Перейти до вмісту

Климент XII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Климент XII
(Clemens PP. XII)
Папа Римський
12 липня 1730 — 6 лютого 1740
Попередник: Бенедикт XIII
Наступник: Бенедикт XIV
Ім'я при народженні: італ. Lorenzo Corsini
Дата народження: 7 квітня 1652(1652-04-07)[1][2][3]
Місце народження: Флоренція, Італія[4]
Дата смерті: 6 лютого 1740(1740-02-06)[1][2][3] (87 років)
Місце смерті: Рим, Папська держава[4]
Поховання: Латеранська базиліка
Громадянство: Папська держава
Релігія: католицька церква[5]
Освіта: Пізанський університет і Папський Григоріанський університет
Рід: Орсіні і Corsini familyd
Батько: Bartolomeo Corsinid[6]
Мати: Lisabetta Strozzid[6]
Інтронізація: 16 липня 1730
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Климент XII (лат. Clemens PP. XII; в миру Лоренцо Корсіні, італ. Lorenzo Corsini; 7 квітня 1652, Флоренція — 6 лютого 1740, Рим, Папська держава) — 246-ий папа римський, понтифікат якого тривав з 12 липня 1730 року по 6 лютого 1740 року.

Життя

[ред. | ред. код]

Лоренцо Корсіні народився 7 квітня 1652 року, походив з флорентійської дворянської сім'ї. Отримав юридичну освіту в Пізі, у віці 33 років прийняв священницький сан. Климент XI у 1706 році призначив його кардиналом.

Понтифікат

[ред. | ред. код]

Семидесятивосьмирічний Климент XII був майже сліпий і дуже хворий. За нього правив його непот кардинал Нері Корсіні. В період понтифікату Климента XII Бурбони захопили Неаполь, вигнали з південної Італії Габсбурґів — викликало там нові заворушення. «Світські владики поспішно прагнуть до того, щоб позбавити папу всіх його світських прерогатив» — слова одного з венеційських дипломатів пророкували вже тоді падіння папської держави, яке відбулося через 150 років.
Папі Клименту XII зобов'язана своєю незалежністю Республіка Сан-Марино.
1733 року беатифікував Яна з Дуклі.
1738 року папа вперше засудив таємну організацію масонів у папські буллі In eminenti apostolatus specula.
1739 року оголосив Яна з Дуклі патроном Польщі, Литви і Русі.[7]
Після призначення свого племінника кардиналом слідували 34 наступні призначення, серед них і восьмирічного Антоніо Жайме Бурбон і Фарнесіо — іспанського принца.
Йому вдалося переконати патріархів коптської та вірменської церков зняти анафему з Халкідонського собору та папи Лева І.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Caracciolo A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1982. — Vol. 26.
  2. а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
  3. а б BeWeB
  4. а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
  5. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  6. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  7. В.Вечерський. Українські монастирі.-К., Харків:ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція «Наш час»», ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»»,2008.-400с.,іл. ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія) с.333

Посилання

[ред. | ред. код]