Дідієрієві
| Дідієрієві | |
|---|---|
| |
| Didierea madagascariensis, типовий вид типового роду Didierea | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Дідієрієві (Didiereaceae) Radlk., 1896 |
| Роди | |
|
Alluaudia (Drake) Drake | |
 Вікісховище: Didiereaceae
| |
Дідієрієві[1] або дідієреєві[2] (Didiereaceae) — родина дводольних рослин порядку гвоздикоцвітих.
Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Дідієрієві габітусом схожі на кактусові або кактусоподібні молочаї. За походженням вони найближчі до кактуових і портулакових. Рослини цієї родини мають схожість в будові вегетативних органів з примітивними представниками кактусів, і навіть можливе щеплення дідірієвих на пейрескіопсис (Pereskiopsis) і тріхосереус (Trichocereus). Являють собою дерева 10 — 15 м заввишки або чагарники 2 — 6 м заввишки. Стовбури і гілки вкриті шипами. Характерною ознакою рослин цієї родини є наявність двох типів пагонів: довгих, з невеличкими листками, які швидко опадають, і вкорочених, що розвиваються в пазухах листків довгих пагонів і гомологічних ареолам опунцієвих (кактусові). Вкорочені пагони мають шипи, розміщені поодиноко або групами, листки, зібрані по два або в пучках до десяти і квітки. З початком посушливого сезону на батьківщині дідієрієвих (квітень — травень) листки опадають і протягом наступних 5 місяців рослини лишаються без них. У цей час фотосинтез здійснюється хлорофілоноснимі ділянками стебла. Квітки зібрані в цимозні суцвіття, переважно дводомні за винятком квіток Decaryia madagascariensis (укр. декарія мадагаскарська), у якої відома жіноча двудомність (гінодієція): на одних рослинах квітки двостатеві, на інших жіночі. У основи кожної квітки дідієрієвих є два плівчатих приквітка, які зазвичай приймають за чашолистки. Чашолистків 4, вони розташовуються у два кола, білуваті, жовтуваті, зеленуваті, коричневі, рідше карміново-червоні, і зазвичай приймаються за пелюстки, яких немає. У чоловічих квітках тичинок 8-10 (13), розташованих у два кола, їх нитки слабо опушені і злегка зростаються в основі в кільце. Вони оточують стерильний, рудиментарний гінецей. У жіночих квітках тичинки перетворені в стамінодії. Гінецей сінкарпний, складається з 3 (4) плодолистків. Зав'язь тригніздова, але з одним фертильним гніздом, з одним прямим сім'язачатком. Плід сухий, не розкривається. Насіння із зігнутим зародком, без ендосперму або з дуже мізерним ендоспермом, з маленьким арілусом.
Поширення[ред. | ред. код]
Рослини цієї родини входять до ендемічної флори Мадагаскару. Зростають лише в південній та південно-західній частині острова.
Екологія[ред. | ред. код]
Ростуть у ксерофітних лісах або в заростях колючих чагарників, часто в співтоваристві з безлистими молочаями на вапняних, кам'янистих або піщаних ґрунтах. Зрідка піднімаються в гори на висоту 900—1200 м над рівнем моря.
Систематика[ред. | ред. код]
Питання про приналежність дідієрієвих до того чи іншого порядку квіткових довго залишалося відкритим. І лише у другій половині XX століття порівняльно-морфологічні дослідження, а також дані фітохімії (встановлення наявності беталаїнів) дозволили з упевненістю підтвердити думку Ханса Халлієра (1908, 1912) про приналежність цих рослин до порядку гвоздикоцвітих.
За різними джерелами до родини дідієрієвих входить від 4 (Alluaudia, Alluaudiopsis, Decarya, Didierea)[2][3][4] до 7 родів (Alluaudia, Alluaudiopsis, Calyptrotheca, Ceraria, Decarya, Didierea, Portulacaria)[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20161009115714/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/995_129/print1475045614051803 Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення // Сайт Верховної Ради України]
- ↑ а б Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ Семейство дидиереевые (Didiereaceae) // Жизнь растений: в 6-ти томах. — М.: Просвещение. Под редакцией А. Л. Тахтаджяна, главный редактор чл.-кор. АН СССР, проф. А. А. Федоров. 1974. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20090903122629/http://data.kew.org/cgi-bin/vpfg1992/genlist.pl?DIDIEREACEAE Архівовано 3 вересня 2009 у Wayback Machine.] Didiereaceae // Vascular Plant Families and Genera. List of genera in family Polygonaceae. Сайт Королівських ботанічних садів у К'ю] (англ.)
- ↑ Didiereaceae в базі даних «The Plant List» [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Список родів родини Didiereaceae на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Семейство дидиереевые (Didiereaceae) // Жизнь растений: в 6-ти томах. — М.: Просвещение. Под редакцией А. Л. Тахтаджяна, главный редактор чл.-кор. АН СССР, проф. А. А. Федоров. 1974. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomyfamily.aspx?id=364 [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/42000070 [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
|