Полнятичі
| Село
|
Повнятичі[2] або Полнятичі (пол. Pełnatycze) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Заріччя Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 708 осіб (2011[1]).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 3 кілометри на південний захід від центру гміни села Заріччя, 12 кілометрів на південь від центру повіту міста Переворськ і 40 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія[ред. | ред. код]
За податковим реєстром 1515 р. в селі були 11 ланів (коло 275 га) оброблюваної землі, млин, корчма і піп[3] (отже, вже тоді в селі була церква).
За податковим реєстром 1589 р. село належало Бейковському, у селі були 8 і 1/2 лану (коло 212 га) оброблюваної землі, 2 млини, 11 загородників із землею, 6 коморники з тягловою худобою і 3 без неї.[4] До 1772 року Полнятичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Полнятичі знаходились у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 84 будинки і 447 мешканців, з них 227 греко-католиків, 220 римо-католиків, а на землях фільварку було 5 будинків і 61 мешканець, з них 8 греко-католиків, 46 римо-католиків і 7 юдеїв.[5] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
У міжвоєнний період село входило до ґміни Розьвениця Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 820 мешканців, з них 10 україномовних українців-грекокатоликів, 300 польськомовних українців-грекокатоликів, 420 поляків, 70 польських колоністів міжвоєнного періоду і 15 євреїв[6].
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (343 особи — 83 родини)[7]. Решта українців села попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[8].
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 333 | 78 | 216 | 39 |
| Жінки | 375 | 81 | 200 | 94 |
| Разом | 708 | 159 | 416 | 133 |
Пам’ятки[ред. | ред. код]
Церква в селі вже була в 1515 р.
В селі збереглася мурована парафіяльна греко-католицька церква Введення Пр. Богородиці, збудована в 1708 році. Парафія належала до Порохницького деканату Перемишльської єпархії[10]. Після виселення українців використовується під костел.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Schematismus Universi Cleri Orientalis Ritus Catholicorum Dioeceseos Premisliensis pro Anno Domini 1863. — s. 11*.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 134.(лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 16.(лат.)
- ↑ Pełniatycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 941. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1937. — с. 64.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |