Портулакові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портулакові
Portulaca villosa
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Портулакові (Portulacaceae)
Juss.
Типовий рід
Portulaca
L.
Роди
див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Portulacaceae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Portulacaceae
EOL logo.svg EOL: 4234
IPNI: 30000177-2
ITIS logo.svg ITIS: 20375
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3581
Fossilworks: 55421

Портулакові[1],[2],[3] — родина квіткових рослин, що містить близько 20 родів з близько 500 видів, починаючи від трав'янистих рослин до чагарників. Система APG II перемістила кілька родів до родин Montiaceae, Didiereaceae, Anacampserotaceae, Talinaceae, що робить родину монотиповою, яка містить тільки рід портулак. Родина дуже схожа на гвоздикові, й відрізняються чашечкою, що має тільки два чашолистки.

Опис[ред.ред. код]

Це однорічні або багаторічні трави або чагарники, часто соковиті; гермафродити або рідко однодомні. Листки прості, м'ясисті, краї цільні, розміщені навпроти або чергуються. Суцвіття зазвичай кінцеві, рідше пахвові, або відокремлені квіти. Квітки двостатеві, актиноморфні. Чашолистки 2. Пелюстки 4-6, часто опадають швидко. Плід коробочка, що розкривається. Насіння багатьох видів ниркоподібне або кулясте.

Поширення[ред.ред. код]

Найбільша різноманітність видів росте в напівпустельних районах Південної півкулі: в Африці, Австралії та Південній Америці, менше видів в Азії, Європі та Північній Америці, і деякі види також поширюються на північ до Арктики.

Використання[ред.ред. код]

Є кілька культивованих декоративних (Portulaca grandiflora, Talinum, Lewisia, Calandrina); Portulaca oleracea є зеленню на салат.

Роди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення
  2. Іванько І. А.; Якуба М. С. Особливості ценоморфічної та екоморфічної структури трав'янистого покриву острова Зміїний. Екологія та ноосферологія. 2009. Т. 20, № 3–4.
  3. Новий сорт портулака городнього Світанок / Л. В. Чабан, О. В. Позняк // Овочівництво і баштанництво. — 2013. — Вип. 59. — С. 283—286.

Посилання[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]