Заруцьке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Заруцьке
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Глухівський район
Рада/громада Білокопитівська сільська рада
Код КОАТУУ 5921581005
Облікова картка Заруцьке 
Основні дані
Населення 129
Поштовий індекс 41446
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°39′27″ пн. ш. 34°01′34″ сх. д. / 51.65750° пн. ш. 34.02611° сх. д. / 51.65750; 34.02611Координати: 51°39′27″ пн. ш. 34°01′34″ сх. д. / 51.65750° пн. ш. 34.02611° сх. д. / 51.65750; 34.02611
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Місцева влада
Адреса ради 41446, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Білокопитове, вул. Радянська, 54а; тел. 7-09-02
Сільський голова Милка Олександр Вікторович
Карта
Заруцьке is located in Україна
Заруцьке
Заруцьке
Заруцьке is located in Сумська область
Заруцьке
Заруцьке
Заруцьке is located in Глухівський район
Заруцьке
Заруцьке

CMNS: Заруцьке на Вікісховищі

Зару́цьке (Клевень, Сергієвка[1]) — село в Україні, у Глухівському районі Сумської області. Розташоване за 7 км від районного центру міста Глухова на автодорозі Глухів — Курськ E38. Населення станом на 2001 рік становило 129 осіб. Орган місцевого самоврядування — Білокопитівська сільська рада.

Село відоме тим, що поряд знаходиться Заруцький вапняний завод на якому видобувають високоякісні вапно і крейду.

Географічне положення[ред.ред. код]

Село Заруцьке знаходиться на правому березі річки Клевень, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Білокопитове, нижче за течією — село Сваркове. До села примикає невеликий лісовий масив. Поруч проходить автомобільна дорога E38 Т 2502.

Історичні відомості[ред.ред. код]

«Хресна хода в Курській губернії»

З давнини через Заруцьке проходив хресний хід з іконою Різдва Пресвятої Богородиці, яку кожного року 19 серпня несли з монастиря Глинська пустинь до Глухова, а 2 вересня її несли в зворотному напрямку. Саме це дійство зобразив у картині «Хресна хода в Курській губернії» російський художник І. Ю. Рєпін, який чотири літа підряд приїздив до Глинської пустині.

В 1825 році в селі зупинялась Єлизавета Олексіївна — дружина імператора Олександра I.[2]

Населення[ред.ред. код]

У 1859 році у власницькому хуторі налічувалось 20 дворів, мешкало 115 осіб (63 чоловічої статі та 52 — жіночої)[3].

Станом на 1885 рік у колишній власницькій слободі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкала 71 особа, налічувалось 27 дворових господарств, постоялий двір, 2 водяні млини, крупорушка, завод винокуріння, маслобійня[1].

Динаміка населення
1859 1885 2001
115 71 129

Соціальна сфера та економіка[ред.ред. код]

Придорожний бар «Обрій»

У Заруцькому в лісі неподалік від річки Клевень знаходиться районний дитячий табір відпочинку «Сонячний»[4].

У селі неподалік від автошляху розташовані кафе-бар «Обрій» та крамниця.

Персоналії[ред.ред. код]

В селі народився Герой Радянського Союзу — Олійник Михайло Іванович.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Глухівська районна державна адміністрація, с. Заруцьке (рос.)
  3. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  4. Кабінет Міністрів України, Деякі питання діяльності дитячих оздоровчих закладів. Розпорядження, Перелік від 17.03.2004 № 141-р

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.