Богомоли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Mantodea
Mantis religiosa (Чигиринський район)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Dictyoptera
Ряд: Богомоли (Mantodea)
Burmeister, 1838
Родини
Chaeteessidae
Metallyticidae
Mantoididae
Amorphoscelidae
Eremiaphilidae
Hymenopodidae
Mantidae
Empusidae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Mantodea
EOL: 416
ITIS logo.jpg ITIS: 666589
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7504
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mantodea

Богомо́ли (Mantodea) — ряд комах надряду тарганоподібні з неповним перетворенням. Мають характерний вигляд: у спокійному стані тримають передні ноги зігнутими і спрямованими вперед, наче моляться (звідси і їхня назва). Забарвленням та формою тіла богомоли нагадують частини рослин. Усі богомоли є хижаками, які зазвичай полюють з засідки на дрібних комах та павукоподібних, хоча великі види можуть з'їсти й дрібних хребетних. Відомо близько 2400 видів богомолів[1], які переважно поширені у зонах тропічного та субтропічного клімату по всій Землі, окремі види живуть у помірній зоні.

Зовнішня будова[ред.ред. код]

Богомоли мають видовжене, відносно струнке тіло. Розміри тіла сильно варіюють. Це середнього або великого розміру комахи, з довжиною тіла від 12 до 130 мм.[2]

Голова богомолів зазвичай трикутна за рахунок дуже великих фасеткових очей, які виступають з боків. Голова не прикрита передньоспинкою, вільно рухається у всі боки на своєрідній «шиї», що також додає комасі вигляду «молельника». Окрім складних очей на тім'ї зазвичай наявні 3 прості вічка.[3] Ротовий апарат гризучого типу з потужними зубчастими мандибулами. Нижньощелепні полапки 5-членикові, губні полапки складаються з 3 сегментів.[2]

Передньоспинка зазвичай видовжена, але іноді розширена за допомогою бічних виростів. Черевце довге і пласке, складається з 10 тергітів у обох статей, стернитів у самців 9, у самиць - 7. На кінці черевця наявні членисті церки, у самців також і грифельки.[3]

Дві задні пари ніг зазвичай довгі ходильні, що дозволяє богомолу за необхідності тримати тіло досить високо над поверхнею. Передні ноги хватальні. Переднє стегно має канавку, до якої передня гомілка може вкладатися на зразок перочинного ножа. Зазвичай переднє стегно має також довгі шипи, а гомілка озброєна гострими зубцями. Такі зубчасті кліщі дозволяють богомолу міцно утримувати здобич.[3] Лапки зазвичай з 5 члеників, іноді їх кількість редуковано до 3-4.[2]

Передні крила богомолів потовщені, напівпрозорі, виконують функцію надкрил, захищаючи задні. Задні крила зазвичай тонкі та широіу, складені на манер віяла, часто прозорі, іноді з малюнком. Деякі богомоли непогано літають (особливо більш тендітні та легкі самці), в інших видів крила вкорочені чи редуковані повністю разом з надкрилами.[3]

Особливості внутрішньої будови[ред.ред. код]

Богомоли мають великі та складно влаштовані слинні залози. Мускульний шлунок богомолів невеликий, із зубцями. Середня кишка має 8 сліпих відростків. Трахейна система відкривається 8 парами дихалець на спинному боці черевця. У черевному нервовому ланцюжку 7 гангліїв.[2]

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Комахи з неповним перетворенням. З яйця виходить личинка, схожа за зовнішнім виглядом і способом життя на дорослу особину. Самиця відкладає яйця у спеціальну пінисту рідину, яка виділяється допоміжними залозами статевої системи. Ця піниста маса містить оксалат кальцію та застигає на повітрі, утворюючи захисну капсулу навколо яєць - оотеку. Оотеки прикріплюють до субстрату в прихованому місці: під каменями, у щілинах кори дерев, на гілках. Самиці деяких видів богомолів (Photininae) охороняють оотеки та молодих личинок.[2]

Вперше личинки богомола линяють або в самій оотеці, або прив'язуючись до неї шовковою ниточкою. При линянні богомоли вкрай чутливі до рівня вологості.[2]

Спосіб життя[ред.ред. код]

Живляться комахами, великі особини здатні вполювати дрібних хребетних тварин - ящірок, жаб, птахів тощо.

Походження[ред.ред. код]

Богомоли являють собою монофілетичну групу, що походить від спільного предка з іншими тарганоподібними. Викопні богомоли відомі з ранньої крейди.[2]

Різноманіття[ред.ред. код]

Відомо близько 2400 видів, які належать до 15 родин. Більшість з них поширені в країнах з теплим кліматом, в помірному поясі зустрічаються рідше. Ареал більшості видів обмежений 45°-46° широти на обох півкулях, лише декілька видів здатні жити полярніше ніж 50° північної широти, зокрема богомол звичайний та емпуза піщана (Empusa pennicornis). У південній півкулі найпівденніше зустрічається новозеландський богомол Orthodera novaezealandiae(en).[4]

Фауна України[ред.ред. код]

В Україні відомо 7 видів з трьох родин. Серед них найпоширеніший богомол звичайний (Mantis religiosa), що мешкає в степу і рідше в лісостепу.

У культурі[ред.ред. код]

У літературі[ред.ред. код]

  • У романі Джеральда Даррелла «Моя сім'я та інші звірі» зображується бій між улюбленцями хлопчика: самицею богомола Сесілією та геконом Джеронімо.
  • В оповіданні Віктора Пелевіна «Зал співочих каріатид» (рос. «Зал поющих кариатид») зі збірки «П5» головній героїні Олені під дією екстракту з богомолів «Мантіс-Б» ввижається дух самиці богомола, який пояснює їй сутність буття. В кінці оповідання Олена зливається з уявною самицею богомола та намагається з'їсти чоловіка під час статевого акту.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mantodea Species File Online
  2. а б в г д е ж Rasnitsyn, A. P.; Quicke, D. L. J. (eds) (2002). History of insects. New York: Kluwer Academic Publisher Dordrecht. с. 273-276 Зайве |pages= або |at= (довідка). ISBN 1-4020-0026-X. (англ.)
  3. а б в г Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544. (рос.)
  4. Wieland, Frank (2013). The phylogenetic system of Mantodea (Insecta: Dictyoptera). Heidelberg: Univ.-Verlag. (англ.)
  5. Насиба Таллибаева. П5. Виктор Пелевин. Афиша.ру, 17 октября 2008(рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Ентомологія Це незавершена стаття з ентомології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.