Іван I Данилович Калита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван I Калита)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Калита
Іван Калита
Князь московський
1325 — 1340
Попередник: Юрій Данилович
Наступник: Семен Гордий
Князь новгородський
1328 — 1337
Попередник: Олександр Михайлович
Наступник: Семен Гордий
Великий князь Владимирський
1328 — 1340
Попередник: Олександр Михайлович
Наступник: Семен Гордий
 
Народження: 1288[1] або 1304[2][3]
Москва, Велике князівство Московське
Смерть: 31 березня 1340, 31 березня 1341[3] або 13 березня 1341[2]
Москва, Велике князівство Московське
Віросповідання: православна церква
Династія: Рюриковичі (Даниловичі Московські)
Батько: Данило Олександрович
Мати: Марія або Євдокія Олександрівна
Дружина: княгиня Олена, княгиня Уляна
Діти: Семен Гордий, Іван ІІ Красний, Андрій

Медіафайли у Вікісховищі?

Іва́н I Дани́лович Калита́ (1 жовтня[4] 1288 — 31 березня 1340, Москва) — князь московський від 1325 до 1340, Великий князь Володимирський (м. Володимир-на-Клязьмі, ярлик від хана в 1328) до 1340, князь новгородський від 1328 до 1337. По батькові Данилу Олександровичу — нащадок князя Юрія Долгорукого, Володимира Мономаха. По лінії матері Марії Глібівни Білозерської є нащадком Феодори Сартаківни — дочки хана-християнина Сартака, сина Батия і правнука Чингізхана.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Іван Данилович Калита народився 1288 року, був сином московського князя Данила Олександровича і онуком Олександра Невського. Прозваний Калитою («калита» — «гаман для грошей») за своє багатство.

Головним напрямком його правління було зміцнення провідної ролі князівства Московського (з 1317 року — «великого»[5]) серед сусідніх князівств, а також територіальна експансія. Частину земель він купував, а на удільні князівства Углич, Галич, Білозеро отримав ярлики у Орді[6]. Протягом свого правління мав вельми тісні контакти із ординськими ханами, надсилав хану, його дружинам та вельможам подарунки, сам часто їздив у Орду.

Виявив себе жорстоким, вправним, наполегливим правителем. Був вірним підданим Золотої Орди, за що отримував постійну підтримку татарських ханів. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Спираючись на підтримку ординців, зумів послабити свого основного супротивника — Велике князівство Тверське. Зокрема, звів наклеп на князя Олександра, якого з сином Федором після суду в хана Узбека вбили в Орді. Іван Данилович наказав зняти дзвін зі Спаського собору Твері та перевезти до Москви[7]. Також сприяв послабленню Новгородської та Псковської республік.

Зміцненню авторитету Івана Даниловича саме як московського князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київського і всія Русі Петра Ратенського з Владимира на Клязьмі до Москви. Також князь упорядковував норми феодального права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі.

Заклав церкву Успіння Богоматері 1326 року в Москві — першу значну кам'яну споруду міста[8].

У російську історіографію увійшов як перший «збирач російських земель». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім'ям Ананія та схиму. Помер у 1340 році в Москві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://russianrulershistory.com/ivan-i-5-best-russian-ruler/
  2. а б Военная энциклопедияСанкт-Петербург: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 11.
  3. а б А. Э. Иоанн Данилович Калита I // Русский биографический словарьСанкт-Петербург: 1897. — Т. 8. — С. 190–192.
  4. Інститут історії України НАН України: Іван Данилович Калита
  5. Галушко К. Ю. Росія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 310. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  6. Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А. — М. : Простор, 2004. — С. 54.
  7. Костецька М. Колаборант Іван Калита… — С. 21.
  8. Костецька Марія. Колаборант Іван Калита… С. 20

Джерела[ред. | ред. код]

  • Костецька М. Колаборант Іван Калита // Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
  • Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X-XIV вв.— М.: Наука, 1984. — 353 с.
  • Черепнин Л. В. Образование Русского централизованного государства в XIV—XV вв. — М., 1960.

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник:
Юрій Данилович
Великий князь московський
13251340
Наступник:
Семен Гордий
Попередник:
Олександр Михайлович
Великий князь володимирський
13281340
Наступник:
Семен Гордий
Попередник:
Олександр Михайлович
князь Новгородський
13281337
Наступник:
Семен Гордий