Покровська церква на Усівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Покровська церква на Усівці
51°43′37″ пн. ш. 33°53′48″ сх. д. / 51.72694° пн. ш. 33.89667° сх. д. / 51.72694; 33.89667Координати: 51°43′37″ пн. ш. 33°53′48″ сх. д. / 51.72694° пн. ш. 33.89667° сх. д. / 51.72694; 33.89667
Країна Україна Україна
Місто Глухів
Сумська область м. Глухів, на розі сучасних вулиць Покровської та Йосипа Шкловського
Тип будівлі дерев'яна та мурована церква
Стиль бароко
Будівництво 1776 (мурована церква)—1783 (мурована церква)
Прибудови 1899
Стан зруйнована в 1930-х роках

Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Карта розташування: Україна
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Україна)

Покровська церква — втрачена пам'ятка мурованої культової архітектури другої половини XVIII століття, що знаходилась в історичному районі міста Глухова Усівка на розі сучасних вулиць Покровської та Йосипа Шкловського.

Історія[ред. | ред. код]

Зведення мурованої Покровської церкви розпочалось 1776 року на місці дерев'яної Покровської церкви[1]. А зведено було 1783 року стараннями прихожан та священика Якова Івановича. Через більш як століття церкву розширили, прибудувавши 1899 року другий престол на честь св. Феодосія Чудотворця Чернігівського. Кошти збирали прихожани та священик Олексій Рязанцев. Також значні пожертвування здійснив таємний радник Нікола Артемійович Терещенко[2].

Опис[ред. | ред. код]

Церква була кам'яною, з такою ж дзвіницею. Під церквою із погостом було 2 десятини присадибної землі. Вона розташовувалась по нинішній вулиці Покровській (колишній Петровського) біля струмка Береза[3].

При церкві діяло міське приходське училище[4]. На початку XX століття приходським учителем працював губернський секретар Віктор Павлович Балабан, що був церковним старостою[2].

Священик та притч[ред. | ред. код]

На початку XX століття при церкві служили священик Олексій Михайлович Рєзанов (нар. 1850) та псаломщик, які з 1902 року отримували від казни 400 руб. жалування на рік. о. Олексій закінчив Орловську духовну семінарію. З дружиною Неонілою Пилипівною (нар. 1856) вони виховали шестеро дітей[5].

Зокрема, 1911 році церква отримала прибуток у сумі 400 руб. Ще 23 рублі доходу приносили фінансові вкладення: за білетом Глухівського міського громадського банку на суму 50 руб. дохід складав 2 руб. на рік, за свідоцтвом на 500 руб. Державної ренти, що зберігалась у Глухівському казначействі, отримували відсотків 20 руб. та із розрахункової книжки на 34 руб. 89 коп. — 1 руб.

Церковним притчем оброблялося 2 десятини (0,5 дес. — орної та 1,5 — сіножаті). Прихожани Дмитро Свистун та Герасим Косяковський 1898 року подарували церкві 342 десятини присадибної та сіножатної землі. Ця малородюча земля здавалась в аренду і приносила щороку прибутку 40 рублів.

1894 року стараннями прихожан було зведено два дерев'яні будинки для священника та псаломщик, а також дерев'яні хлів, комора та дрівник. 1899 року на церковному погості збудували дерев'яний сарай. У 1909 році побудували дерев'яну караульню на кам'яному фундаменті[2].

Прихожани Покровської церкви (750 чоловіків та 799 жінок) проживали у 258 будинках. Семеро з них були іновірцями, ще 53 — дворянами та почесними громадянами[6].

Храм знищений у 1930-х роках[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — С. 62
  2. а б в Шишкіна, Ю. Парафіяльне життя Глухова початку ХХ ст. (за матеріалами Державного архіву Чернігівської області) // Сіверщина в історії України. Глухів: Нац. заповідник «Глухів», 2014. — Вип. 7. — С. 210
  3. Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — С. 59
  4. Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — С. 183, 189
  5. Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), ф. 679, оп. 3, спр. 387, арк. 31-42
  6. Державний архів Чернігівської області (ДАЧО), ф. 679, оп. 3, спр. 387, арк. 45
  7. Корнієнко О. М. Книга Пам'яті Сумської області в 3 т. [Т. ІІ ]. Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / О. М. Корнієнко. — Суми: Ярославна, 2007. — С. 73

Джерела та література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Державна архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного (далі ДНАББ ім. В. Г. Заболотного). Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4806/1-4-273115.
  • Центральний державний історичний архів, м. Київ, ф. 51, оп. 3, спр. 2196.
  • ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. — Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4804-443279.
  • Описание атласа XVIII ст., подаренного черниговской гимназии кн. Н. П. Голицыным // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год девятый. Том XXIX. — Киев, 1890. — 584 с.
  • Архиепископ Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Книга седьмая. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский и Нежинский уезды / Д. Г. Гумилевский. — Чернигов: Губернская типография, 1873. — 279 с.
  • Документи Чернігівської духовної консисторії про церкви і церковних служителів Глухівського повіту початку ХХ ст., // ДАЧО. — Ф. 679, справи № 387 та № 388.
  • Державний архів Чернігівської області (далі — ДАЧО), ф. 679, оп. 3, спр. 387, 551 арк.
  • Описаніе Украйны. Сочиненіе Боплана. — Санкт-Петербург, 1832. — С.222.

Література[ред. | ред. код]

  • Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
  • Вечерський, В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ: НДІТІАМ, 2002. — 592 с.
  • Вечерський, В. В. Втрачені святині. — Київ: Техніка, 2004. — 176 с., з іл.
  • Вечерський, В. В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. — Київ, 2001. — С. 99-100, 227.
  • Книга Пам'яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт.-упорядн. О. М. Корнієнко . — Суми: Ярославна, 2007. — 324 с. : іл.
  • Корнієнко, О. М. Зруйновані храми Сумщини Мартиролог втрачених святинь [Текст] = The history of destroyed and partly ruined monuments of cult in Sumy region: до вивчення дисципліни / О. М. Корнієнко. — Суми: ПП «Ніконоров В. І.», 2009. — 368 с. : іл. — ISBN 978-966-97024-0-1
  • Нестуля, О. О. Доля церковної старовини в Україні. 1917—1941 рр. у 2-х частинах: Монографія / Київ: Ін-т історії України НАНУ, 1995. — 278 с.
  • Сотник, О. М. Православна Сумщина (Нариси з історії православ'я на Сумщині): (988—2004) / О. М. Сотник. — Суми: Козацький вал, 2004. — 198 с.
  • Ткаченко, В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — 220 с.
  • Ткаченко, В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — 256 с.