Петро Ратенський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Ратенський
Mitropolit petr of Moscow.jpg
Митрополит Київський і всієї Русі
1308 — 1326
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Максим
Наступник: Феогност
 
Народження: 1260(1260)
Волинь
Смерть: 21 грудня 1326(1326-12-21)
Москва
Похований: Московський Успенський собор
Петро Ратенський у Вікісховищі?

Петро́ Ратенський (*1260? — †21 грудня 1326) — Митрополит Київський і всієї Русі, святитель, чудотворець[1]. Переніс київську митрополичу кафедру з Владимира до Москви. У 1309 переїжджає у Володимир на Клязьмі. З 1325 переїжджає у Москву через що російська агіографія іменує його першим Митрополитом Московським[2]. Канонізований РПЦ в лику святителів і вшановується 24 серпня (6 вересня), 5 (18) жовтня (Собор Московських святителів), 21 грудня (3 січня), третій тиждень після П'ятидесятниці (Собор Галицьких святих).

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Петро Ратенський народився близько 1260 року на Волині в благочестивій боярській родині. 12-річним підлітком пішов у монастир, декілька років трудився в обителі. Юнак з благоговінням і великою майстерністю писав ікони. В Успенському соборі Московського Кремля збереглося дві ікони, написані Святителем Петром: Пречистої Божої Матері та ікона Пресвятої Богородиці, іменована «Петровською».

З благословення духівника Петро віддалився в пустинне місце на березі річки Рати, де заснував монастир. Невдовзі його обрали ігуменом, згодом про подвижника стало відомо далеко за межами обителі.

Після смерті митрополита Галицького Ніфонта галицькі єпископи обрали Петра його наступником та відправили до Константинополя на затвердження. Але в той же час помер митрополит Київський Максим. Тому одночасно до Константинополя прибув із півночі ігумен Геронтій — кандидат від тверського князя Юрія. Через суперечки та вимоги північних князів скасувати Галицьку митрополію справа про затвердження митрополита тривала кілька років. Зрештою, Патріарх вирішив об'єднати разом 2 митрополії. Петру було надано титул — митрополит Київський і всієї Русі.

Ні галицьким князям, ні духовенству таке рішення не сподобалось — тим більше, шо митрополит Петро поїхав до північних князівств. Так святий Патріарх Константинопольський Афанасій І об'єднує митрополії і наставляє Петра Ратенського митрополитом Київським і Галицьким. Він керував Руською Православною Церквою в період монгольського свавілля та княжих усобиць, мирив ворогуючих князів, ставав на перешкоді братовбивчим розбратам.

1325 року митрополит Петро, на прохання великого князя Івана I Калити, переніс митрополичу кафедру з Владимира-на-Клязьмі до Москви. З його благословення у Московському кремлі був закладений Успенський собор.

Помер 21 грудня 1326 року. Через 13 років його зарахували до святих Руської церкви. Мощі святителя Петра почивають в Успенському соборі Московського кремля.

Вважається небесним покровителем Москви.

Святині[ред. | ред. код]

Після смерті святителя його посох зберігався в Успенському соборі в Москві. В РПЦ є традиція всім новим предстоятелям церкви — митрополитам, а потім і патріархам — при посвяченні вручати цей посох.[2]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Память святителя Петра Московского. Церковно-Научный Центр "Православная Энциклопедия" (ru). Процитовано 2018-12-21. 
  2. а б Украинские раскольники пытались заказать в РФ копию посоха святителя Петра для новой церкви. Украина.ру (ru). 2018-12-20. Процитовано 2018-12-21. 
Попередник
Максим
Template-Metropolitan Archbishop.svg Митрополит Київський
1308-1326
Template-Metropolitan Archbishop.svg Наступник
Феогност