Пустовойтенко Михайло Савич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пустовойтенко Михайло Савич
Народження 3 листопада 1865(1865-11-03)
Смерть 20 століття
Освіта Академія Генерального штабу
Звання генерал-лейтенант
Командування Grokhovsky Regimentd
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Святого Станіслава

Михайло Савич Пустовойтенко (1865—?) — російський воєначальник, генерал-лейтенант, учасник Першої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Михайло Пустовойтенко народився 3 листопада 1865 року в родині священика, з міщан міста Аккермана Бессарабської губернії[1]. Початкову освіту здобув в Одеській духовній семінарії, після чого 29 червня 1883 року вступив до Одеського піхотного юнкерського училища.

28 січня 1886 року проведений в підпоручики і випущений в 14-й стрілецький полк. 1 вересня 1889 року проведений в поручики. Незабаром Пустовойтенко склав вступні іспити в Миколаївську академію Генерального штабу і 18 травня 1894 року за відзнаку в науках був проведений в штабс-капітани. У тому ж році випущений з академії по 1-му розряду і був призначений старшим ад'ютантом штабу 7-ї піхотної дивізії.

24 березня 1896 року Михайло Савич Пустовойтенко отримав чин капітана Генерального штабу і з 25 травня того ж року обіймав посаду старшого ад'ютанта штабу 10-ї піхотної дивізії, причому з 10 жовтня 1898 року по 23 жовтня 1899 року відбував цензове командування ротою в 37-му піхотному Єкатеринбурзькому полку. Із 20 серпня по 4 листопада 1900 року Пустовойтенко виконував обов'язки начальника стройового відділу штабу Брест-Литовської фортеці, а потім до 7 липня 1901 року був штаб-офіцером для особливих доручень при штабі Варшавського військового округу. 6 грудня 1900 року проведений в підполковники. Із 15 травня по 15 вересня 1904 року за цензом командував батальйоном в 183-му резервному піхотному Пултуському полку. 10 серпня 1904 року Пустовойтенко призначений начальником штабу 3-го округу Окремого корпусу прикордонної варти, 6 грудня проведений в полковники. У 1907 році, з метою вдосконалення військової освіти Пустовойтенко прикомандирований до артилерії (з 21 травня по 23 липня) Варшавського військового округу, а в наступному році здійснив аналогічне відрядження в кавалерійські частини (з 6 вересня по 6 жовтня).

4 грудня 1908 року полковник Пустовойтенко залишив службу в прикордонних військах і був призначений командиром 182-го піхотного Гроховського полку. 6 грудня 1913 року він отримав звання генерал-майора і призначений начальником штабу 1-го Сибірського армійського корпусу. 19 червня 1914 року Пустовойтенко зайняв посаду помічника 1-го обер-квартирмейстера Головного управління Генерального штабу (ГУГШ) і був обраний постійним членом комісії при ГУГШ по укріпленням, і незабаром отримав призначення 1-м обер-квартирмейстером ГУГШ.

Напередодні Першої світової війни, з оголошенням мобілізації 19 липня 1914 року призначений обер-квартирмейстером штабу армій Південно-Західного фронту, а 1 квітня наступного року Михайло Савич Пустовойтенко перевівся на ту ж посаду в штаб Північно-Західного фронту. 30 серпня 1915 року призначений виконуючим обов'язки генерал-квартирмейстера штабу Верховного Головнокомандувача імператора Миколи II. 6 листопада 1916 року проведений в генерал-лейтенанти, через місяць призначений начальником 12-ї піхотної дивізії. За кілька днів до Жовтневого перевороту Пустовойтенко зайняв посаду командира 40-го армійського корпусу.

За деякими відомостями Михайло Савич Пустовойтенко — один із учасників антицарської змови в кінці 1916 року і член «Військової ложі». Пустовойтенко відкрито говорив у ставці про царя: «Хіба він розуміє що-небудь з того, що відбувається в країні? Хіба він вірить хоч одному похмурому слову Михайла Васильовича (Алексєєва)? Хіба він не боїться його щоденних доповідей, як урод боїться дзеркала? Ми вказуємо йому на повний розвал армії та країни в тилу щоденними фактами, не роблячи особливих підкреслень, доводимо правоту своєї позиції, а він в цей час думає про те, що чув за п'ять хвилин у дворі, і, ймовірно, посилає нас до всіх чортів…»

На початку 1918 року Пустовойтенко виїхав за кордон і більш достовірних відомостей про нього розшукати не вдалося. За відомостями С. В. Волкова Пустовойтенко під час Громадянської війни служив у Збройних силах Півдня Росії, однак в книзі М. М. Рутича «Біографічний довідник вищих чинів Добровольчої армії й збройних сил Півдня Росії» (М., 2002) генерал Пустовойтенко не значиться.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Послужной список командующего 182-м пехотным Гроховским полком генерал-майора Пустовойтенко :: Исторические документы :: Первая мировая война. gwar.mil.ru. Процитовано 10 лютого 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Волков С. В. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. Том II. Л—Я. М., 2009
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. М., 2003
  • Симаков Г. Н. и другие. Пограничная служба в России: энциклопедия. Биографии. М., 2008
  • Список генералам по старшинству. Составлен по 15 апреля 1914 года. СПб., 1914
  • Пустовойтенко Михайло Савич. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пустовойтенко_Михайло_Савич&oldid=38504976