Проспект Незалежності (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проспект Незалежності
Житомир
Місцевість Чеська Крошня, Північний, Привокзальний
Район Богунський
Колишні назви
Іподромна вулиця (частина; поч. ХХ ст. - 1975р.), Об'їзна дорога (частина; до 1950р.), Транзитна вулиця (частина; 1950-1975рр.), вулиця Ватутіна (1975-2016рр.)
Загальні відомості
Протяжність 3,7 км
Координати початку 50°16′33″ пн. ш. 28°38′51″ сх. д. / 50.276056° пн. ш. 28.647722° сх. д. / 50.276056; 28.647722Координати: 50°16′33″ пн. ш. 28°38′51″ сх. д. / 50.276056° пн. ш. 28.647722° сх. д. / 50.276056; 28.647722
Координати кінця 50°16′06″ пн. ш. 28°41′36″ сх. д. / 50.268556° пн. ш. 28.693417° сх. д. / 50.268556; 28.693417
поштові індекси 10001, 10020, 10029, 10031
Транспорт
Тролейбуси 10 (з 1982 року)
Маршрутні таксі 8, 26
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова комерційна, багатоповерхова житлова, садибна житлова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r11350000
Мапа
Мапа
CMNS: Проспект Незалежності у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Проспект Незалежності.

Проспе́кт Незале́жності — проспект у Богунському районі Житомира, довжиною 3,7 км. Пролягає від майдану Визволення до вулиці Київської. Одна із загальноміських магістралей.[1]

Пролягає у місцевостях Чеська Крошня, у північній та привокзальній частинах міста.[2][3]

До проспекту прилучаються вулиці та провулки:

Історія[ред. | ред. код]

Проспект відомий з 1975 року як вулиця Ватутіна, утворена внаслідок об’єднання одразу двох вулиць —Транзитної та Іподромної.

Транзитна вулиця сформувалась у 1950-х роках, як транзитна дорога. Згідно з генпланом мала об’єднати Новоград-Волинське шосе, що проходило через Врангелівку (сучасний мікрорайон Богунія) та Київське шосе через Мар’янівку та Смоківку. Також за цим генпланом на Мар'янівці було збудовано сім Транзитних провулків, однак вони так і залишились «відірвані» від Транзитної вулиці.[4]

У 1939 — 1940 рр. було прокладено ґрунтову дорогу між майданом Визволення та Покровською вулицею. Побудована дорога отримала тоді назву Об'їзна дорога. У 1950 році дорога отримала назву Транзитна вулиця. У середині 1950-х років побудована друга частина Транзитної вулиці, від вулиці Щорса до Іподромної вулиці.[5]

Під час німецької окупації міста вулиця носила назву Чешсько-Крошенська алея (нім. Tschechsko Kroschenski Gasse). На початку ХХ століття місцевість, крізь яку в майбутньому буде прокладено Транзитну вулицю, належала до села Чеська Крошня.[6][7][8][9] До приєднання у 1973 році селища Крошні до Житомира, Транзитна вулиця розділяла Житомир та смт Крошня Житомирського району. Непарний (північний) бік вулиці відносився до смт Крошня.[10]

У 1941 — 1956 рр. Транзитною вулицею здійснювався вантажний трамвайний рух.[11]

Садибна забудова Транзитної вулиці здійснювалася у 1950 —1960-х роках. Станом на 1968 рік садибна та промислова забудова Транзитної вулиці переважно сформована.[12]

Іподромна вулиця отримала назву завдяки тому, що у цій частині міста наприкінці XIX — початку XX століття діяв іподром, з поля якого також здійснювали показові польоти. Зокрема льотчики Уточкін, Єфімов, Нестеров.

Станом на початок ХХ століття Іподромна вулиця починалася від Київської вулиці та завершувалася в районі нинішньої вулиці Михайла Грушевського, продовжуючись далі на північ як ґрунтова дорога.[13]

На місці іподрому впродовж 1904—1914 років побудовано тюрму (зараз Житомирська установа виконання покарань (№ 8)), до якої було продовжено вулицю.[14]

Станом на початок 1940-х років переважно сформувалася садибна забудова (на сьогодні збереглося лише декілька будинків) та частково промислова забудова Іподромної вулиці.[15]

У 1941 — 1956 рр. Іподромною вулицею (від Транзитної вулиці до Товарно-Вантажного провулка) здійснювався вантажний трамвайний рух.[11]

Протягом 1950-х — 1960-х років сформувалася більшість промислової забудови вулиці, у тому числі сформованої за рахунок знесення садиб між нинішніми 1-м та 2-м Іподромними провулками.[16]

У 1982 році вулицею Ватутіна почав курсувати тролейбус.[17][18]

На початку 1990-х років здійснювалося будівництво 9-14-поверхових багатоквартирних житлових будинків мікрорайону ЗІЛ.[19][20]

Сучасна назва — з 2016 року, згідно розпорядження міського голови Про перейменування топонімічних об’єктів та демонтаж пам’ятних знаків у м. Житомирі від 19 лютого, №112.[21]

Будівлі та визначні місця[ред. | ред. код]

  • №10А — церква ЄХБ
  • №10Е — Вільське військове кладовище
  • №13 — розважальний комплекс «Dodo»
  • №15А — меблева фабрика «Луч»
  • №45 — молочна фабрика «Рейнфорд»
  • №55 — автотранспортне підприємство 11855
  • №55В — торговельний центр «Метро»
  • №172 — Житомирська виправна колонія №4 та Житомирська установа виконання покарань (№ 8).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН МІСТА ЖИТОМИРА. Креслення існуюче використання.
  2. ↑ Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-030-0.
  3. ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
  4. ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 38, 275. ISBN 966-690-084-X.
  5. ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 38. ISBN 966-690-084-X.
  6. ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 315. ISBN 966-690-084-X.
  7. ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 553. ISBN 966-690-084-X.
  8. ↑ План Житомира 1915 року.
  9. ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
  10. ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 38. ISBN 966-690-084-X.
  11. ↑ а б Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 38. ISBN 966-690-084-X.
  12. ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
  13. ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
  14. ↑ Управління Державної пенітенціарної служби в Житомирській області. www.kvs.gov.ua. Процитовано 18 червня 2017.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  15. ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
  16. ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 11 січня 2024.
  17. ↑ Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер (2010). Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. Київ: Сидоренко. с. 232. ISBN 978-966-2321-11-1.
  18. ↑ Мокрицький Г. П. (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. с. 126. ISBN 966-7390-54-3.
  19. ↑ Про коригування схеми генплану мікрорайону «ЗІЛ» в м. Житомирі. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 27 червня 2011.
  20. ↑ Карта житлових об'єктів. zhytomyr.gistechnologies.pro. Процитовано 11 січня 2024.
  21. ↑ Сергій Сухомлин підписав розпорядження про перейменування вулиць у Житомирі. old.zt-rada.gov.ua. Процитовано 18 червня 2017.

Література[ред. | ред. код]

  • Мокрицький Г.П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. - Кн. 1. - Житомир: Вид-во "Волинь", 2007. - 640 с.
  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795. – 2006: Довідник: Офіційне видання / Упоряд. Р.Ю. Кондратюк,. Д.Я. Самолюк, Б.Ш.
Місцевість Чеська Крошня
Вулиці
Провулки
Проїзди
Алеї
Лежать частково
2-й Капітульний провулок (північна сторона) · Покровська вулиця (від пров. 2-го Капітульного до мосту через річку Крошенка) · вулиця Тараса Бульби-Боровця (до Індустріальної вулиці) · проспект Незалежності (до молочного заводу та АТП-11855)
Майдани
Проспект
Вулиці
Академіка Векслера · Бориса Тена (від вулиці Івана Мазепи) · Вітрука (до вулиці Шевченка) · Вокзальна · Гоголівська (від вулиці Івана Мазепи) · Добровольчих батальйонів · Івана Мазепи (від вулиці Бориса Тена до вулиці Олени Пчілки) · Івана Сльоти · Київська (від вулиці Івана Мазепи) · Михайла Грушевського (від вулиці Князів Острозьких) · Монтана · Павла Сингаївського · Олени Пчілки · Східна (від вулиці Бориса Тена до Болгарської вулиці) · Транспортна · Шевченка (кінець вулиці)
Провулки
Проїзди
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Проспект_Незалежності_(Житомир)&oldid=41763964