Еудженіо Бельтрамі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еудженіо Бельтрамі
італ. Eugenio Beltrami
Beltrami.jpg
Народився 16 листопада 1835(1835-11-16)[1][2][…]
Кремона, Ломбардія, Ломбардо-Венеціанське королівство, Австрійська імперія, Німецький союз[4]
Помер 18 лютого 1900(1900-02-18)[2][3][5] (64 роки)
Рим, Італія[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність математик, викладач університету, сенатор, президент компанії, політик
Alma mater Павійський університет (1856)[6]
Науковий керівник Francesco Brioschi[d]
Володіє мовами італійська[2]
Заклад Болонський університет, Пізанський університет і Римський університет ла Сапієнца[6]
Членство Національна академія деї Лінчеї, Прусська академія наук, Лондонське математичне товариство[6], Геттінгенська академія наук і Баварська академія наук
Нагороди
grand officer of the Order of the Crown of Italy Ufficiale SSML Regno BAR.svg

Еудже́ніо Бельтра́мі (італ. Eugenio Beltrami; 16 листопада 1835 — 18 лютого 1900) — італійський математик, член Національної академії деї Лінчеї в Римі (з 1873).

Професор університетів у Болоньї (з 1862) і Римі (з 1873).

Праці[ред. | ред. код]

Основні праці відносяться до диференційної геометрії і теорії інваріантів диференційних квадратичних форм.

Показав, що геометрія Лобачевського (планіметрія) може бути реалізована на певній поверхні, яку називають псевдосферою.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]