Томагавк (ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
BGM-109 Tomahawk
БҐМ-109 Томагавк
Запуск BGM-109 з лінкору USS WISCONSIN (BB-64). Січень 1991
Тип: Крилата ракета великої дальності
Походження: США США
Історія служби
Термін використання 1972/80 –
Історія виробництва:
Виробник General Dynamics (до 1997), Raytheon
Вартість 650.000 - 1,13 млн. євро
Характеристики
Маса 1440 кг
Тип і модель двигуна Williams International F107-WR-402
Швидкість 878 км/год
Запас ходу TLAM-N - 2500 км
TASM - 450 км
TLAM-C - 1300 км
TLAM-D - 1300 км
Довжина 6,25 м
Пускова платформа кораблі, підводні човни

Commons-logo.svg Томагавк (ракета) у Вікісховищі

BGM-109 Tomahawk ((BGM англ. Boosted Guided Missile) — американська багатоцільова високоточна дозвукова крилата ракета компанії Raytheon[1]. Tomahawk є стратегічною і тактичною ракетою великої дальності, що долає шлях на гранично малих висотах з оминанням рельєфу місцевості. Ракета випускається у модифікаціях:

  • морського базування SLCM (англ. Sea-Launched Cruise Missile) — AGM-86 ALCM
  • наземного базування GLCM (англ. Ground-Launched Cruise Missile)
  • повітряного базування MRASM (англ. Medium-Range Air-to-Surface Missile)

Після підписання угоди 1987 поміж США і СРСР про ліквідацію ракет середньої та малої дальності були зняті з озброєння наземні пускові установки і ракети наземного базування, що були знищені 1991 року згідно з розпорядженням Президента Джорджа Буша про зняття з озброєння значної частини тактичної зброї.

Історія[ред.ред. код]

BGM-109 Tomahawk у польоті
Старт BGM-109 зі стандартної модульної системи вертикального старту з кораблів

Департамент оборони США наказав вивчити можливість транспортування ядерних зарядів без порушення Договору про обмеження стратегічних озброєнь — І (SALT I) (1972). Було запропоновано збудувати маневрений літальний апарат з реактивним двигуном. Основними претендентами на отримання контракту виступили компанії General Dynamics і The Boeing Company, яких відповідно підтримували ВМФ США і ВПС США. Boeing 1977 провели перше випробовування у повітрі прототипу AGM-109 — майбутньої AGM-86 Cruise Missile[2]. BGM-109 Tomahawk була розробкою General Dynamics, яка намагалась створити літальний апарат, здатний до старту з кораблів, підводних човнів, літаків, наземних транспортних засобів. У березні 1976 BGM-109 визнали переможцем конкурсу і роботи над іншим претендентом BGM-110 компанії Ling-Temco-Vought[3] припинили.

Перший старт BGM-109 з підводного човна відбувся 1976. У січні 1977 була розпочата програма Проекту єдиної крилатої ракети (англ. Joint Cruise Missile Project). ВМФ і ВПС повинні були розробити спільну технологічну базу для крилатих ракет — BGM-109 і AGM-86. Внаслідок уніфікації ракети отримали єдиний тип турбовентиляторного маршевого двигуна Williams F107[4], системи корекції траєкторії польоту КР згідно з рельєфом TERCOM[5], систему позиціювання GPS, оптико-електронну систему корекції DSMAC, інерційну навігаційну систему. Завдяки цьому відхилення від цілі становить до 10-15 м. Вартість однієї BGM-109 Tomahawk становить 600.000 — 1.000.000 доларів. При великих замовленнях на певну модифікацію вона може становити до 500.000 доларів. Після порівняльних тестів у лютому 1980 припинили розробку модифікації повітряного базування AGM-109 ALCM.

Ракети BGM-109 вперше випробовували з системи вертикального старту 1979, надводними стартами з есмінця USS Merrill (DD-976)[6] у березні 1980, з підводного човна USS Guitarro (SSN-665)[7] — перший у світі старт КР підводного човна, з лінкора USS New Jersey (BB-62)[8] 1982. З березня 1983 їх прийняли на озброєння стратегічні сили США у Європі, ставши разом з ракетами Першинг-1 об'єктами Подвійного рішення НАТО.

Старт з підводного човна

Конструкція[ред.ред. код]

При старті включається невеликий стартовий ракетний двигун, що розганяє ракету до визначеної швидкості, після чого починає працювати маршовий турбореактивний двигун. Через малу висоту польоту його важко виявити наявними радарними системами за складками місцевості, а мале теплове випромінювання двигуна значно ускладнює виявлення інфрачервоними приладами — тепловізорами. Політ відбувається на максимально низькій висоті (5 м над поверхнею моря) завдяки розвиненій системі позиціювання (GPS), контролю (DSMACN, TOA), тривимірної системи корекції траєкторії відповідно до рельєфу місцевості (TERCOM). Боєголовка може нести ядерний заряд чи 450-кг заряд ТНТ різних модифікацій, зокрема уламково-фугасний, бронебійний, для враження цілей бункерного типу.

Модифікації[ред.ред. код]

Старі контейнери для запуску 4 ракет Tomahawk
Сучасні модулі для вертикального старту 8 ракет BGM-109 Tomahawk
Завантаження контейнера з ракетою у модуль вертикального старту

Огляд[ред.ред. код]

  • AGM-109 Tomahawk: — модифікація повітряного базування з ядерною і звичайною боєголовками. Дальність 2.500 км. Розробка припинена на користь AGM-86 ALCM
  • R/UGM-109A Tomahawk Block I: (англ. Land Attack Missile – Nuclear (TLAM-A)) — з ядерною боєголовкою W80-0[9] потужністю 5 — 150 кТ. Останні зняті з озброєння 2010—2013 роках
  • BGM-109G Gryphon Block I: — (англ. Ground-Launched Cruise Missile (GLCM)) — створена в рамках програми Подвійного рішення НАТО. Ядерна боєголовка W84 потужністю 0,2-150 кТ, дальність 2500 км. Стартовою рампою був захищений контейнер All-Up-Round (AUR) на 4 ракети, встановлений на 10-т вантажівці MAN gl (нім.). Вони розміщувались у ФРН, Великій Британії, Італії, Бельгії, Нідерландах.
  • R/UGM-109B Tomahawk Block I: — (англ. TASM (Anti Ship Missile)) морського базування. Дальність 460 км. Бойова частина 454 кг.
  • R/UGM-109C Tomahawk Block II: — (англ. TLAM-C (Land Attack Missile-Conventional)). Боєголовка WDU-25/B з 454 кг проти наземних цілей з дальністю 1300 км.
  • R/UGM-109D Tomahawk Block II: — (TLAM-D (Land Attack Missile Conventional-Dispenser)). Встановлено 166 боєголовок BLU-97 проти наземних цілей з дальністю 870 км.
  • R/UGM-109C Tomahawk Block III: — з підвищеною точністю, встановлено боєголовки WDU-36/B з меншою масою нової вибухівки 317 кг, але збереженою потужністю детонації проти наземних цілей типу бункерів. Дальність 1650 км. Перша з системою позиціювання GPS.
  • R/UGM-109E Tomahawk Block III: — (англ. TMMM (Tomahawk Multi-Mode Missile)). Встановлено протикорабельні боєголовки BLU-106B, BLU-97B. Тактична ракета з дальністю 1600 км. Розвиток зупинений.
  • R/UGM-109H Tomahawk Block III: — (англ. THTP (Tomahawk Hard Target Penetrator)). Модифікація з проникливими боєголовками проти захищених наземних і морських цілей. Прототип тактичної ракети. Дальність близько 1600 км.
  • R/UGM-109E Tomahawk Block IV: — (англ. TacCom (Tactical Tomahawk)). Версія 2004 року.
    Після запуску можливе перенаправлення через супутник на одну з 15 альтернативних цілей. За посередництвом камери передають зображення цілі, над якою можуть патрулювати тривалий час. Дальність понад 1650 км. Один з перших зразків зброї мережево-центричної війни.
    У травні 2009 почато розробку модифікації морського базування з радаром AESA, сенсором SIGINT для ідентифікації цілей на великій дистанції, надпотужною бойовою частиною для проникнення у бункери. У лютому 2010 було перевищено кількість 2000 вироблених ракет даної модифікації, а 5 листопада 2013 виготовлено 3000-ну ракету з 2004.
    Всього планується побудувати 4000 ракет цієї модифікації. 4000-на ракета була передана американським військовим в серпні 2017 року[10].
    ВМС США взяли нову модифікацію на озброєння як англ. Maritime Strike Tomahawk (MST) де він стане найдалекобійнішою зброєю, наявною у кораблів американського надводного флоту. Нові ракети почнуть надходити на кораблі починаючи з 2017 року. Передбачено, що заради підвищення ефективності буде розроблений механізм використання залишків пального для створення ефекту «об'ємного вибуху»[11].
  • R/UGM-109H Tomahawk Block V: — (англ. TTPV (Tactical Tomahawk Penetrator)). Боєголовка WDU-43/B призначення для атаки наземних бункерів.
  • R/UGM-109H Tomahawk Block V: — нова модифікація TTPV. Завдяки новим матеріалам, складовим, технологіям повинна бути значно дешевшою. Повинні встановлюватись різні модифікації боєголовок. Дальність до 1650 км.

Бойове застосування[ред.ред. код]

Війна у Косово. Старт Томагавка з USS Philippine Sea (CG 58). 24 березня 1999
Влучання Томагавка у бункер

Крилаті ракети Tomahawk були використані в численних військових конфліктах після їхнього прийняття на озброєння. Станом на серпень 2017 року було використано понад 2300 ракет для виконання бойових завдань[10].

Оператори[ред.ред. код]

Ракети BGM-109 Tomahawk перебувають на озброєнні Армії США (з 1983), Королівського ВМФ Великої Британії 55 (з 1998), Королівського ВМФ Нідерландів 30 (договір 2005, анульовано 2007), ВМФ Іспанії 24 (договір 2009, анульовано 2009).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Raytheon Company (англ.)
  2. AGM-86 ALCM (англ.)
  3. Ling-Temco-Vought (англ.)
  4. Williams F107 (англ.)
  5. TERCOM (англ.)
  6. Spruance-class destroyer (англ.)
  7. USS Guitarro (SSN-665) (англ.)
  8. USS New Jersey (BB-62) (англ.)
  9. W80 (англ.)
  10. а б George Allison (August 21, 2017). Raytheon deliver 4,000th Tomahawk Block IV cruise missile. ukdj. 
  11. Tamir Eshel (Jan 17, 2017). Tomahawk Cruise Missiles to Become Dual-Mission, Assume Anti-Ship Role. Defense Update. 
  12. Трамп: ракетний удар по Сирії відповідає інтересам нацбезпеки США (uk). Процитовано 2017-04-07. 
  13. 59 ракет та два есмінці: стали відомі деталі ракетного удару США по Сирії. ТСН.ua (uk). Процитовано 2017-04-07. 
  14. Трамп назвав ймовірну хімічну атаку в Сирії "образою людства". BBC Україна (en-GB). 2017-04-06. Процитовано 2017-04-07. 
  15. США розслідують причетність Росії до хімічної атаки в Сирії, - ЗМІ. espreso.tv. Процитовано 2017-04-08. 
  16. Ярмощук, Тетяна. Ймовірна хімічна атака в Сирії. Захід звинувачує Асада і Росію. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2017-04-08. 
  17. (www.dw.com), Deutsche Welle. Пентагон підозрює Росію у причетності до хімічної атаки в Сирії | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 08.04.2017. DW.COM (uk). Процитовано 2017-04-08. 
  18. США завдали ракетного удару по авіабазі військ Асада в Сирії (uk). Процитовано 2017-04-07. 
  19. About 20 Syrian jets destroyed in missile strike, defense officials say. Fox News. April 07, 2017. 

Література[ред.ред. код]

  • Duncan Lenox: Jane's Strategic Weapon Systems Issue Forty-nine. Jane's Information Group, 2008, s. 208—210. ISSN 0958-6032 (англ.)

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.