра» (Єреван)
СРСР «Пахтакор» (Ташкент)
Вірменія АОСС (Єреван)
Вірменія «Пюнік» (Єреван)
295 (93)
13 (4)
46 (9)
33 (22)
4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1979—1984
1980
СРСР СРСР
СРСР СРСР (ол.)
34 (6)
3 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1988
1991
1995—1998
1996—1997
СРСР «Іскра» (Єреван)
СРСР «Таврія»
Вірменія «Пюнік» (Єреван)
Вірменія Вірменія
Звання, нагороди
Нагороди
медаль Мовсеса Хоренаці

Майстер спорту СРСР міжнародного класу[d]

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 2 серпня 2010 року.

Олімпійські медалі
Футбол
Бронза 1980 Москва СРСР

Хоре́н Жораєвич (Гео́ргійович) Оганеся́н (вірм. Խորեն Հովհաննիսյան, *10 січня 1955, Єреван, СРСР) — колишній радянський та вірменський футболіст, півзахисник, відомий виступами насамперед за єреванський «Арарат» і збірну СРСР. Пізніше — футбольний тренер та функціонер.

Майстер спорту міжнародного класу (1976). Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший вірменський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець єреванського футболу. На дорослому рівні дебютував у складі «Арарата» в сезоні 1975 року. Відіграв у складі єреванського клубу 12 сезонів у вищій лізі чемпіонату СРСР, взявши участь у 295 матчах першості та відзначившись в них 93 забитими голами. Найвищим досягненням «Арарата» у чемпіонаті протягом цього періоду стали срібні медалі сезону 1976 (весна), команда також виборола Кубок СРСР 1975 року.

Протягом 1979—1984 років гравець викликався до лав футбольної збірної СРСР, за яку провів 34 гри, записав собі до активу 6 голів у складі головної команди країни. Брав участь у чемпіонаті світу 1982 року, на якому зокрема забив єдиний переможний гол матчу другого групового етапу проти збірної Бельгії. Крім цього, виступав у складі олімпійської збірної СРСР на «домашніх» Літніх Олімпійських іграх 1980 року, за результатами яких став бронзовим олімпійським призером.

13 травня 1991 року під час матчу ташкентського «Пахтакору», за який він виступав, з київським «Динамо» за рахунку 2:0 за кілька хвилин до кінця матчу Олег Лужний в ігровому моменті виконав підкат ззаду і травмував Оганесяна, в якого порвалося ахіллове сухожилля, що поставило хрест на продовженні його кар'єри в Греції.

Після завершення кар'єри в «Арараті» грав за нижчолігові команди Вірменської РСР, а в 1990 році приєднався до складу ташкентського «Пахтакора», допоміг команді пробитися до вищої ліги союзної першості, в якій вона й відіграла останній чемпіонат Радянського Союзу 1991 року. З утворенням національного футбольного чемпіонату Вірменії Оганесян приєднався до складу клубу АОСС (Єреван), разом з яким виборов золоті медалі першого розіграшу цього турніру. Виступав за команду до 1993 року. Востаннє виходив на поле як гравець уже у формі єреванського «Пюніка» в сезоні 1995—1996, перебуваючи в статусі головного тренера цієї команди.

Голи у складі національної збірної[ред. | ред. код]

Голи Хорена Оганесяна у складі національної збірної СРСР
# Дата Місце Противник Рахунок Результат Змагання
1. 15 жовтня 1980 СРСР Ісландія Ісландія 5-0 перемога відбір до ЧС 1982
2. 15 жовтня 1980 СРСР Ісландія Ісландія 5-0 перемога відбір до ЧС 1982
3. 4 грудня 1980 Аргентина Аргентина Аргентина 1-1 нічия товариська
4. 14 квітня 1982 Аргентина Аргентина Аргентина 1-1 нічия товариська
5. 1 липня 1982 Іспанія Бельгія Бельгія 1-0 перемога ЧС 1982
6. 26 липня 1983 НДР НДР НДР 1-3 перемога товариська

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

Перший досвід тренерської роботи здобув 1988 року в друголіговій команді «Іскра» (Єреван) як граючий тренер. 1991 року очолював сімферопольську «Таврію».

Протягом 1995—1998 років був головним тренером єреванського «Пюніка», привів команду до двох чемпіонських титулів. Паралельно, у 1996—1997, очолював національну збірну Вірменії.

Пізніше, протягом 2000—2006, був президентом «Пюніка».

Досягнення та нагороди[ред. | ред. код]

У складі клубів[ред. | ред. код]

У складі збірних СРСР[ред. | ред. код]

Як тренер[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хорен Оганесян нагороджений медаллю «Мовсеса Хоренаци» — новини ArmFootball.com, 29 травня 2010 року. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]