Пілотований космічний корабель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пілотований космічний корабель — це космічний апарат, призначений для польоту людей у космічному просторі. Пілотовані космічні кораблі для польоту на навколоземних орбітах називають кораблями-супутниками, а для польоту до інших небесних тіл — міжпланетними кораблями.

Основні системи пілотованих космічних кораблів: життєзабезпечення; захист (протиметеорний, протирадіаційний тощо); рушійні установки для корекції або зміни траєкторії польоту, орієнтації та стабілізації; пошук, зближення, причалювання і стикування космічних кораблів з орбітальними станціями і шлюзування при переході екіпажу; енергоживлення для довготривалих польотів; керування і посадки на Землю.

Космічні кораблі[ред. | ред. код]

  • Космічні кораблі першого покоління призначались для коротких польотів навколо Землі, відпрацювання роботи екіпажа, виходу у відкритий космос, зближення і стикування:
  • Космічні кораблі другого покоління призначались для тривалих автономних польотів, стикувань з орбітальними станціями для доставки екіпажів і вантажів:
  • Багаторазовий космічний корабель

Джерела[ред. | ред. код]