Петеріс Федерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петеріс Федерс
латис. Pēteris Feders

Rozentals Federa portrets 1901.jpg

Портрет архітектора Петеріса Федерса. Художник Яніс Розенталс 1901
Народження 17 липня 1868(1868-07-17)Казань, Російська імперія
Смерть 8 листопада 1936(1936-11-08) (68 років)Єлгава, Латвія
Поховання Лісовий цвинтар (Рига)d
Національність Латвія
Підданство Російська імперіяЛатвія Латвія
Навчання ИАМ (Випускник 1894)
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург, Варшава, Нижній Новгород, Рига, Єлгава
Архітектурний стиль Псевдоросійський стиль, Неокласицизм, Національний романтизм.
Найважливіші споруди Братське кладовище (Рига), залізничні вокзали, меморіальні пам'ятники.
Містобудівні проекти Планування Єлгави
Заклад Q58228883?
CMNS: Петеріс Федерс на Вікісховищі

Петеріс Федерс[1] — латвійський архітектор, педагог.

Стояв у витоків заснування Латвійської Академії Мистецтв.

Один з творців комплексу Братського кладовища в Ризі. [2]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Казані 17 липня 1868. Племінник живописця Юлійса Федерса. [3]

Отримав домашню освіту. У 1888 отримав атестат реального училища, восени того ж року вступив до Імператорської Академії мистецтв.

У 1894 закінчив зі званням класного художника 1-го ступеня. За час навчання отримав 2 срібні медалі за живопис, 2 срібні і малу золоту (1893) за програму «Готель для приїжджих до столиці». [4]

Після закінчення Академії мистецтв працював архітектором на Сестрорецком збройовому заводі і на Морському Охтенському полігоні.

У 1898 запрошений Л. М. Бенуа як помічник на будівництво собору Св. Блгв. Олександра Невського в Варшаву.

В 1901 отримав посаду викладача архітектури Варшавському політехнічному інституті, з 1915 — професор.

У 1906 призначений в розпорядження Варшавського Генерал-Губернатора.

У 1907 — член комітету, завідувача Цехоцінского водолікувального закладу.

У 1910 отримав звання академіка.

У 1916 покинув Варшаву з російською адміністрацією і переїхав до Риги.

У 1921 брав участь у створенні Латвійської Академії Мистецтв. Професор, проректор. Викладав до 1935.

Один з авторів величного меморіального комплексу Братського цвинтаря. У 1930 році став головою Комітету Братського кладовища.

До останніх днів вів активну архітектурну роботу на території всієї Латвії.

C 1932 працює в Єлгаві — начальником відділу реконструкції міста [5].

Помер 8 листопада 1936 в власному будинку в Єлгаві.

Похований на Лісовому кладовищі в Ризі. У 1939 році на могилі встановлено пам'ятник роботи скульпторів Олександра Бірзеніекса та Карліса Зале.

Будівлі в Санкт-Петербурзі[ред. | ред. код]

  • Корпус і технічні споруди Сестрорецкого збройового заводу
  • Дача Глибоцького (російський стиль) в Сестрорєцьку
  • Перебудова будинку Грінленд — Конногвардейский бульвар, будинок 9 (в стилі ренесансу)

Роботи в Варшаві[ред. | ред. код]

  • Церква з дзвіницею в Творковском будинку для душевнохворих (російсько-візантійський стиль)
  • Дзвіниця церкви лейб-гвардії Уланського полку (новгородсько-псковський)
  • Будинок М. Шелехова по Єрусалимській алеї № 93 (ампір)
  • Магазин М. Шелехова, внутрішній устрій, на Новому Світі (російський)
  • Магазин М. Шелехова на Сенаторській вул. (Ампір)
  • Зал зборів в будинку військового відомства на Саксонській пл. (Ренесанс)
  • Усипальниця преосвященного Ієроніма, церква в підвалі вже існуючого храму (російська, московського періоду)
  • Усипальниця родини Шелехова (російська, московського періоду)
  • Серія великих надгробних пам'ятників і каплиць, виконаних для фірми «Норблін і Бортмовскій», поставлених як у Варшаві, так і в Лодзі.
  • Духовне училище в Варшаві (новгородсько-псковський)
  • Будинок соборного причту (ренесанс)
  • Народний дім у Варшаві, спільно з арх. Якуніним (класичний Грецький)
  • Російський театр, спільно з військовими інженерами Овчинниковим і Третьяковим (ренесанс).

В інших містах Росії[ред. | ред. код]

  • Астрахань — особняк М. Шелехова (ренесанс)
  • Маків (Кам'янець-Подільська губ.) — палац М. і А. Журовського (ранній польський ренесанс)
  • Новорадомск — церква
  • Будинок для гостей у маєтку директора банку А. Патона, там же переробка фасаду старого будинку.
  • Цехоцинек — естрада в саду (Закопянскій стиль). Кегельбан і Біоскоп. Соляні і грязьові ванни (польсько-романський).
  • Нижній Новгород — адміністративні, навчальні та лабораторні корпуси Політехнічного інституту (евакуйований з Варшави в 1916, нині — Нижегородський державний технічний університет). [6] Водонапірна вежа, електростанція. Виставковий павільйон (в районі нинішньої площі Лядова). У співавторстві з академіком архітектором В. О. Покровським.

Роботи в Латвії[ред. | ред. код]

  • 1924-1936 Петеріс Федерс спільно зі скульптором Карлісом Зале, архітектором Олександром Бірзеніексом і ландшафтним дизайнером Андрієм Зейдаксом працював в Ризі над створенням меморіального комплексу Братського цвинтаря.
  • Дача в Асарі (Юрмала).
  • 1932-1936 займався реконструкцією і плануванням Єлгави.
  • Залізничні вокзали та станції: Асарі, Сігулда, Гулбене, Бене та Інчукалнс.

Друковані праці П. Федерса[ред. | ред. код]

  • Літографованих: курси читання в політехнічному інституті: 1. Частини будівель, 2. Перспектива.

Джерела[ред. | ред. код]

  • РИГА, ф. 789, оп. 11, 1891, д. 128, л. 107.
  • С. М. Кондаков. Ювілейний довідник імператорської Академії художеств. 1764-1914. — Спб.: Товариство Р.Голіке та А.Вільборг, 1915. — Т. 2. — С. 401. — 454 с.

Примітки[ред. | ред. код]