Політична система Республіки Сербської

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Milorad Dodik 2016-mc.rs.jpg Željka crop.jpg Inzko.PNG

Зліва направо: Президент Республіки Сербської — Мілорад Додік,
Прем'єр-міністр Республіки Сербської — Желька Цвиянович
та Верховний представник щодо БіГ — Валентин Інцко

Під політичною системою Республіки Сербської розуміють сукупність політичних інституцій і процесів прийняття політичних рішень. Політична система Республіки Сербської будується на принципах парламентської демократії.

Правова основа[ред. | ред. код]

Республіка Сербська — державне утворення на території колишньої Югославської Соціалістичної Республіки Боснія і Герцеговина, утворене в результаті Дейтонських угод. Де-юре це утворення входить до складу Боснії і Герцеговини і повноваження влади обмежені Верховним представником щодо Боснії і Герцеговини2009 року цю посаду обіймає Валентин Інцко). Проте де-факто воно має атрибути державної влади і суверенітету. За формою правління Республіка Сербська є парламентською республікою, глава держави — президент, який обирається всенародним голосуванням. Згідно з Конституцією влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову.

Конституція[ред. | ред. код]

Конституція Республіки Сербської — головний закон і правовий акт в системі правових актів Республіки. Конституція регулює взаємовідносини в суспільстві, організацію і повноваження республіканських органів влади. Складається з 12 розділів і 140 статей[1].

Перша Конституція була прийнята 28 лютого 1992 року. Тоді вона називалася Конституція Сербської Республіки Боснії і Герцеговини. З моменту прийняття Конституція неодноразово змінювалася і доповнювалася.

Президент[ред. | ред. код]

Резиденція Президента Респуліки Сербської

Президент Республіки Сербської — глава держави. Він представляє Республіку Сербську, пропонує парламенту кандидатів у прем'єр-міністри, може відправити у відставку голову уряду, відповідно до Конституції також вирішує питання оборони, безпеки і зовнішньої політики[2].

Президент обирається на чотири роки разом з двома віце-президентами і може займати цю посаду не більше двох термінів поспіль[1]. Президент і віце-президенти повинні представляти всі три народи Республіки (босняків, хорватів і сербів), які визначені Конституцією. 12 жовтня 2014 року президентом було обрано Мілорада Додіка[3].

Президенти Республіки Сербської
Ім'я Роки
1 Радован Караджич 1992-1996
2 Біляна Плавшич 1996—1998
3 Нікола Поплашен 1998—2000
4 Мірко Шарович 2000—2002
5 Драган Чавич 2002—2006
6 Мілан Єлич[sr] 2006—2007
в.о. Ігор Радойчич[sr] 2007
7 Райко Кузманович[sr] 2007—2010
8 Мілорад Додік з 2010

Законодавча влада[ред. | ред. код]

Будинок парламенту Республіки Сербської — Національної скупщини

Вищим законодавчим органом влади в Республіці Сербській є Національна скупщина Республіки Сербської.

Скупщина складається з 83 депутатів, а парламентську більшість (коаліцію) складають депутати від Союзу незалежних соціал-демократів, Демократичного національного альянсу і Соціалістичної партії. Спікером скупщини є Неділько Чубрилович[sr][4].

Національна скупщина була заснована 24 жовтня 1991 року як Скупщина сербського народу в Боснії і Герцеговині[5]. Після закінчення війни і підписання Дейтонських угод Національна скупщина взяла на себе відповідальність за проведення необхідних реформ і перебудову Республіки.

До 2002 року депутати скупщини обиралися терміном на два роки. Після 2002 року, відповідно після внесених змін до законодавства, термін збільшився до чотирьох років.

У результаті парламентських виборів 2014 року до скупщини Республіки Сербської пройшли наступні політичні партії[6]:

Партія Голоси (%) Місць
Союз незалежних соціал-демократів 213.665 (32,28) 29
Сербська демократична партія 173.824 (26,26) 24
Демократичний національний альянс[en] 61.016 (9,22) 8
Партія демократичного прогресу 48.845 (7,38) 7
Національна коаліція[sr] 34.583 (5,22) 5
Національний демократичний рух[sr] 33.977 (5,13) 5
Соціалістична партія (Республіка Сербська)[sr] 33.695 (5,09) 5
Безпартійні 19 297 (3,05 %) 3

Виконавча влада[ред. | ред. код]

Найвищим органом виконавчої влади є Уряд Республіки Сербської. Згідно з Конституцією, 8 міністрів повинні бути сербами, 5 — босняками, 3 — хорватами. Прем'єр-міністр Республіки Сербської може також призначити одного міністра з представників інших національностей. Голова Уряду і два віце-прем'єра повинні представляти всі три народи, визначені Конституцією. Уряд складається з прем'єр-міністра, віце-прем'єрів і шістнадцяти міністрів, які обирають згідно національною квотою. Міністрів обирає Національна скупщина[7].

Повноваження Уряду закріплені за Конституцією і низкою законів. Чинним прем'єр-міністром Республіки Сербської з 2013-го року є Желька Цвиянович.

Вхід до Будинку Уряду Республіки Сербської
Прем'єр-міністри Республіки Сербської
Ім'я Роки
1 Бранко Джерич[sr] 1992-1993
2 Владімір Лукич[sr] 1993-1993
3 Душан Козич[sr] 1994-1995
4 Райко Касагич[sr] 1995:1996
5 Гойко Кликович[sr] 1996-1998
6 Мілорад Додік 1998-2001
7 Младен Іванич 2001-2003
8 Драган Мікеревич 2003-2005
9 Перо Букейлович[sr] 2005-2006
10 Мілорад Додік 2006-2010
11 Александр Джомбич[sr] 2010-2013
12 Желька Цвиянович з 2013

Судова влада[ред. | ред. код]

Виходячи з того, що де-факто Республіка Сербська входить до складу Боснії і Герцеговини, судова система є спільною. Конституційний суд Боснії і Герцеговини[sr] складається з 9 членів: 4 з них обираються Палатою представників Боснії і Герцеговини, 3 призначаються головою Європейського суду з прав людини, а 2 обираються Національною скупщиною Республіки Сербської. Конституційний суд розглядає звернення щодо встановлення конституційності законів як Палати представників Боснії і Герцеговини, так і Національної скупщини Республіки Сербської. Муніципальні суди розподілені таким чином: 10 муніципальних судів знаходяться в Боснії і Герцеговині, а 5 мініципальних судів в Республіці Сербській.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Устав Републике Српске (серб.)
  2. Надлежности (sr). Архів оригіналу за 2013-05-11. Процитовано 2017-04-07. 
  3. Рамиз Салкић (sr). Процитовано 2017-04-07. 
  4. Предсједник (sr). Процитовано 2017-04-07. 
  5. РЕПУБЛИКА СРПСКА — РТРС
  6. Утврђени резултати општих избора 2014 године (sr). Процитовано 2017-04-07. 
  7. Мандат правительства РС (sr). Архів оригіналу за 2013-05-13. Процитовано 2017-04-07. 

Література[ред. | ред. код]

  • Е. Ю Гуськова. Политический ландшафт новой Югославии: научно-аналитический обзор. Институт, 1996.
  • Страны мира: универсальный информационный справочник. Москва, 2002.
  • Югославия в XX веке: очерки политической истории. Москва, 2011.