Полтавець-Гуйда Оксана Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полтавець-Гуйда Оксана Вікторівна
Полтавець-Гуйда Оксана Вікторівна.jpg
Оксана Вікторівна Полтавець-Гуйда (2017)
Ім'я при народженні Полтавець Оксана Вікторівна
Дата народження 23 липня 1956(1956-07-23) (61 рік)
Місце народження м. Київ
Національність українка
Громадянство СРСР, Україна Україна
Жанр пейзаж, натюрморт, портрет,історичний живопис
Навчання Київський державний художній інститут
Напрямок реалізм
Роки творчості 1980 - по сьогодні
Покровитель Яблонська Тетяна Нилівна
Вплив Полтавець Віктор Васильович
Премії
Заслужений художник України
Відмінник освіти України

Оксана Вікторівна Полтавець-Гуйда (* 23 липня 1956, м. Київ) — заслужений художник України, педагог

Біографія[ред.ред. код]

Народилась в сім'ї народного художника України Віктора Полтавця, мати – викладач французької мови.

Батько не мріяв про кар'єру доньки в образотворчому мистецтві - був навіть проти: вважав цю професію заважкою для жінки.

Оксана не поділяла думку батька, з дитинства прагнула малювати. Закінчивши з золотою медаллю звичайну київську середню загальноосвітню школу, ще рік навчалася як вільний слухач в останньому (старшому) класі Республіканської художньої середньої школи імені Тараса Шевченка

З 1975 по 1980 рік навчалась[1] на живописному факультеті Київського державного художнього інституту (нині - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Викладачі з фаху – народний художник України В. В. Шаталін, народний художник України Т. М. Голембієвська.

Оксана Полтавець-Гуйда. В очікуванні Святої вечері

Після закінчення інституту, з 1982 по 1985 рік, вдосконалювала свою майстерність у Творчих майстернях Академії мистецтв УРСР (керівник – професор Сергій Григорьєв).

З 1980 року Оксана Полтавець-Гуйда[2] представляє свої роботи на всеукраїнських, всесоюзних і закордонних колективних виставках. Персональні виставки: 1998 (Київ), 2006 (Київ) та 2017[3] (Київ).

Твори Оксани Полтавець-Гуйди зберігаються в музеях і приватних збірках України, Росії, Китаю, США, Німеччини та Італії.

Працює в галузі станкового живопису.

З 1983 року – член Національної спілки художників України.

У 2000 році Оксана Вікторівна Полтавець-Гуйда, не полишаючи активної творчості як художниці, починає працювати у Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука – викладач, завідувач кафедрою (2002), виконувач обов'язків ректора (2015).

Вибрані твори[ред.ред. код]

  • «Народні месники» (1980);
  • «Великокняже полювання на Русі» (1980);
  • «Прохідники» (1981);
  • «Банька» (1982);
  • «Останній автобус» (1982);
  • «Будні на іподромі» (1982);
  • «Натюрморт з металевим посудом» (1982);
Оксана Полтавець-Гуйда. Автопортрет (2006)
  • «На коноплях» (1985);
  • «Покоління» (1987);
  • «Сім’я» (1988);
  • «Портрет Тамари Стратієнко, народної артистки України» (1986);
  • «Дід Панас і буслики» (1989);
  • «Творча група. Роздуми» (1989);
  • «Літо в Паланзі»(1989);
  • «В майстерні» (1990);
  • «Портрет президента Леоніда Макаровича Кравчука» (1992);
  • «Натюрморт зі срібним кавником» (1995);
  • серія робіт «Сільські натюрморти» (з 1995);
  • «Портрет народного артиста України Анатолія Хостікоєва» (1995);
  • «Осінній натюрморт» (1996);
  • «Великдень» (1997);
  • «Копички» (1997);
  • Монументально-декоративне панно триптих «Київ золотоверхий» (1997);
  • «Стефанія» (1999);
  • «Польові мальви» (1999);
  • «Пейзаж з дубом-велетнем» (2000);
  • «Портрет Тараса Петриненка» (2001);
  • «Сусідки» (2001);
  • «Весільні рушники»(2002);
  • «Вечір над Удаєм»(2002);
  • «Марія» (2003);
  • «Дощик на покосах»(2003);
  • «Портрет академіка О.Шалімова» (2003);
  • «Портрет професора Радзіховського» (2003);
Оксана Полтавець-Гуйда. Внуки художниці (2013)
  • «Портрет народної артистки України Наталі Сумської» (2003);
  • Цикл «З української старовини» (1998-2001);
  • «Внутрішній дворик. Китай»(2004);
  • «Маска»(2005);
  • «Мавка» (2005);
  • Портрети сучасників та видатних людей України (2000-2001);
  • серія «Сільські натюрморти» (2004-2006);
  • «Натюрморт з китайською лялькою»(2005);
  • «Різдвяний натюрморт з ангеликом» (2005);
  • «Літечко» (2005);
  • «Портрет М. Гуйди» (2006);
  • «Автопортрет» (2006);
  • «Портрет Чиоуна»(2006);
  • «Творчість» (2009);
  • «Портрет сестри художниці Наталії Полтавець» (2008);
  • «Клятва І. Мазепи на вірність Україні» (2012);
  • «Михасик та Іванка» (2013);
  • «Світ дитинстваю Іванка та Михась» (2015);
  • «Портрет Пилипа Орлика, творця Першої Конституції України» (2012);
  • «Портрет Т. А. Скирди, директора Шоколадного будиночка в Києві» (2014);
  • «Вид на Поділ» (2006)»
  • «Подих весни» (2013);
  • «Натюрморт з старовинним посудом» (2012);
  • «Портрет народної артистки України Наталії Сумської в національному костюмі» (2013);
  • «Тарас Шевченко та Семен Гулак-Артемовський» (2015);
  • «Воля. Гідність. Вічність» (2016);
  • «Портрет Тараса Компайніченка» (2016);
  • «Львів’янка. Портрет художниці Вікторії Ковальчук» (2016);

Галерея. Приклади художніх робіт в різних жанрах[4][ред.ред. код]

Нагороди, відзнаки[ред.ред. код]

Родина[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вчилась дуже добре, отримувала престижну підвищену стипендію імені Василя Касіяна.
  2. Прізвише змінила після одруження ще в студентські роки з, на той час студентом, майбутнім народним художником України, лауреатом Шевченківської премії Михайлом Гуйдою.
  3. Найбільш повна збірка картин експонувалась в Виставковому залі Національної спілки художників України.
  4. Приклади взято з третьої персональної виставки (Київ, 2017).

Джерела[ред.ред. код]