Полошки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Полошки
Полошки. Миколаївська церква. Вигляд 1.jpg
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Глухівський район
Рада/громада Полошківська сільська рада
Код КОАТУУ 5921584401
Облікова картка Полошки 
Розташування села Полошки
Основні дані
Населення 1334
Поштовий індекс 41452
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°38′24″ пн. ш. 33°48′19″ сх. д. / 51.64000° пн. ш. 33.80528° сх. д. / 51.64000; 33.80528Координати: 51°38′24″ пн. ш. 33°48′19″ сх. д. / 51.64000° пн. ш. 33.80528° сх. д. / 51.64000; 33.80528
Середня висота
над рівнем моря
169 м
Відстань до
обласного центру
142 км
Відстань до
районного центру
13 км
Найближча залізнична станція Глухів
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 41452, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Полошки, вул. Кільцева, 1; тел. 6-34-24
Сільський голова Семерня Світлана Федорівна
Карта
Полошки is located in Україна
Полошки
Полошки
Полошки is located in Сумська область
Полошки
Полошки
Полошки is located in Глухівський район
Полошки
Полошки

WC: Полошки у Вікісховищі

Поло́шки — село в Україні, у Глухівському районі Сумської області. Розташоване на річці Вербовитець (Вербоватиця або Ракита) за 13 км від районного центру міста Глухова та за 5 км від автодороги Київ — Москва М02E101. Населення станом на 2001 рік становило 1334 особи. Орган місцевого самоврядування — Полошківська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Полошки знаходиться на березі річки Ракита, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Щебри, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Сліпород (Глухівський міська рада). На річці кілька загат.

Топоніми назви[ред.ред. код]

  • «Полошки» — «По»-«Влош»-«Ки», що варто трактупати, як «Після-Кельтів-Волохів».
  • «Полошки» з литовської мови — «підупалі» або «розвалені».

Історичні відомості[ред.ред. код]

Село відоме з другої половини XVI століття. В архівах зустрічаються дані про те, що заснування хутора Полошки відбулося козацькими старшинами. Тому переважна більшість прізвищ серед мешканців села типово козацька.

В 1801 році в маєтку поміщика Марковича в селі Полошки була знайдена каолінова глина, яка вважалася найкращою сировиною для порцелянового виробництва, бо особливо чистота і пластична. Звідси каолін вивозився на порцелянові заводи Російської імперії та за кордон.

Населення[ред.ред. код]

У 1859 році у казенному, козачому селі налічувалось 159 дворів, мешкало 894 особи (411 чоловічої статі та 483 — жіночої), була православна церква та завод винокуріння[1].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Глухівської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1151 особа, налічувалось 220 дворових господарств, існувала православна церква, 3 постоялі будинки, водяний млин[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1745 осіб (861 чоловічої статі та 884 — жіночої), всі православної віри[3].

Динаміка населення
1859 1885 1897 1980[4] 2001
894 1 151 1 745 1 792 1 334

Соціальна сфера[ред.ред. код]

В Полошках є школа, будинок культури з залом на 450 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.

Персоналії[ред.ред. код]

В селі народився філософ-богослов Самуїл Миславський.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Поблизу села виявлені залишки городища та курганний могильник періоду Київської Русі.

В Полошках знаходиться парк Скоропадського та діє Миколаївська церква (1796 рік).

Миколаївська церква
Полошки. Миколаївська церква. Вигляд 1.jpg Полошки. Миколаївська церква. Вигляд 2.jpg
Вигляд 1
Вигляд 2

У селі споруджені монумент на честь радянських воїнів, загиблих при звільненні села від гітлерівців, і меморіал на честь односельців, полеглих в боротьбі проти нацистів.

Меморіал на честь односельців
Полошки. Меморіал в честь односельчан. Вигляд 1.jpg Полошки. Меморіал в честь односельчан. Вигляд 2.jpg Полошки. Меморіал в честь односельчан. Вигляд 3.jpg
Вигляд 1
Вигляд 2
Вигляд 3

Галерея[ред.ред. код]

Полошківська школа.jpg Полошки. Тік.jpg Полошки. Став.jpg
Школа
Тік
Став
Полошки. Панорама пагорбів села.jpg
Панорама схилів села

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с.
  4. «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Беляшевский Н. Ф. Раскопки могильника у деревни Богданово Глуховского уезда Черниговской губернии // АЛЮР (Археологическая летопись Южной России). — К., 1900. — Т.2.
  • Зайцева Н. О. Етнограф П. Я. Литвинова В. // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини. Матеріали першої науково-практичної конференції (18 квітня 2002 р.). — Глухів, 2002.