Пащенко Василь Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пащенко Василь Григорович
Пащенко Василь Григорович.jpg
Народження 9 березня 1868(1868-03-09)

хутір Пащенки, поблизу с. Білаші Полтавської губернії Flag of Russia.svg Російська імперія

нині Шишацький район Полтавської області, Україна Україна
Смерть 20 квітня 1932(1932-04-20) (64 роки)
м. Моравська-Тршебова Чехословаччина Чехословаччина
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Чехословаччина Чехословаччина
Приналежність Flag of Russian Empire for private use (1914–1917) 3.svg Російська імператорська армія
Рід військ артилерія
Роки служби 18861917
Звання Imperial Russian Army LtGen 1917 h.png Генерал-лейтенант (1914)
Командування начальник артилерії Кронштадськой фортеці
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Па́щенко Васи́ль Григо́рович (нар. 9 березня 1868, хутір Пащенки́, поблизу с. Білаші Полтавської губернії (нині Шишацький район Полтавської області, Україна) — пом. 20 квітня 1932 , м. Моравська-Тршебова, нині Чеська Республіка — визначний військовий діяч Російської імперії, генерал-лейтенант, генеральний значковий Армії Української Держави.

Хутір Пащенки на карті 1857 року

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на хуторі Пащенки поблизу с. Білаші в сім'ї збіднілого дворянина козацького походження Григорія Івановича Пащенка. Рідний брат Пащенків Олексія Григоровича, Івана Григоровича та Євгена Григоровича.

Навчався у Петровському Полтавському кадетському корпусі. На службі з 28 серпня 1885. Закінчив Михайлівське артилерійське училище, Михайлівську артилерійську академію (по 1-му розряду). Після випуску призначений у 34-ту артилерійську бригаду. З 11 серпня 1886 — підпоручник, з 11 серпня 1890 — поручник, з 28 травня 1893 — штабс-капітан. З 15 липня 1893 — помічник начальника майстерні Сестрорецького збройового заводу. З 4 лютого 1894 виконував посаду помічника, а з 25 лютого 1894 помічник завідувача навчання в кріпосному відділі офіцерської артилерійської школи.

6 грудня 1896 проведений в штабс-капітани гвардії, а з 6 грудня 1900 — капітан гвардії. Підполковник (з 11.2.1900), полковник (з 28.03.1904). З 6 грудня 1904 штаб-офіцер, завідувач навчання в кріпосному відділі офіцерської артилерійської школи. З 27 липня 1907 до 18 березня 1909 командир Лібавської кріпосної артилерії. 13 квітня 1908 присвоєне звання генерал-майора. З 18 березня 1909 до 23 березня 1914 р. генерал для доручень при генерал-інспекторі артилерії. Генерал-лейтенант з 6 квітня 1914. З 23 березня 1914 начальник артилерії Кронштадтської фортеці. Після початку Першої світової війни — комендант Свеаборгу (1915). З 7 серпня 1917 інспектор артилерії 4-го Кавказького армійського корпусу.

З кінця 1917 р. — помічник начальника Українського Генерального штабу. З вересня 1918 — інспектор артилерії 1-го Волинського корпусу Армії Української Держави. 31 грудня 1918 звільнений з посади. З січня 1919 р. до осені 1919 р. — тимчасовий виконувач обов'язків інспектора артилерії Дієвої армії УНР.

З 1921 р. — на еміграції у Чехословаччині, викладав у Російській реформованій реальній гімназії у м. Моравська-Тршебова. Помер (20 квітня 1932) та похований у цьому місті.

Нагороджений орденами Св. Ганни 3-го ст. (1902); Св. Станіслава 2-го ст. (1905); Св. Володимира 3-го ст. (1911); Св. Станіслава 1-го ст. (18.02.1915); Св. Ганни 1-го ст. (24.11.1915).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]