Петров Олексій Зиновійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Зиновійович Петров
PetrovOZ.gif
Народився 15 (28) жовтня 1910(1910-10-28)
Кошки
Помер 9 травня 1972(1972-05-09) (61 рік)
Громадянство СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів математична фізика
Alma mater Казанський університет
Нагороди
Ленінська премія
Орден «Знак Пошани»

Олексій Зиновійович Петров (15 (28) жовтня 1910(19101028), Кошки — 9 травня 1972) — радянський математик і фізик-теоретик, академік АН УРСР26 грудня 1969 року)[1], засновник наукової школи з гравітації і теорії відносності, лауреат Ленінської премії.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 (28 жовтня) 1910 року в селі Кошках Самарської губернії (нині Самарської області). В 1937 році закінчив Казанський університет. Учасник німецько-радянської війни. В 19431969 роках працював в Казанському університеті. Член ВКП (б) з 1946 року. Професор з 1965 року. З 1970 року — завідувач відділом Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

Могила Олексія Петрова

Помер 9 травня 1972 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Наукові праці з матемаматичної фізики, загагальної теорії відносності та теорії тяжіння. Виконав цикл досліджень з інваріантно-групових методів у теорії гравітації. Розробив нові методи вивчення гравітаційної радіації, енергії гравітаційного поля, моделювання полів тяжіння. Встановив існування трьох типів полів гравітації (типи Петрова). Розвинув загальну теорію моделювання гравітаційних полів і висунув ідею опису теорії тяжіння А. Ейнштейна в термінах плоского простору.

Відзнаки[ред.ред. код]

Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями. Лауреат Ленінської премії (1972; за цикл робіт «інваріантно-групові методи в теорії гравітації»)[2].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]