Перейти до вмісту

Tomahawk (ракета)

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Томагавк (ракета))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Томагавк (значення).
BGM-109 Tomahawk
ТипКрилата ракета великої дальності
Протикорабельна ракета (Block V & TASM)[1]
Крилата ракета підводного базування
Ударна ракета
Ракета «поверхня — поверхня»
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні1983 — по т.ч.
ОператориДив. оператори
Історія виробництва
ВиробникGeneral Dynamics (до 1997), Raytheon
Вартість одиниціBlock IV: $1,87 млн (FY2017)[2]
Block V: $2 млн (FY2022)[3]
На експорт: $4 млн (FY2023)[4]
Виготовлена
кількість		більше 9000 всіх модифікацій[5]
4075 Tomahawk Block IV (Tactical Tomahawk)[6]
Характеристики
Вага1 440 кг
Довжина6,25 м
Діаметр0,518 м
БоєголовкаЯдерна: боєголовка W80 (потужність від 5 до 150 кілотонн тротилу (21 до 628 ТДж)) (знято з експлуатації)[7]
Звичайна: 450 кг вибухівки або суббоєприпасів з бомбою комбінованої дії BLU-97/B або PBXN
ДвигунТРДД Williams International F107-WR-402
Операційна
дальність
Block II TLAM-N — 2500 км
TASM — 450 км
Block III TLAM-C — 1700 км
Block III TLAM-D — 1300 км[8]

Block IV — 1600+ км
Block Vb — 1670+ км (точна дальність засекречена)[9]
Швидкість878 км/год
Система
наведення
ІНС, GPS, TERCOM
ТочністьКІВ 10—15 м
Пускова
платформа
Mk 41 VSL
надводні сили
підводні човни
торпедні апарати
мобільна наземна ПУ Typhon[10]
Tomahawk (ракета) у Вікісховищі

Tomahawk (тр. «То́магок», переклад з англ. «томагавк») — родина американських дозвукових крилатих ракет виробництва компанії Raytheon. Tomahawk є стратегічною і тактичною ракетою великої дальності, що долає шлях на гранично малих висотах з оминанням рельєфу місцевості. Ракета випускається у багатьох модифікаціях, що включають різні боєголовки (в тому числі ядерні) та можливість запуску із різних платформ.

Після підписання угоди 1987 поміж США і СРСР про ліквідацію ракет середньої та малої дальності були зняті з озброєння наземні пускові установки і ракети наземного базування, що були знищені 1991 року згідно з розпорядженням Президента Джорджа Буша про зняття з озброєння значної частини тактичної зброї.

Після того, як США і РФ офіційно вийшли з ДРСМД був розроблений і прийнятий на озброєння (з 2023 року) наземний мобільний ракетний комплекс Typhon для запуску крилатих ракет Tomahawk та багатоцільових ракет Standard SM-6[10].

Історія

[ред. | ред. код]
BGM-109 Tomahawk у польоті
Старт BGM-109 зі стандартної модульної системи вертикального старту з кораблів

Департамент оборони США наказав вивчити можливість транспортування ядерних зарядів без порушення Договору про обмеження стратегічних озброєнь — І (SALT I) (1972). Було запропоновано збудувати маневрений літальний апарат з реактивним двигуном. Основними претендентами на отримання контракту виступили компанії General Dynamics і The Boeing Company, яких відповідно підтримували ВМФ США і ПС США. Boeing 1977 провели перше випробовування у повітрі прототипу AGM-109 — майбутньої AGM-86 Cruise Missile. BGM-109 Tomahawk була розробкою General Dynamics, яка намагалась створити літальний апарат, здатний до старту з кораблів, підводних човнів, літаків, наземних транспортних засобів. У березні 1976 BGM-109 визнали переможцем конкурсу і роботи над іншим претендентом BGM-110 компанії Ling-Temco-Vought припинили.

Ракета UGM-109 Tomahawk детонує над тестовою мішенню, 1986 рік.

Перший старт BGM-109 з підводного човна відбувся 1976. У січні 1977 була розпочата програма Проекту єдиної крилатої ракети (англ. Joint Cruise Missile Project). ВМФ і ПС повинні були розробити спільну технологічну базу для крилатих ракет — BGM-109 і AGM-86. Внаслідок уніфікації ракети отримали єдиний тип турбовентиляторного маршевого двигуна Williams F107[en], системи корекції траєкторії польоту КР згідно з рельєфом TERCOM, систему позиціювання GPS, оптико-електронну систему корекції DSMAC, інерційну навігаційну систему. Завдяки цьому відхилення від цілі становить до 10-15 м. Вартість однієї BGM-109 Tomahawk становить 600 000 — 1 000 000 доларів. При великих замовленнях на певну модифікацію вона може становити до 500 000 доларів. Після порівняльних тестів у лютому 1980 припинили розробку модифікації повітряного базування AGM-109 ALCM.

Ракети BGM-109 вперше випробовували з системи вертикального старту 1979, надводними стартами з есмінця USS Merrill (DD-976)[en] у березні 1980, з підводного човна USS Guitarro (SSN-665)[en] — перший у світі старт КР підводного човна, з лінкора USS New Jersey (BB-62) 1982. З березня 1983 їх прийняли на озброєння стратегічні сили США у Європі, ставши разом з ракетами Першинг-1 об'єктами Подвійного рішення НАТО.

Старт з підводного човна

Призначення

[ред. | ред. код]

«Томагавк» є функціональним засобом для вирішення широкого спектра бойових завдань і замість штатної бойової частини, ядерної або звичайної, ракета може виконувати функцію носія касетних боєприпасів для ураження групових розосереджених цілей (наприклад, літаків на аеродромі, стоянок техніки або табору). Також вона може бути оснащена розвідувальною апаратурою та виконувати функції безпілотного розвідувального літака для фото та відеозйомки місцевості, або оперативно доставляти на велику відстань корисне навантаження (боєприпаси, спорядження) з приземленням на парашуті для передових сил у ситуаціях, коли доставка вантажу пілотованими літаками неможлива або ускладнена (через погодні умови, протидію засобів ППО противника тощо). Дальність польоту збільшується двома шляхами: по-перше, за рахунок зниження маси корисного навантаження, по-друге, шляхом збільшення висоти польоту ракети на маршовій ділянці траєкторії (до входу в зону активного протидії засобів ППО противника)[11][12].

Конструкція

[ред. | ред. код]

При старті включається невеликий стартовий ракетний двигун, що розганяє ракету до визначеної швидкості, після чого починає працювати маршовий турбореактивний двигун. Через малу висоту польоту його важко виявити наявними радарними системами за складками місцевості, а мале теплове випромінювання двигуна значно ускладнює виявлення інфрачервоними приладами — тепловізорами. Політ відбувається на максимально низькій висоті (5 м над поверхнею моря) завдяки розвиненій системі позиціювання (GPS), контролю (DSMACN, TOA), тривимірної системи корекції траєкторії відповідно до рельєфу місцевості (TERCOM). Боєголовка може нести ядерний заряд чи 450-кг заряд ТНТ різних модифікацій, зокрема уламково-фугасний, бронебійний, для враження цілей бункерного типу.

Боєприпаси

[ред. | ред. код]

TLAM-D містить 166 суббоєприпасів у 24 контейнерах: 22 контейнери по сім суббоєприпасів у кожному і два контейнери по шість у кожному, щоб відповідати розмірам фюзеляжу. Суббоєприпаси – це той самий тип касетного боєприпасу з комбінованим ефектом, який у великих кількостях використовували Повітряні сили США з CBU-87 Combined Effects Munition. Контейнери з суббоєприпасами скидаються по два за раз, по одному з кожного боку. Ракета може опрацьовувати до п'яти окремих сегментів цілей, що дозволяє їй атакувати кілька цілей. Однак для досягнення достатньої щільності покриття зазвичай всі 24 контейнери скидаються послідовно, ззаду наперед.

Запуск

[ред. | ред. код]

Запуск ракет із плавзасобів-носіїв здійснюється через торпедні апарати підводних човнів калібром 533 міліметри і більше, а також з надводних кораблів із пускових установок типу ABL (Mk 143) та установок вертикального пуску Mk 41 (деякі типи підводних човнів також оснащені цими вертикальними пусковими установками). З 2023 року також можливий наземний запуск завдяки мобільному ракетному комплексу «Typhon» (наземний варіант пускової Mk 41).

  • Торпедний апарат і УВП підводного човна, УВП та висувна пускова установка надводного корабля, пристосовані під розміщення ракет «Томагавк»

Носії

[ред. | ред. код]
США
Великобританія

Модифікації

[ред. | ред. код]
Старі контейнери для запуску 4 ракет Tomahawk
Сучасні модулі для вертикального старту 8 ракет BGM-109 Tomahawk
Завантаження контейнера з ракетою у модуль вертикального старту

Огляд

[ред. | ред. код]
  • AGM-109 Tomahawk: — модифікація повітряного базування з ядерною і звичайною боєголовками. Дальність 2500 км. Розробка припинена на користь AGM-86 ALCM
  • R/UGM-109A Tomahawk Block I: (англ. Land Attack Missile – Nuclear (TLAM-A)) — з ядерною боєголовкою W80-0 потужністю 5–150 кТ. Останні зняті з озброєння 2010–2013 роках
  • BGM-109G Gryphon Block I: — (англ. Ground-Launched Cruise Missile (GLCM)) — створена в рамках програми Подвійного рішення НАТО. Ядерна боєголовка W84 потужністю 0,2-150 кТ, дальність 2780 км. Стартовою рампою був захищений контейнер All-Up-Round (AUR) на 4 ракети, встановлений на 10-т вантажівці MAN gl. Вони розміщувались у ФРН, Великій Британії, Італії, Бельгії, Нідерландах. Експлуатувались з 1983 по 1991 рік.
  • R/UGM-109B Tomahawk Block I: — (англ. TASM (Anti Ship Missile)) морського базування. Дальність 460 км. Бойова частина 454 кг.
  • R/UGM-109C Tomahawk Block II: — (англ. TLAM-C (Land Attack Missile-Conventional)). Боєголовка WDU-25/B з 454 кг проти наземних цілей з дальністю 1300 км.
  • R/UGM-109D Tomahawk Block II: — (TLAM-D (Land Attack Missile Conventional-Dispenser)). Встановлено 166 боєголовок BLU-97 проти наземних цілей з дальністю 870 км.
  • R/UGM-109C Tomahawk Block III: — з підвищеною точністю, встановлено боєголовки WDU-36/B з меншою масою нової вибухівки 317 кг, але збереженою потужністю детонації проти наземних цілей типу бункерів. Дальність 1650 км. Перша з системою позиціювання GPS.
  • R/UGM-109E Tomahawk Block III: — (англ. TMMM (Tomahawk Multi-Mode Missile)). Встановлено протикорабельні боєголовки BLU-106B, BLU-97B. Тактична ракета з дальністю 1600 км. Розвиток зупинений.
  • R/UGM-109H Tomahawk Block III: — (англ. THTP (Tomahawk Hard Target Penetrator)). Модифікація з проникливими боєголовками проти захищених наземних і морських цілей. Прототип тактичної ракети. Дальність близько 1600 км.
  • R/UGM-109E Tomahawk Block IV: — (англ. TacCom (Tactical Tomahawk)). Версія 2004 року.
    Після запуску можливе перенаправлення через супутник на одну з 15 альтернативних цілей. За посередництвом камери передають зображення цілі, над якою можуть патрулювати тривалий час. Дальність понад 1650 км. Один з перших зразків зброї мережево-центричної війни.
    У травні 2009 почато розробку модифікації морського базування з радаром AESA, сенсором SIGINT для ідентифікації цілей на великій дистанції, надпотужною бойовою частиною для проникнення у бункери. У лютому 2010 було перевищено кількість 2000 вироблених ракет даної модифікації, а 5 листопада 2013 виготовлено 3000-ну ракету з 2004.
    Всього планується побудувати 4000 ракет цієї модифікації. 4000-на ракета була передана американським військовим в серпні 2017 року[13].
    ВМС США взяли нову модифікацію на озброєння як англ. Maritime Strike Tomahawk (MST) де він стане найдалекобійнішою зброєю, наявною у кораблів американського надводного флоту. Нові ракети почнуть надходити на кораблі починаючи з 2017 року. Передбачено, що заради підвищення ефективності буде розроблений механізм використання залишків пального для створення ефекту «об'ємного вибуху»[14].
    Вперше показана за кордоном в 2018 році на виставці Euronaval 2018[15].
  • R/UGM-109H Tomahawk Block V: — (англ. TTPV (Tactical Tomahawk Penetrator)). Боєголовка WDU-43/B призначення для атаки наземних бункерів.
  • R/UGM-109H Tomahawk Block V: — нова модифікація TTPV. Завдяки новим матеріалам, складовим, технологіям повинна бути значно дешевшою. Повинні встановлюватись різні модифікації боєголовок. Дальність до 1650 км.

Block V

[ред. | ред. код]

Буде представлена модифікаціями Block Va та Block Vb[16].

Індекс Block Va (позначення RGM-109E/UGM-109E) отримають крилаті ракети, переобладнані в варіант Maritime Strike Tomahawk (MST), що оснащуються новою багатоканальною системою наведення для можливості ураження надводних цілей[17].

Індекс Block Vb (позначення RGM-109M/UGM-109M) отримають ракети, що зберігають основне призначення для ураження наземних цілей і оснащуються новою проникною бойовою частиною Joint Multiple Effects Warhead System (JMEWS), що має також підвищений фугасний ефект[17].

Матиме важливе значення як противага китайським крилатим ракетам DF-26 та DF-21[16].

Можуть бути запущені як з вертикальних контейнерів на кораблях, так і з підводних човнів[16].

Буде модернізовано бортовий радар та засоби зв'язку з метою зменшення сигнатури та захисту від придушення. Ракета буде здатна вражати цілі навіть у випадку відсутності GPS[16].

Приблизна вартість однієї ракети має залишатись на рівні близько 1 млн доларів США[16].

В грудні 2020 року есмінець USS Chafee (DDG-90) став першим кораблем ВМФ США, який запустив нову версію крилатої ракети «Tomahawk» Block V[17].

25 березня 2021 року відбулась урочиста церемонія (віртуально) з нагоди передачі перших крилатих ракет модернізованих до рівня Block V військово-морським силам США[18].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]
Війна у Косово. Старт Томагавка з USS Philippine Sea (CG 58). 24 березня 1999
Влучання Томагавка у бункер

Крилаті ракети Tomahawk були використані в численних військових конфліктах після їхнього прийняття на озброєння. Станом на серпень 2017 року було використано понад 2300 ракет для виконання бойових завдань[13].

  • Перше масове застосування ракет відбулося 1991 у війні в Перській затоці в період операції «Буря в пустелі» (англ. Desert Storm). ВМС США застосували 297 ракет. З них 9 не стартувало, 6 впало після старту до моря. За даними США 2 ракети були збиті системами ППО, за іракськими даними 29.
  • Операція «Південна варта» (англ. Southern Watch). Ірак. Січень 1993. З уведенням зони заборони польотів було використано 45 ракет
  • Операція «Партизан» (англ. Bushwhacker). Ірак. Червень 1993. Випущено 23 ракети.
  • Операція «Обдумана сила» (англ. Deliberate Force). У вересні 1995 в час Боснійської війни випущено 13 ракет проти повітряних сил, штабу армії боснійських сербів біля Баня-Луки.
  • Операція «Удар в пустелі» (англ. Desert Strike). Вересень 1996. Ірак. Кораблі та підводні човни запустили 31 ракету проти ПС Іраку в Курдистані. Лейтенант Еріка Нідермаєр стала першою жінкою, що в умовах війни запустила Tomahawk.
  • Операція (англ. Infinite Reach). 1998. Запущено 13 ракет по хімічній фабриці в Судані та 66 по Афганістані
  • Операція «Лис пустелі» (англ. Desert Fox). 1998. 325 ракет проти виробництв хімічної зброї та балістичних ракет в Іраку[19].
  • Операція «Союзна сила» (англ. Allied Force). Березень-червень 1999. Запущено 218 ракет з кораблів, 20 з підводних човнів Британії по цілях у Сербії[20].
  • Війна в Афганістані. 2001. З кораблів і підводних човнів запущено 50 ракет Tomahawk проти опорних пунктів Аль-Каїди. Кількість ракет з ВМС Англії невідома.
  • Операція «Свобода Іраку» (англ. Iraqi Freedom). 2003. Запущено 802 ракети проти цілей в Іраку[21].
  • 17 грудня 2009. Використання невідомої кількості ракет проти опорних пунктів Аль-Каїди в Ємені
  • Операція в Лівії (англ. Odyssey Dawn) (США), (англ. Ellamy) (Велика Британія). 19 березня 2011. Запущено з американських і британських кораблів, підводних човнів 159 ракет проти ПС Лівії, батарей ППО[22].
  • 23 вересня 2014 ракетний есмінець USS Arleigh Burke і ракетний крейсер USS Philippine Sea запустили 47 ракет проти осередків Ісламської Держави в Сирії[23][24].
  • 13 жовтня 2016 року: п'ять крилатих ракет Tomahawk були запущені з есмінця USS Nitze по трьох радарних об'єктах у Ємені, які контролювали повстанці-хусити, у відповідь на ракетні обстріли кораблів ВМС США, що відбулися напередодні[25].
  • Громадянська війна в Сирії: 7 квітня 2017 року США завдано ракетний удар по сирійській авіабазі Шайрат 59 ракетами модифікації «Echo», одна ракета вийшла з ладу та була втрачена[26][27], як відповідь[28] на проведену владою Сирії (за підтримки Росії)[29][30][31] хімічну атаку на підконтрольне повстанцям сирійське місто Хан-Шейкун[32][33]. Центральне командування США заявило в пресрелізі, що ракети Tomahawk вразили «літаки, укріплені ангари для літаків, сховища нафти та матеріально-технічного забезпечення, бункери з боєприпасами, оборонні системи та радари». Початкові звіти США стверджували, що було знищено «приблизно 20 літаків», а 58 із 59 випущених крилатих ракет «значно пошкодили або знищили» свої цілі[34][35] .
  • 14 квітня 2018 року США запустили 66 крилатих ракет Tomahawk по цілях у Сирії поблизу Дамаска та Хомса в рамках ракетних ударів по Сирії у квітні 2018 року. Ці удари були завдані у відповідь на хімічну атаку в Думі[36]. Міністерство оборони США заявило, що Сирія випустила 40 протиракет по союзних ракетах, але жодна не досягла цілі[37]. Російські військові повідомили, що сирійська протиповітряна оборона збила 71 з 103 ракет, запущених США та їх союзниками, але підтвердити ці заяви було неможливо[38].
  • 11 січня 2024 року американські посадовці заявили, що було випущено понад 80 крилатих ракет Tomahawk з кораблів USS Philippine Sea (CG-58), USS Dwight D. Eisenhower (CVN-69), USS Gravely (DDG-107), USS Mason (DDG-87) та ПЧАРК типу «Огайо» USS Florida (SSGN-728). За словами американських посадовців, ці удари були спрямовані на активи хуситів, включаючи командні та контрольні вузли, склади боєприпасів, пускові системи, виробничі об’єкти та системи радарів протиповітряної оборони. Після цього були здійснені атаки з літаків, які злетіли з авіаносця USS Dwight D. Eisenhower. Ці удари були відповіддю на атаки хуситів на цивільні судна, що перетинали Червоне море, та їхню нездатність дотримуватися повторних попереджень від західних посадовців[39][40][41]. З огляду на продовження ударів у наступні місяці, до 24 липня 2024 року кількість випущених ракет збільшилася до 135[42].
  • 21 червня 2025 року представник США заявив, що підводні човни випустили 30 крилатих ракет Tomahawk по іранських ядерних об’єктах у Натанзі та Ісфагані в рамках ширшої серії американських ударів по іранських ядерних об’єктах[43][44].

Станом на 2025 рік було використано 2358 ракет для виконання бойових завдань:

Кількість випущених ракет Tomahawk
Операція Країна, ТВД Рік Кількість
Війна в Перській затоці Ірак 1991-17-01 288
Частина роззброєння Іраку Ірак 1993-17-01 46
Частина роззброєння Іраку Ірак 1993-26-06 23
Операція «Обдумана сила» Боснія і Герцеговина 1995-10-09 13
Частина роззброєння Іраку Ірак 1996-03-09 44
Операція Infinite Reach Афганістан / Судан 1998-20-08 79
Операція «Лис пустелі» Ірак 1998-16-12 325
Бомбардування Югославії силами НАТО Югославія 1999-24-03 218
Операція «Нескорена свобода» Афганістан 2001-07-10 50
Вторгнення в Ірак Ірак 2003-20-03 802
Удари по Доблею Сомалі 2008-03-03 2
Удари по тренувальним таборам Аль-Каїди в Ємені Ємен 2009-17-12 2
Міжнародна військова операція в Лівії Лівія 2011-18-03 124
Військова операція проти Ісламської держави Ірак 2014-23-09 47
У відповідь на протикорабельні ракети, випущені хуситами в Ємені Ємен 2016-13-10 5
Бомбардування авіабази Шайрат Сирія 2017-06-04 59
Ракетний удар по Дамаску і Хомсу (2018) Сирія 2018-13-04 66
Авіаудари по Ємену (2024) Ємен 2024-11-01 135
Американські удари по іранських ядерних об'єктах Іран 2025-22-06 30

Оператори

[ред. | ред. код]
Поточні оператори КР Tomahawk позначені синім, майбутні оператори — зеленим.

Поточні оператори

[ред. | ред. код]
Австралія Австралія
Велика Британія Велика Британія
США США

Австралія

[ред. | ред. код]

У вересні 2021 року прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон оголосив, що Австралія придбає ракети «Томагавк» для есмінців протиповітряної оборони типу «Гобарт» Королівського військово-морського флоту Австралії[47]. У березні 2023 року Державний департамент США схвалив продаж Австралії за програмою іноземних військових продажів до 200 ракет Block V та до 20 ракет Block IV загальною вартістю близько 895 млн доларів США[48]. У січні 2024 року Державний департамент США схвалив продаж обладнання для технічної підтримки на суму 250 млн доларів США[49].

У грудні 2024 року міністр оборони Австралії заявив, що Королівський флот Австралії успішно здійснив свій перший запуск ракети «Томагавк». Пуск було виконано з есмінця протиповітряної оборони типу «Гобарт» HMAS Brisbane (DDG 41), що зробило Австралію третьою країною після США та Великої Британії, яка отримала та застосувала цю зброю[50][51].

Велика Британія

[ред. | ред. код]
Підводний човен Королівського флоту HMS Astute здійснює пуск крилатої ракети «Томагавк», 2011 р

У 1995 році США погодилися продати Великій Британії 65 «Томагавків» для запуску з торпедних апаратів їхніх атомних ударних підводних човнів. Перші ракети були отримані та випробувані у листопаді 1998 року; усі підводні човни Королівського флоту тепер здатні застосовувати «Томагавки», включно з підводними човнами типу «Astute»[52][53][54][55]. Під час війни в Косові 1999 року підводний човен типу «Swiftsure» HMS Splendid став першим британським підводним човном, що здійснив бойовий пуск «Томагавка». Згодом Велика Британія придбала ще 20 ракет Block III для поповнення запасів[56]. Відтоді Королівський флот застосовував «Томагавки» під час війни в Афганістані 2000-х років, в операції Telic як британський внесок у війну в Іраку 2003 року та під час операції «Ellamy» у Лівії 2011 року.

У квітні 2004 року уряди Великої Британії та США досягли угоди про закупівлю британцями 64 новітніх ракет «Томагавк» покоління Block IV, також відомих як TacTom[57]. Вони надійшли на озброєння Королівського флоту 27 березня 2008 року — на три місяці раніше запланованого терміну[58]. У липні 2014 року США схвалили продаж Великій Британії ще 65 підводних ракет Block IV на суму 140 млн доларів США, включно із запасними частинами та техпідтримкою[59]; станом на 2011 рік ракети Block III обліковувалися у британських військових за ціною £1,1 млн, а Block IV — £0,87 млн із ПДВ[60].

Система вертикального пуску Sylver на нових есмінцях типу 45, за заявами виробника, здатна запускати «Томагавки», хоча пускова установка A50, встановлена на цих кораблях, є надто короткою для цієї зброї (потрібен довший шахтний модуль A70). Втім, есмінці типу 45 спроєктовані з урахуванням запасу ваги та простору для дообладнання шахтами стандарту Mk41 strike-length або Sylver A70, що дозволило б їм застосовувати TLAM Block IV у разі потреби. Нові фрегати типу 26 та типу 31 оснащуватимуться пусковими установками Mk41 VLS strike-length[61].

У червні 2022 року Велика Британія оголосила, що модернізує свої крилаті ракети «Томагавк» до стандарту Block V за контрактом із урядом США вартістю £265 млн. Роботи з модернізації ракет мали розпочатися у 2024 році[62].

Майбутні оператори

[ред. | ред. код]
Канада Канада
Японія Японія
Нідерланди Нідерланди

Нідерланди

[ред. | ред. код]

Після початкового інтересу та планування (2005 року), Міністерство оборони Нідерландів у 2023 році підтвердило замовлення корабельної та підводної версій ракети Tomahawk для встановлення як на існуючих, так і на майбутніх фрегатах і підводних човнах.

11 березня 2025 року фрегат HNLMS De Ruyter здійснив пуск ракети Tomahawk біля узбережжя Норфолка, штат Вірджинія, США

У 2022 році в рамках «Стратегічного оборонного огляду 2022» було оголошено плани щодо придбання далекобійних і високоточних систем озброєння для фрегатів і підводних човнів Королівського флоту Нідерландів, серед яких була визначена ракета Tomahawk[63][64]. У березні 2023 року командувач Королівського флоту Нідерландів повідомив, що проєкт із придбання можливостей морського удару був схвалений Міністерством оборони й охоплюватиме як фрегати типу De Zeven Provinciën, так і підводні човни типу Walrus. Спершу тип ракети не уточнювався, однак пізніше було підтверджено вибір Tomahawk, оскільки фрегати оснащені американською універсальною вертикальною пусковою установкою Mark 41, а підводні човни — торпедними апаратами, придатними для запуску UGM-109 Tomahawk[65][66].

У квітні 2023 року Міністерство оборони Нідерландів оголосило про закупівлю ракет Tomahawk[67]. 11 березня 2025 року фрегат протиповітряної оборони та управління HNLMS De Ruyter вперше здійснив пуск ракети Tomahawk. Це відбулося біля узбережжя Норфолка, США. Вперше нідерландський військовий корабель здійснив пуск ракети цього типу[68].

Японія

[ред. | ред. код]

Уряд Японії провів переговори з урядом США в жовтні 2023 року щодо придбання крилатих ракет Tomahawk американського виробництва для атак на ворожі бази та контратак[69]. Японський уряд вирішив придбати крилаті ракети Tomahawk перед тим, як їхні вітчизняні ракети з покращеною дальністю «Тип 12» для ударів по кораблях почнуть повномасштабну експлуатацію[70]. Прем’єр-міністр Кісіда Фуміо оголосив, що Японія придбає 400 ракет Tomahawk[71]. Їх планують розгорнути у фінансовому році 2026-27 і вони служитимуть перехідним рішенням до розгортання власних ракет, таких як ракета «Тип 12» з покращеною дальністю для ударів по кораблях і гіперзвуковий плануючий снаряд[72].

Агентство оборонної безпеки та співробітництва США оголосило 17 листопада 2023 року, що Державний департамент США схвалив можливий продаж до 200 крилатих ракет RGM-109E Tomahawk Block IV та до 200 RGM-109E Tomahawk Block V Японії на суму приблизно 2,35 мільярда доларів США[73].

Потенційні оператори

[ред. | ред. код]

Німеччина

[ред. | ред. код]

На виконання Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД) 1987 року всі ядерні та звичайні наземні балістичні ракети, крилаті ракети й пускові установки з дальністю 500—1 000 км (малої та середньої дальності) та 1 000—5 500 км (середньої та проміжної дальності) були демонтовані або виведені з Європи до граничного терміну, 1 червня 1991 року.

10 липня 2024 року було оприлюднено спільну заяву США та Німеччини про початок епізодичних розгортань підрозділів далекобійних ударних систем зі звичайними боєголовками. Розгортання розпочнеться з 2026 року та включатиме пускові установки Typhon з ракетами SM-6 і Tomahawk[74]. Це розглядається як пряма відповідь на заклик російського диктатора Володимира Путіна відновити виробництво та глобальне розміщення ракет середньої дальності, зроблений двома тижнями раніше. Путін звинуватив Сполучені Штати у вже наявному виробництві цих ракет і вказав на розробку та випробування пускової установки Typhon[75][76]. 28 липня 2024 року Путін попередив про ракетну кризу в стилі «холодної війни» та пригрозив розмістити далекобійні ракети на відстані удару по Заходу після того, як США оголосили про свій намір розгорнути далекобійні ракети в Німеччині[77][78]. Критики зазначають, що цей крок США може спровокувати нову гонку озброєнь[79].

Україна

[ред. | ред. код]

23 вересня 2025 року під час приватної зустрічі на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку президент України Володимир Зеленський звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням надати Україні крилаті ракети Tomahawk[80][81][82].

28 вересня 2025 року віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Сполучені Штати розглядають можливість постачання Україні ракет Tomahawk, однак остаточного рішення ще не ухвалено[83][84].

6 жовтня 2025 року президент США Дональд Трамп заявив, що практично ухвалив рішення щодо передачі ракет Tomahawk Україні. Водночас він наголосив, що перед тим, як остаточно визначитися, хоче дізнатися, куди саме українська сторона планує спрямувати ці ракети[85][86][87].

Інші

[ред. | ред. код]
Бразилія

У липні 2024 року, за даними спеціалізованого військового джерела, новітні фрегати ВМС Бразилії типу «Тамандаре» обладнані для запуску варіанту TLAM, однак кораблі поки що не оснащені самими ракетами[88].

Ізраїль

Підводна версія крилатої ракети Popeye була розроблена Ізраїлем після того, як уряд США за адміністрації Клінтона у 2000 році відмовив Ізраїлю в проханні придбати підводні крилаті ракети Tomahawk через міжнародні правила Режиму контролю за ракетними технологіями (РКРТ)[89].

Іспанія

Іспанія (у 2002 та 2005 роках) виявляла зацікавленість у придбанні системи Tomahawk, але замовлення було скасовано у 2009 році[90][91].

Польща

Станом на 12 березня 2015 року Польща висловила зацікавленість у придбанні далекобійних ракет Tomahawk для своїх майбутніх підводних човнів[92].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ US Navy set to receive latest version of the Tomahawk missile. Defense news. 17 березня 2021.
  2. ↑ United States Department of Defense Fiscal Year 2017 Budget Request Program Acquisition Cost by Weapon System (PDF). Office of The Under Secretary of Defense (Comptroller) / Chief Financial Officer. January 2016. с. 63. Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 17 вересня 2024.
  3. ↑ Anti-Ship Missiles Top Marines $2.95B Fiscal Year 2022 Wishlist. 2 червня 2021.
  4. ↑ Australia to buy 220 Tomahawk cruise missiles from US.
  5. ↑ It’s Past Time to Re-Supply Our Munitions-Depleted U.S. Navy. Heritage Foundation (англ.). Процитовано 27 вересня 2025.
  6. ↑ Tomahawk. Deagel.com (англ.). Процитовано 27 вересня 2025.
  7. ↑ Kristensen, Hans M. (18 березня 2013). US Navy Instruction Confirms Retirement of Nuclear Tomahawk Cruise Missile. Strategic Security. Federation of American Scientists. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014.
  8. ↑ Tomahawk. Missile Threat. CSIS. 15 червня 2018.
  9. ↑ U.S. Marines Experimenting with Tomahawk for Land-Attack and Anti-Ship Missions. 17 червня 2021.
  10. ↑ а б The U.S. Army’s Typhon Strategic Mid-Range Fires (SMRF) System. Congress.gov (англ.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  11. ↑ Hearings before the Subcommittee on R&D, 1977, p. 6393, Design Characteristics.
  12. ↑ Hearings before the Subcommittee on R&D, 1977, p. 6402, Design Characteristics.
  13. ↑ а б George Allison (21 серпня 2017). Raytheon deliver 4,000th Tomahawk Block IV cruise missile. ukdj.
  14. ↑ Tamir Eshel (Jan 17, 2017). Tomahawk Cruise Missiles to Become Dual-Mission, Assume Anti-Ship Role. Defense Update.
  15. ↑ США вперше показали нову крилату ракету Tomahawk Block IV. Народна армія. 24 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  16. ↑ а б в г д David Larter (15 грудня 2020). The US Navy has an upgraded Tomahawk: Here’s 5 things you should know. Defense News.
  17. ↑ а б в Safronov Taras (11 грудня 2020). Флот США запустив нову ракету Tomahawk Block V. Український мілітарний портал.
  18. ↑ Colton Jones (29 березня 2021). U.S. Navy received its first Block V Tomahawk missile. Defence Blog.
  19. ↑ 1998 – Operation Desert Fox. Air Force Historical Support Division. Процитовано 25 квітня 2024.[недоступне посилання з 01.05.2024]
  20. ↑ Koplow, David A. (30 листопада 2009). Death by Moderation: The U.S. Military's Quest for Useable Weapons. Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-48401-5.
  21. ↑ Tomahawk. Missile Threat. Процитовано 9 листопада 2023.
  22. ↑ U.S. aviators rescued; Gadhafi remains defiant. CNN. 11 травня 2011. Архів оригіналу за 24 березня 2011. Процитовано 18 березня 2025.
  23. ↑ 23 Sept.: U.S. Military, Partner Nations Conduct Airstrikes Against ISIL in Syria. U.S. Central Command. 23 вересня 2014. Архів оригіналу за 25 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  24. ↑ Al-Qaeda Khorasan cell in Syria attack 'was imminent'. BBC News. 23 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014.
  25. ↑ Dan, Lamothe (13 жовтня 2016). Navy launches Tomahawk missiles at rebel sites in Yemen after attacks on U.S. ships. The Washington Post. Процитовано 13 жовтня 2016.
  26. ↑ Трамп: ракетний удар по Сирії відповідає інтересам нацбезпеки США (укр.). Процитовано 7 квітня 2017.
  27. ↑ 59 ракет та два есмінці: стали відомі деталі ракетного удару США по Сирії. ТСН.ua (укр.). Процитовано 7 квітня 2017.
  28. ↑ Трамп назвав ймовірну хімічну атаку в Сирії "образою людства". BBC Україна (брит.). 6 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
  29. ↑ США розслідують причетність Росії до хімічної атаки в Сирії, - ЗМІ. espreso.tv. Процитовано 8 квітня 2017.
  30. ↑ Ярмощук, Тетяна. Ймовірна хімічна атака в Сирії. Захід звинувачує Асада і Росію. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 квітня 2017.
  31. ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Пентагон підозрює Росію у причетності до хімічної атаки в Сирії | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 08.04.2017. DW.COM (укр.). Процитовано 8 квітня 2017.
  32. ↑ США завдали ракетного удару по авіабазі військ Асада в Сирії (укр.). Процитовано 7 квітня 2017.
  33. ↑ About 20 Syrian jets destroyed in missile strike, defense officials say. Fox News. April 07, 2017.
  34. ↑ Laura Smith-Spark; Barbara Starr (7 квітня 2017). US investigates possible Russia role in Syria chemical attack. CNN.
  35. ↑ Starr, Barbara; Diamond, Jeremy (7 квітня 2017). Trump launches military strike against Syria. CNN.
  36. ↑ Jenny Gathright (14 квітня 2018). PHOTOS: 2 Syrian Chemical Weapons Sites Before And After Missile Strikes. NPR.
  37. ↑ Gareth Davies (14 квітня 2018). Syria fired 40 missiles 'at nothing' after allied air strikes destroyed three Assad chemical sites. The Telegraph — через Yahoo News.
  38. ↑ Peter Beaumont; Andrew Roth (14 квітня 2018). Russia claims Syria air defences shot down 71 of 103 missiles. The Guardian.
  39. ↑ Oren Liebermann; Haley Britzky; Natasha Bertrand; Kevin Liptak; Alex Marquardt; MJ Lee; Jennifer Hansler (11 січня 2024). US and UK carry out airstrikes against Iran-backed Houthis in Yemen. CNN. Процитовано 13 січня 2024.
  40. ↑ US launches fresh strike on Yemen a day after broader attack. The Irish Times. Процитовано 13 січня 2024.
  41. ↑ Lauren Frias (12 січня 2024). These are ships and aircraft that struck back at the Houthi military. Business Insider. Процитовано 13 січня 2024.
  42. ↑ A US Navy carrier strike group fired nearly 800 missiles and bombs during its Red Sea fight against the Houth (англ.). Процитовано 22 липня 2024.
  43. ↑ Swan, Jonathan; Haberman, Maggie (22 червня 2025). With Decision to Bomb Iran, Trump Injects U.S. Into Middle East Conflict. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 червня 2025.
  44. ↑ США атакували три ядерні об'єкти в Ірані. Deutsche Welle. 22 червня 2025. Процитовано 22 червня 2025.
  45. ↑ US Army's first mid-range missile battery coming in FY23 with 3 to follow. 21 червня 2021.
  46. ↑ Raytheon уклала контракт на ракетні комплекси Tomahawk вартістю $217 млн для ВМС, морської піхоти та армії. 25 травня 2022.
  47. ↑ Prime Minister; Minister for Defence; Minister for Foreign Affairs; Minister for Women (16 вересня 2021). Australia to pursue Nuclear-powered Submarines through new Trilateral Enhanced Security Partnership. Prime Minister of Australia (Пресреліз). Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
  48. ↑ Australia – Tomahawk Weapon System. Defense Security Cooperation Agency (Пресреліз). 16 березня 2023. 23-02. Процитовано 19 березня 2023.
  49. ↑ Australia – General Tomahawk Weapons System Support Services Uplift. Defense Security Cooperation Agency (Пресреліз). 10 січня 2024. 23-91. Процитовано 25 грудня 2024.
  50. ↑ Minister for Defence Richard Marles; Minister for Defence Industry and Capability Delivery Pat Conroy (10 грудня 2024). Navy conducts successful firing of Tomahawk cruise missile. Department of Defence Ministers (Пресреліз). Процитовано 25 грудня 2024.
  51. ↑ Naval News Staff (9 грудня 2024). Australia has fired Tomahawk for the First Time. Naval News. Процитовано 25 грудня 2024.
  52. ↑ Astute Class Submarines. BAE Systems Maritime – Submarines. BAE Systems. Процитовано 12 листопада 2013.
  53. ↑ New Royal Navy Submarine Fires First Tomahawk Missiles Across North American Skies. Royal Navy/MOD. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  54. ↑ Awesome Astute "surpassed every expectation" on her toughest test yet. Royal Navy/MOD. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  55. ↑ Astute on show in the world's biggest naval base. Royal Navy/MOD. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 12 листопада 2013.
  56. ↑ House of Commons Hansard Written Answers for 2 Nov 1999 (pt 7). Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.
  57. ↑ House of Commons Hansard Written Ministerial Statements for 21 Apr 2004 (pt 1). Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.
  58. ↑ World-Class Missile Achieves In-Service Date. Royal Navy LIVE. 4 квітня 2008. Архів оригіналу за 18 жовтня 2008.
  59. ↑ United Kingdom – Tomahawk Block IV Torpedo Launched Land-Attack Missiles. Defense Security Cooperation Agency. 1 липня 2014.
  60. ↑ Daily Hansard – Written Answers to Questions. UK Parliament. 17 травня 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  61. ↑ Royal Navy looking to 'increase lethality' of Type 31 Frigates. UK Defence Journal. 17 травня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  62. ↑ £265 million missile upgrade for UK submarines. GOV.UK. 31 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  63. ↑ Netherlands Ministry of Defence (1 червня 2022). Lees de Defensienota 2022. Defensie (нід.). Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  64. ↑ Karreman, Jaime (30 травня 2022). Kruisvluchtwapens voor marineschepen. Marineschepen.nl (нід.). Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  65. ↑ Tas, René (15 березня 2023). Veiligheid en voedselzekerheid. Alle Hens 2 (нід.). Ministerie van Defensie. Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 18 березня 2023.
  66. ↑ Karreman, Jaime (16 березня 2023). Langeafstandsraketten voor fregatten en onderzeeboten; Tomahawk testlancering in 2024. Marineschepen.nl (нід.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 18 березня 2023.
  67. ↑ Defensie versterkt vuurkracht met raketartillerie en langeafstandswapens [Army strengthens firepower with rocket artillery and long range weapons]. Defensie.nl (Пресреліз) (нід.). Netherlands Ministry of Defence. 5 квітня 2023. Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 5 квітня 2023.
  68. ↑ Marineschip test lancering Tomahawk-raket [Корабель ВМС випробував запуск ракети «Томагавк»]. Defensie.nl (нід.). Процитовано 26 вересня 2025.
  69. ↑ Japan Accelerating $1.4B Tomahawk Strike Missile Buy After Pentagon Meeting. USNI News (англ.). Процитовано 2023-10-5.
  70. ↑ Japan in late-stage talks with U.S. for Tomahawk purchase -Yomiuri. Reuters. 28 жовтня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022.
  71. ↑ Mahadzir, Dzirhan (18 січня 2024). Japan Signs Deal for 400 Tomahawk Land Attack Missiles. U.S Naval Institute. Процитовано 26 квітня 2024.
  72. ↑ PM Kishida Announces Japan Will Acquire 400 Tomahawk Missiles From US. thediplomat.com.
  73. ↑ US approves the sale of Tomahawk cruise missiles to Japan. IISS. Процитовано 26 квітня 2024.
  74. ↑ Biden, Joe (10 липня 2024). Joint Statement from United States and Germany on Long-Range Fires Deployment in Germany. The White House. Процитовано 23 липня 2024.
  75. ↑ Putin calls for new production of intermediate-range missiles. euronews. 29 червня 2024. Процитовано 23 липня 2024.
  76. ↑ Putin calls for resuming production of intermediate missiles after scrapping of treaty with US. Associated Press News. 28 червня 2024. Процитовано 23 липня 2024.
  77. ↑ Putin warns US against deploying long-range missiles in Germany. The Guardian. 28 липня 2024.
  78. ↑ A new arms race in Europe? US long-range weapons in Germany. Deutsche Welle. 13 липня 2024.
  79. ↑ Germany split on US stationing long-range cruise missiles. Deutsche Welle. 11 липня 2024.
  80. ↑ Зеленський попросив у Трампа ракети Томагавк – Telegraph. www.bbc.com. 26 вересня 2025. Процитовано 7 жовтня 2025.
  81. ↑ Кава, Наталія (26 вересня 2025). З дальністю 1600 км: ЗМІ з'ясували, яку зброю Зеленський просив у Трампа, щоб перемогти РФ. www.rbc.ua. Процитовано 7 жовтня 2025.
  82. ↑ Бондарєва, Христина (26 вересня 2025). ЗМІ: Зеленський у Нью-Йорку просив Трампа про ракети Tomahawk. www.eurointegration.com.ua. Процитовано 7 жовтня 2025.
  83. ↑ Holland, Steve (28 вересня 2025). Vance says US considering Tomahawk missiles for Ukraine. Reuters (англ.). Процитовано 28 вересня 2025.
  84. ↑ Рішення чи передавати Україні ракети Tomahawk за Трампом — Венс. Мілітарний. Процитовано 30 вересня 2025.
  85. ↑ Трамп “майже вирішив” передати Україні Tomahawk і назвав свої умови. www.bbc.com. 7 жовтня 2025. Процитовано 7 жовтня 2025.
  86. ↑ Балабан, Марина (7 жовтня 2025). Рішення щодо передачі "Томагавків" Україні фактично ухвалено, - Трамп. www.rbc.ua. Процитовано 7 жовтня 2025.
  87. ↑ Шумлянський, Дмитро (7 жовтня 2025). Трамп «практично прийняв рішення» про надання Україні ракет Tomahawk, але хоче знати, проти яких цілей їх застосують. militarnyi.com. Процитовано 7 жовтня 2025.
  88. ↑ El legado de la Clase Niterói: Brasil está a un paso de la botadura de la primera fragata clase Tamandaré. Infodefensa (ісп.). 19 липня 2024.
  89. ↑ Submarine Proliferation: Israel Current Capabilities. Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 6 серпня 2011.
  90. ↑ Neurope.eu - News aus Europa - Neurope.eu - News aus Europa. 8 травня 2022.
  91. ↑ Defensa comunica a EE UU que no comprará misiles Tomahawk. El País. 12 жовтня 2009 — через elpais.com.
  92. ↑ Poland To Launch Sub Tender, Eyes Tomahawks. Defense News. 12 березня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Duncan Lenox: Jane's Strategic Weapon Systems Issue Forty-nine. Jane's Information Group, 2008, s. 208—210. ISSN 0958-6032 (англ.)
  • Prepared Statement of Capt. Walter M. Locke, U.S. Navy, Tomahawk Cruise Missile Project Manager. / Hearings before the Subcommittee on Research and Development of the Committee on Armed Services, United States Senate, March 31, 1977. — Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1977. — 6454 p.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: BGM-109 Tomahawk
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Tomahawk_(ракета)&oldid=46346257