Пестерєв Олексій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пестерєв Олексій Іванович
Народився2 жовтня 1910(1910-10-02)
Мурочі, Кяхтинський район, Бурятська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР
Помер9 вересня 1991(1991-09-09) (80 років)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Країна СРСР
Учасникнімецько-радянська війна
Військове званнялейтенант
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За взяття Будапешта» медаль «За взяття Відня» медаль «За визволення Праги» медаль «Ветеран праці»

Олексій Іванович Пестерєв (1910, с. Мурочі, Забайкальська область — 1991, Київ) — радянський військовий. У роки німецько-радянської війни — командир батальйону 932-го стрілецького полку 252-ї стрілецької дивізії, старший лейтенант. Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1910 року в селі Мурочі Троїцькосавського повіту Забайкальської області (нині село в Кяхтинському районі Бурятії).

Закінчив початкову школу. Працював у колгоспі.

1933 року переїхав до села (зараз — місто) Усть-Кут Іркутської області. Працював чорноробом на будівництві. З 1939 року — інструктор відділу кадрів Усть-Кутського райкому партії. Член ВКП(б)/КПРС з 1939 року.

Призваний до армії в червні 1941 року. Служив на посаді політрука роти у 770-му стрілецькому полку 209-ї стрілецької дивізії в Забайкальському військовому окрузі.

З січня 1944 року воював на фронтах Великої Вітчизняної війни на посаді командира роти 932-го стрілецького полку 252-ї стрілецької дивізії, потім заступником командира і виконуючим посаду командира батальйону того ж полку.

У березні 1945 року, отримавши дозвіл першим форсувати Дунай, лейтенант Пестерєв під сильним вогнем противника переправив батальйон через річку, захопив плацдарм і почав його розширювати. Бійці навіть за відсутності протитанкових засобів не лише відбили всі атаки, але, прорвавши оборону, увійшли до чехословацького міста Комарно[джерело?]. За мужність, виявлену у боях у Дунаю, 15 травня 1946 року Олексію Пестерєву було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни працював на заводі у місті Свірську Іркутської області. У 1955 році переїхав до Кіровограда (УСРР). З кінця 1980-х років жив у Києві.

Помер 9 вересня 1991 року. Похований у Києві на Берковецькому цвинтарі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

СРСР

[ред. | ред. код]

Інших держав

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Пестерєв Олексій Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Солдаты Победы (Иркутская область)[недоступне посилання з Май 2019].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пестерєв_Олексій_Іванович&oldid=39228140