Піроцький Федір Аполлонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федір Піроцький
Піроцький Федір.jpg
Народився 17 лютого (1 березня) 1845(1845-03-01)
Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 28 лютого (12 березня) 1898(1898-03-12) (53 роки)
Олешки, Херсонська губернія, Російська імперія
Місце проживання Київ, Санкт-Петербург
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Alma mater Костянтинівський кадетський корпус
Михайлівська військова артилерійська академія
Відомий завдяки: перший у світі трамвай на електричній тязі

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Фе́дір Аполло́нович Піро́цький (нар. 17 лютого (1 березня) 1845(18450301), Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперіяпом. 28 лютого (12 березня) 1898, Олешки, Херсонська губернія, Російська імперія) — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.

Життєпис[ред.ред. код]

Федір Аполлонович Піроцький народився у колишньому сотенному містечку Сенча Лохвицького повіту Полтавської губернії в дворянській (козацького походження) родині військових лікарів.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. Тут подружився з відомим вченим-електротехніком Павлом Яблочковим.

1871 рік — повернувся до Санкт-Петербургу, працював у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління. Виявив себе здібним винахідником (серед інших винаходів — новий тип доменних печей). 1874 рік — почав електротехнічні експерименти на «Волковському полі» у Санкт-Петербурзі. Розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах. Зворотним провідником була земля. 1875 рік — на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі. Було електрифіковано майже одну верству шляху. У його конструкції рейки були підключені до генератора Грема. Обидві вони були ізольовані від землі.

1880 рік — зробив спробу модернізувати міські двоповерхові трамваї на кінній тязі (конку), перевівши їх на електричну тягу. 3 вересня (22 серпня) електричний трамвай почав перевозити жителів Санкт-Петербурга ділянкою колії довжиною 85 метрів, збудованої на території Рождественського вагонного парку. Цей експеримент тривав до 28 (16) вересня 1880 року. На заваді втіленню електричного трамваю в Петербурзі стала протидія зацікавлених осіб. Підприємці, які вклали великі капітали в конку, що ще не окупилися, перешкодили практичному здійсненню проекту Піроцького. Натомість на Заході протягом 5 наступних років усі трамвайні лінії будували за схемою Піроцького.

Спираючись на публікаціях Піроцького, фірма Siemens & Halske ще 1879 року продемонструвала на берлінській виставці невеличкий «потяг» з окремим локомотивом і двома невеликими причепними пасажирськими платформами. У цей час Карл Генріх фон Сіменс працював у Росії і часто спілкувався з Піроцьким, зацікавившись його дослідами. 1881 рік — брати фон Сіменс відкрили в Берліні першу постійну електричну трамвайну лінію. У Російській імперії електричний трамвай почав регулярну роботу лише 1892 року. Це сталося в Києві заходами Аманда Струве та Василя ПервенкаМоскві електричний трамвай запрацював 1899 року, а на вулицях Петербурга — 1907-го року).

Федір Піроцький
Міллерівська залізниця, де вперше протестований трамвай Піроцького

Тим часом Піроцький повернувся на службу артилерійським офіцером, і невдовзі був переведений до Івангородської фортеці Варшавського військового округу. Як винахідник, серед усього іншого, він проклав перший підземний електричний кабель в Санкт-Петербурзі для передачі електроенергії від гарматного ливарного заводу до Артилерійської школи (1881 рік). Так само був автором проекту централізованої підземної міської електромережі, запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей. Зробив багато винаходів у інших галузях — будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв'язку, артилерійській і ракетній техніці.

1888 рік — вийшов у відставку в званні полковника і виїхав в Україну (село Маслівка Олешківського повіту, де успадкував маєток від дядька). Втім, інші претенденти на маєток невдовзі відсудили його в Піроцького, скориставшись розбіжностями в написанні його прізвища в документах. Решту життя Піроцький провів у місті Олешки — за однією версією, у військовому пансіонаті[1], за іншою — в готелі «Афіни»[2]. Після його смерті, щоби оплатити похорон, довелося продати особисте майно Піроцького.

Примітки[ред.ред. код]

Література та джерела[ред.ред. код]