Провенанс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Провенанс ( англ. provenance - походження, попередня історія ) - термінологічна позначка попередньої історії витворів мистецтва, серед широкого кола яких - живопис, гравюра, малюнок, перський килим чи гобелен, меблі, порцеляна, скульптура, вітраж .

Має велике значення для встановлення оригінальності твору. Провен́анс важливий і для музеїв, і для виставок, і для мистецьких аукціонів, бо від оригінальності твору залежить його продажна, аукціонна ціна. Але одного провенансу для підтвердження оригінальності твору мало.

Точно встановлений провенанс є підтвердженням оригінальності в низці експертиз, приналежності твору окремому художнику чи історичній епосі. Зазвичай провенанс оприлюднюють у аукціонних каталогах, в мистецтвознавчих вердиктах, в наукових мистецтвознавчих працях. Провенанс - важлива частина мистецтвознавчих експертиз.

Приклади вдалого провенансу[ред.ред. код]

  • Ім'я рано померлого художника Джорджоне з Венеції забули, а його картини століттями вважали творами пензля то Рафаеля Санті, то Тиціана. Картина Юдиф (Джорджоне) - навіть декілька разів була гравійована, але з ім'ям - Рафаель Санті, що тільки заплутувало ситуацію. Лише з другої половини 19 ст. почалося ретельне вивчення архівів. Тоді і знайшли «Записи про твори мистецтва » Маркантоніо Мікіелі, де той дав опис декількох картин Джорджоне, які бачив сам. На щастя, описи були такі детальні, що дослідникам було досить легко розпізнати оригінальні картини таємничого Джорджоне в різних колекціях. Про деякі картини навіть не знали. Так коло оригінальних картин Джорджоне значно збільшилось завдяки вдалому провенансу. Стилістичний та хімічний аналізи підтвердили висновки мистецтвознавців.
Худ. Франс Галс. Ранішній твір « Євангеліст Лука» на релігійну тему.
  • Ще у 1958 р. Лінник Ірина Володимирівна передивилася картини Музею західного і східного мистецтва (Одеса) . Під час огляду звернула увагу на два полотна з чоловічими фігурами та атрибутами євангелістів. Розшуки в архівах довели, що картин було не дві , а чотири і що це серія «Євангелісти». В місті Гаага їх продали разом у 1760 р. Картини перепродали ще декілька разів, але зазначили розміри та зображення. А в каталозі картин Імператорського Ермітажу картини зазначені під 1773 роком. Під час ревізії власної збірки імператриця Катерина ІІ видалила «Євангелістів» для оснащення церков в новоприєднаних губерніях Півдня Російської імперії. В 20 столітті дві картини серії потрапили в Одесу, а пізніше їх і дослідила І. Лінник.

З архівів Голландії стало відомо, що в початковий період творчості художник-портретист Франс Халс малював релігійні образи. Вдалий провенанс І. Лінник був підтверджений знахідкою ще одного з Євангелістів з підписом Халса за кордоном. А висновки Лінник про наявність в Одесі ( Україна) двох оригіналів великого голландського художника підтвердили закордонні мистецтвознавці.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Коростылева И. Красота спасет деньги // Финанс. — 2006. — 27 марта
  • Линник И.в. «Голландская живопись 17 века и проблема атрибуции картин», Л, «Искусство», 1980
  • Л.Колосов «Джорджоне», «Неделя», 12-18 июля 1982.