Пустельні повітряні змії
| Пустельні повітряні змії | |
 | |
 Пустельні повітряні змії у Вікісховищі |
Пустельні повітряні змії (араб. مصائد صحراوية, трансліт. maṣāyid ṣaḥrāwīa, латиніз. пустельні пастки) — рукотворні кам'янисті структури, пристосування, що використовувалося для масового полювання на стада диких тварин, і було поширене в пустелях Близького Сходу, Аравії та Північної Африки. Вперше були виявлені в повітря протягом 1920-х років. Відомо понад 6000 пустельних повітряних зміїв розміром від ста метрів до кількох кілометрів. Зазвичай вони мають форму повітряного змія, що утворений стінами з сухого каменю висотою до одного метра, але існують варіації. Дослідження, що проведені після відкриття пустельних повітряних зміїв на початку 20-го століття, припускають, що полювання в основному велося на дикі стада піщаної газелі.
Будова[ред. | ред. код]
Пустельні повітряні змії — це споруди різного розміру, трикутної форми та побудовані з каменів. Вони складаються з двох низьких кам'яних стінок, які утворюють два довгих рукава, що сходяться в коло, оточене вершиною. Діаметр кола на кінцях рукавів коливається від кількох метрів до приблизно ста метрів, а рукави простягаються від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. Крім того, можна помітити, що висота стінок, а також товщина різняться між повітряними зміями і не є однаковими, іноді навіть якщо вони з'єднані.
Датування[ред. | ред. код]
Датування повітряних зміїв є проблематичним. Дослідники вважають, що використання повітряних зміїв сягає кінця неоліту, тобто вони з'явилися у вживанні людини з шостого тисячоліття до нашої ери. Найдавніший відомий повітряний змій був знайдений в Йорданії, і датується періодом неоліту (8300-4500 років до н. е.).
Поширення[ред. | ред. код]
Пустельні повітряні змії відомі в чотирьох центральних центрах Близького Сходу: повітряні змії Негева, Арава та Синаю; повітряні змії Східної Йорданії; повітряні змії Саудівської Аравії; і повітряні змії сирійської пустелі. Негевські, аравські та синайські повітряні змії відносно невеликі, тоді як йорданські та сирійські повітряні змії дуже великі й часто будуються ланцюгами. У повітряних зміїв Сирії та Саудівської Аравії в повітряному змії можна знайти кілька вбивчих отворів. Станом на 2018 рік, на Близькому Сході відомо понад 6000 повітряних зміїв, а в деяких частинах Сирії є до 1 повітряного змія на кожні 2 квадратних кілометри, настільки, що вони частково перекриваються або утворюють складні структури.
Подібні до пустельних повітряних зміїв структури знайдені в Туреччині, Вірменії, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті, Лівії, Ємені, а також в Південній Африці. Подібні великі огорожі, які, імовірно, використовувалися як пастки, були знайдені в Європі, датуються епохою мезоліту та неоліту.
Література[ред. | ред. код]
- Betts, Alison; Burke, David (November 2015). Desert kites in Jordan - a new appraisal. Arabian Archaeology and Epigraphy (англ.). 26 (2): 74—94. doi:10.1111/aae.12062.
- Crassard, Rémy; Barge, Olivier; Bichot, Charles-Edmond; Brochier, Jacques Élie; Chahoud, Jwana; Chambrade, Marie-Laure; Chataigner, Christine; Madi, Kamel; Régagnon, Emmanuelle; Seba, Hamida; Vila, Emmanuelle (1 грудня 2015). Addressing the Desert Kites Phenomenon and Its Global Range Through a Multi-proxy Approach. Journal of Archaeological Method and Theory (англ.). 22 (4): 1093—1121. doi:10.1007/s10816-014-9218-7. ISSN 1573-7764. S2CID 49360386.
- Crassard, Rémy; Abu-Azizeh, Wael; Barge, Olivier; Brochier, Jacques Élie; Chahoud, Jwana; Régagnon, Emmanuelle (1 березня 2022). The Use of Desert Kites as Hunting Mega-Traps: Functional Evidence and Potential Impacts on Socioeconomic and Ecological Spheres. Journal of World Prehistory (англ.). 35 (1): 1—44. doi:10.1007/s10963-022-09165-z. ISSN 1573-7802. S2CID 247203394.
- Fradley, Michael; Simi, Francesca; Guagnin, Maria (November 2022). Following the herds? A new distribution of hunting kites in Southwest Asia. The Holocene (англ.). 32 (11): 1160—1172. doi:10.1177/09596836221114290. ISSN 0959-6836. S2CID 251545382.
- Groucutt, Huw S.; Carleton, W. Christopher (1 червня 2021). Mass-kill hunting and Late Quaternary ecology: New insights into the 'desert kite' phenomenon in Arabia. Journal of Archaeological Science: Reports (англ.). 37: 102995. doi:10.1016/j.jasrep.2021.102995. ISSN 2352-409X. S2CID 235538896.
- Lombard, Marlize; Caruana, Matthew V.; Walt, Jaco van der; Högberg, Anders (February 2020). The Keimoes 3 desert kite site, South Africa: an aerial lidar and micro-topographic exploration. Antiquity (англ.). 94 (373): 197—211. doi:10.15184/aqy.2019.99. ISSN 0003-598X. S2CID 211092609.
Посилання[ред. | ред. код]
- Globalkites, worldwide database of kites
|
