Паціан Барселонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паціан Барселонський
Народився 310
Барселона, Іспанія
Помер 390
Барселона, Іспанія
Поховання Basilica of Saints Justus and Pastord
Країна Стародавній Рим
Діяльність католицький священник, письменник
Знання мов латина[1]
Посада єпископ
Конфесія християнство

Святий Паціан (Паціанус) (кат. Sant Pacià) (бл. 310–391 н.е.) — єпископ Барселони в IV ст. Він був єпископом приблизно з 365 року нашої ери до 391 року нашої ери, змінивши Претекстата (лат. Pretextat), який був присутній на церковній раді в Сардиці в 347 році нашої ери і який є першим зареєстрованим єпископом Барселони.

Вважається батьком Церкви,[2] Паціан прославляється в «De viris illustribus» Єроніма, в якому Єром вихваляє його красномовство, вченість, цнотливість і святість життя.

Його твори збереглися лише частково в трьох листах і короткому трактаті Paraenesis ad Poenitentiam.[3] У своїх працях він обговорював церковну дисципліну, хрещення, папський примат і вчення про покаяння проти новаціанства, яке тоді процвітало в Іспанії. Його також пам’ятають із фрази з одного з його листів: Christianus mihi nomen est, catholicus vero cognomen («Мене звати християнин, моє прізвище — католик»).[4]

Паціан був одружений і мав сина Флавія Декстера, який служив верховним камергером Феодосія I і префектом преторія Гонорієм.[3][5] Джером не знав Паціана особисто, але знав сина Паціана, якому присвячений De Viris Illustribus.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]