Климент XII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Климент XII
(Clemens PP. XII)
Pope Clement XII, portrait.jpg
C o a Clemente XII.svg
Папа Римський
12 липня 1730 — 6 лютого 1740
Попередник: Бенедикт XIII
Наступник: Бенедикт XIV
Народження: 7 квітня 1652
Флоренція
Флоренція, Велике герцоґство Тосканське
Смерть: 6 лютого 1740(1740-02-06)[1][2] (87 років) або 8 лютого 1740(1740-02-08)[3][4] (87 років)
Рим, Папська держава
Віросповідання: Римо-католицька церква
Інтронізація 16 липня 1730


У миру ім’я
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Климент XII (лат. Clemens PP. XII; в миру Лоренцо Корсіні, італ. Lorenzo Corsini) (*7 квітня 1652 — †6 лютого 1740) 246 папа римський — з 12 липня 1730 p. по 6 лютого 1740 p.

Життя[ред.ред. код]

Лоренцо Корсіні народився 7 квітня 1652 p., походив з флорентійської дворянської сім'ї. Отримав юридичну освіту в Пізі, у віці 33 років прийняв священницький сан. Климент XI у 1706 p. призначив його кардиналом.

Понтифікат[ред.ред. код]

Семидесятивосьмирічний Климент XII був майже сліпий і дуже хворий. За нього правив його непот кардинал Нері Корсіні. В період понтифікату Климента XII Бурбони захопили Неаполь, вигнали з південної Італії Габсбурґів - викликало там нові заворушення. «Світські владики поспішно прагнуть до того, щоб позбавити папу всіх його світських прерогатив» - слова одного з венеціанських дипломатів пророкували вже тоді падіння папської держави, яке відбулося через 150 років.
Папі Клименту XII зобов'язана своєю незалежністю Республіка Сан-Марино.
1733 р. беатифікував Яна з Дуклі.
1738 p. папа вперше засудив таємну організацію масонів у папські буллі In eminenti apostolatus specula.
1739 р. оголосив Яна з Дуклі патроном Польщі, Литви і Русі.[5]
Після призначення свого племінника кардиналом слідували 34 наступні призначення, серед них і восьмирічного Антоніо Жайме Бурбон і Фарнесіо — іспанського принца.
Йому вдалося переконати патріархів коптської та вірменської церков зняти анафему з Халкідонського собору та папи Лева І.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dizionario Biografico degli Italiani — 1960.
  2. Encyclopedia of Popes — 2000.
  3. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #100085725 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Istituto dell'Enciclopedia Italiana Енциклопедія Treccani — 1929.
  5. В.Вечерський. Українські монастирі.-К., Харків:ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція «Наш час»», ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»»,2008.-400с.,іл. ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія) с.333