Попович Владислав Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попович Владислав Миколайович
Vladyslav Popovych.jpg
Народився 30 листопада 1980(1980-11-30) (39 років)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки Політичний в'язень
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
У шлюбі з Малюга Олександра Володимирівна
Діти Анна, Давид

Владислав Миколайович Попович (нар. 30 листопада 1980, м. Київ) — видавець та громадсько-політичний діяч, політв'язень режиму Януковича, військовик.

Біографія[ред. | ред. код]

Владислав Попович народився 30 листопада 1980 року в Києві. Від 1983 року живе в Ніжині. 1998 року закінчив Ніжинську ЗОШ № 17.

Від 1996 до 2003 року мав 3 судимості у справах, потерпілою стороною в яких була «держава Україна», з якою ототожнював себе олігархічно-корупційний режим часів Леоніда Кучми.

2009 року оголосив війну наркоторгівлі в місті Ніжині[1], за що під надуманим приводом за заявами наркоторгівців був позбавлений волі на 11 років 8 місяців[2],[3],[4]. Тоді ж в патріотичних колах дістав прізвисько «Робін Гуд».

2014 року за постановою Верховної Ради був визнаний політв'язнем і достроково звільнений[5],[6]. Відразу по звільненню приєднався до участі в подіях Революції Гідності, став бійцем 1-ї Київської сотні ОУН ім. Євгена Коновальця, яка невдовзі (у липні) вступила до зведеного батальйону територіальної оборони (ЗБТО) «Ніжин», заступником командира якого він став.

У травні 2014 року став співзасновником Добровольчого батальйону ОУН (ДБ ОУН), який від серпня 2014 року зайняв позиції у селищі Піски під Донецьком і взяв участь у боях проти агресії військ Російської Федерації. Від грудня 2014 до серпня 2016 року очолював службу безпеки ДБ ОУН. 2015 року пройшов навчання на курсах поліграфології у Андрія Волика і отримав сертифікат Чикагського поліграфологічного інституту.

2015 року вступив на навчання на історичний факультет Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.

1.03.2013 зареєстрував шлюб у стінах Чернігівського СІЗО з Малюгою Олександрою Володимирівною.[7]Від цього шлюбу має сина Давида (2016 р.н.). Також має доньку Анну (2010 р.н.).

Громадсько-політична і видавнича діяльність[ред. | ред. код]

Від 2016 до 2017 року був головою служби безпеки Добровольчого Руху ОУН і в цій ролі забезпечував проведення акцій руху. У квітні 2017 склав із себе повноваження голови служби безпеки й повернувся до Ніжина, де став співзасновником громадської ініціативи «Почесна Варта» та членом правління громадської організації «Ніжинське Антикорупційне Бюро».

У липні 2017 року був ініцатором і домігся прийняття меморандуму Ніжинської міської ради про визнання ЗБТО «Ніжин» продовжувачем традицій Ніжинського полку Війська Запорозького.

Влітку 2017 року разом із Сергієм Коваленком заснував Громадську ініціативу «Почесна Варта».

У серпні 2017 року разом із Сергієм Коваленко першими в Україні підняли питання відновлення занедбаних поховань шведських вояків ХVIII ст. на території Чернігівської області, звернувшись з цього приводу до міністра культури України Євгена Нищука[8],[9].

На початку 2018 року виграв справу про незаконне тримання під вартою у Європейському суді з прав людини (м. Страсбург) і отримані кошти використав для видання книги Сергія Коваленка «Похід Запорожців на Донбас і Крим: рік 1918».

Домігся встановлення в Ніжині у травні 2018 року пам'ятних дощок на честь Героїв Армії УНР, пов'язаних з Ніжином: Івана Дубового[10], Осипа Твердовського[11], Миколи Росіневича, Івана Хімченка, Михайла Шкляренка[12],[13]. Це зробило Ніжин першим містом в Україні, яке у повному обсязі і в такій кількості вшанувало Героїв Армії УНР місцевого походження.

У травні 2018 року призначений креативним директором спеціалізованого видавництва історичної літератури «Стікс».

У червні 2018 року власним коштом придбав 5 гранітних каменів-валунів, призначених для вшанування історичних подій Сіверщини. Один з них рішенням Ніжинського міськвиконкому і в рамках одного з проєктів ГІ «Почесна Варта» було встановлено 20 липня з нагоди вшанування 370-річчя заснування Ніжинського полку Війська Запорозького у сквері Гетьмана Богдана Хмельницького в Ніжині[14]. Другий валун встановлено у формі Пам'ятного знака на честь заснування у 1652 році Веркіївської сотні Ніжинського полку Війська Запорозького відбулося 8 травня у Вертіївці, адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади. Велетенський камінь, який символізує непохитність духу українського козацтва, встановлено прямісінько перед будівлею управи громади[15].[16]

31 серпня 2018 року за постановою ГІ «Почесна Варта» домігся прийняття вченою радою Ніжинського державного університету рішення про створення на території університету «Скверу великим художникам», пов'язаних з Ніжином, і передав під цей проєкт гранітний камінь для вшанування пам'яті Карла Брюллова, Миколи Ґе, Якова де Бальмена та Аполлона Мокрицького.

Стіна Героїв. Ніжин. 2018 рік.

Разом із Сергієм Коваленком і Миколою Шкурком в рамках проєктів ГІ «Почесна Варта» виступив одним з ініціаторів, організаторів і учасників створення 14 жовтня 2018 року Стіни Героїв в Ніжині, започаткованої раніше встановланням меморіальних дощок на честь Миколи Росіневича, Івана Хімченка, Михайла Шкляренка і продовженої встановленням 14 та 23 жовтня 2018 року меморіальних дощок Ніжинським полковниками Прокіпу Шумейку, Івану Золотаренку, Григорію Гуляницькому, Ракушці-Романовському[17]а також Романові Бжеському, Павлу Шандруку, Йосипу Позичанюку і Андрієві Юрзі[18]

У день 300-річчя з дня загибелі Шведського Короля КарлаХІІ 30.11.2018 року разом з Миколою Шкурком встановив гранітний камінь на його честь у сквері Гетьмана Богдана Хмельницького в Ніжині. Наступного дня камінь був демонтований місцевою владою через відсутність погодження виконавчого комітету[19].

Попович Владислав. Пам'ятний камінь до 300-ої річниці загибелі КарлаХІІ. 30.11.2018 рік

В грудні 2018 року, покинув територію України виїхавши до Литви, звинуватив найвище керівництво МВС у злочині проти себе та попросив політичний притулок на час перебування на посаді міністра МВС Арсена Авакова.[20][21][22][23][24]

У січні 2019 року вийшла друком книга Владислава Поповича (у співавторстві з Сергієм Коваленком і Миколою Шкурком) «Веркіївська сотня Ніжинського полку Війська Запорозького: історичний нарис»[25].

У лютому 2019 року Крайова Управа Братства колишніх Вояків 1-ї Дивізії Української Національної Армії нагородила Владислава Поповича пропам'ятною медаллю 70-річчя Дивізії «Галичина» за вшанування в Ніжині й Чернігові пам'яті очільників 1-ї Дивізії Української Національної Армії.[26]

26 травня 2019 року в Чернігові було урочисто відкрито пам'ятну дошку Аркадію Валійському та Петру Ганжі. Одним з ініціаторів відкриття став Владислав Попович який виготовив дошку власним коштом.[27][28]

14 червня 2019 року у 128-у річницю від дня народження Євгена Коновальця, в приміщенні монастиря Святої Трійці у Вільнюсі, отримав відзнаку — пістолет «Бехола».[29]

14 жовтня 2019 року, отримав відзнаку "За звільнення та оборону селища Піски".[30][31]

Був першим серед українських поліграфологів який публічно розкритикував процедуру проходження поліграфу народними депутатами з провладної більшості, яка відбулася 23 жовтня 2019 року, через озвучені підозри в корупції зі сторони Президента України.[32][33]

Нагороди[ред. | ред. код]

Бойова відзнака Добровольчого Батальйону «ОУН»
  • Орден «Єдність та Воля» (№ 022 від 24.07.2014)
  • Бойова відзнака Доборовольчого батальйону ОУН (№ 007, 2016 р.)
  • Пропам'ятна медаль 70-річчя Дивізії «Галичина» (лютий 2019 р.)
  • Відзнака — пістолет «Бехола» 1915 р.в.(Литва, червень 2019)
  • Відзнака "За звільнення та оборону селища Піски" ( жовтень 2019).

Інтернет-посилання[ред. | ред. код]

  1. https://www.youtube.com/watch?v=7QdEwLQeF9M
  2. https://www.youtube.com/watch?v=wJFAtgFYT-I
  3. https://www.youtube.com/watch?v=ReZ2d5AGAuE
  4. https://www.youtube.com/watch?v=j_gRtJSd_Ag
  5. https://www.youtube.com/watch?v=2JHZAjAESXs
  6. https://www.youtube.com/watch?v=UAEzbSR4e0k
  7. Один з «робінгудів» оженився в СІЗО. m.gorod.cn.ua. Процитовано 2019-09-04. 
  8. https://www.youtube.com/watch?v=K5w_0qByafM&feature=youtu.be&fbclid=IwAR0VGiMXYWJf7HHobjnp3aYeCizGG83kFh5TtPq0OwmMIOZb5M4RSY1eYUk
  9. https://bitvazaurozay.livejournal.com/221694.html?fbclid=IwAR3qVmWCezzm8TWPnqVLMGUazOAFXNr1RzJFw4_W2hGMUfbj39uA-yJhc2I
  10. http://www.nizhynrada.gov.ua/news/3404/vdkrito-memoralnu-doshku-polkovniku-arm-unr-vanu-dubovomu.html
  11. http://www.uezd.com.ua/memorialnu-doshku-osypu-tverdovskomu-vidkr/
  12. http://nizhen.com.ua/?part_id=2&news_id=493&action=detail&n_year=2018&n_month=05
  13. http://nizhen.com.ua/uploads/files/gol_ukr.pdf
  14. http://nizhen.com.ua/?part_id=2&news_id=524&action=detail&n_year&n_month&fbclid=IwAR1sgcMjrHLhPUwFWFQEjw0LOd_y2dwfCSpT5gfrmawUegVMtXESn_t5D-s
  15. Знак заснування козацької сотні - Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина". siver.com.ua. Процитовано 2019-05-09. 
  16. nizhen.com.ua http://nizhen.com.ua/?part_id=2&news_id=549&action=detail&n_year=&n_month= Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2019-05-09. 
  17. nizhen.com.ua http://nizhen.com.ua/?part_id=2&news_id=530&action=detail&n_year=&n_month= Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2019-05-09. 
  18. http://nizhen.com.ua/?part_id=2&news_id=524&action=detail&n_year&n_month&fbclid=IwAR1sgcMjrHLhPUwFWFQEjw0LOd_y2dwfCSpT5gfrmawUegVMtXESn_t5D-s
  19. https://siver.com.ua/news/kamin_spotikannja_abo_mentalne_p_jatikolonstvo/2018-12-04-23055?fbclid=IwAR1sLYp_NRYCen4kB3h6H63uFQUXF8ebWT64m2nsB3yzkmsM28AideDCFoA
  20. Владислав Попович. m.facebook.com. Процитовано 2019-10-22. 
  21. Владислав Попович. m.facebook.com. Процитовано 2019-10-22. 
  22. Владислав Попович. m.facebook.com. Процитовано 2019-10-22. 
  23. Владислав Попович. m.facebook.com. Процитовано 2019-10-22. 
  24. Владислав Попович. m.facebook.com. Процитовано 2019-10-22. 
  25. http://nizhen.com.ua/?part_id=2&news_id=535&action=detail&n_year=&n_month=
  26. Владислав Попович. www.facebook.com. Процитовано 2019-06-26. 
  27. В Чернігові встановлено меморіальну дошку Валійському та Ганжі. SVOBODA.FM. Процитовано 2019-05-28. 
  28. Перша в Чернігові меморіальна табличка Героям Української Революції. ЧЕline (ru-RU). 2019-05-28. Процитовано 2019-05-28. 
  29. Владислав Попович. www.facebook.com. Процитовано 2019-06-16. 
  30. Іван Петрович. m.facebook.com. Процитовано 2019-10-21. 
  31. Владислав Попович. m.facebook.com. Процитовано 2019-10-21. 
  32. Владислав Попович. m.facebook.com. Процитовано 2019-10-29. 
  33. Полиграф Дубинского - фейк и профанация. Мнение эксперта (uk-UA). Процитовано 2019-10-29. 

Інші джерела[ред. | ред. код]