Перелік територіальних утворень, де російська є офіційною мовою
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Це список країн та територій, де російська мова є офіційною мовою:
- Білорусь[1] (Станом на липень 2020 р.). За позбавлення російської мови статусу державного виступає партія БНФ[2].
- Казахстан[3]
- Киргизстан[4]
- Узбекистан: Використовується в нотаріальних закладах та регіональних офісах.[5]
- Таджикистан: визначена як мова міжнаціонального спілкування. Також дозволено в законодавстві.[6][7]
У цих підрозділах (несуверенних країнах (республіках, де-факто незалежних державах) та напів-автономних регіонах) російська де-юре має офіційний статус, але в інших регіонах на субнаціональному рівні використовуються і інші мови.
- Адигея[8]
- Республіка Алтай[9]
- Башкирія[10]
- Бурятія[11]
- Чечня[12]
- Чувашія[13]
- Дагестан[14]
- Інгушетія[15]
- Кабардино-Балкарія[16]
- Калмикія[17]
- Карачаєво-Черкесія[18]
- Карелія[19]
- Хакасія[20]
- Республіка Комі[21]
- Марій Ел[22]
- Мордовія[23]
- Республіка Саха[24]
- Північна Осетія[25]
- Татарстан[26]
- Тува[27]
- Удмуртія
- ↑ Barushka, Katerina (28 січня 2015). After decades of Russian dominance, Belarus begins to reclaim its language. The Guardian. Процитовано 3 жовтня 2016.
- ↑ Русский язык лишится статуса государственного — Г. Костусев [Архівовано 22 жовтня 2010 у Wayback Machine.] 19.10.2010
- ↑ On languages in the Republic of Kazakhstan - "Adilet" ILS. adilet.zan.kz. Процитовано 3 жовтня 2016.
- ↑ Kyrgyzstan: Driving the Russian Language from Public Life. EurasiaNet. 17 лютого 2011. Процитовано 3 жовтня 2016.
- ↑ Law of the Republic of Uzbekistan "On Official Language" (PDF). Refworld. Процитовано 3 жовтня 2016.
- ↑ The status of the Russian language in Tajikistan remains unchanged - Rahmon. RIA - RIA.ru. 22 жовтня 2009. Процитовано 30 вересня 2016.
- ↑ Russian language now able to be used again in lawmaking. News.tj. 22 жовтня 2009. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 9 червня 2011.
- ↑ Constitution of the Republic of Adygea, Article 5. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Altai, Article 13. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Bashkortostan, Article 1. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Buryatia, Article 67. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Chechnya, Article 10.1. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Chuvash, Article 10.1. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Dagestan, Article 11. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Ingushetia, Article 14. Government of Ingueshetia. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Kabardino-Balkaria, Article 76. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Kalmykia, Article 17. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Karachay-Cherkessia, Article 11.1; 11.2. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of Russia, Article 11. Government of Karelia. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Khakassia, Article 69. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Komi Republic, Article 67. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Mari El Republic, Article 15. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Mordovia, Article 12. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Sakha, Article 46. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of North Ossetia-Alania, Article 15. PEC Agency. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Tartarstan, Article 8.1. Government of Tatarstan. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Constitution of the Republic of Tyva, Article 5.1. Constitution Garant. Процитовано 2 грудня 2016.