Сенча
| село Сенча | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Полтавська область | ||
| Район | Миргородський район | ||
| Рада | Сенчанська сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA53060290010082589 | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 989 | ||
| Населення | 3037 | ||
| Площа | 95,312 км² | ||
| Густота населення | 31,86 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 37254 | ||
| Телефонний код | +380 5356 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д. / 50.25528° пн. ш. 33.36528° сх. д.Координати: 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д. / 50.25528° пн. ш. 33.36528° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
146 м | ||
| Найближча залізнична станція | Лохвиця | ||
| Відстань до залізничної станції |
15 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | с. Сенча | ||
| Карта | |||
  Сенча | |||
 Сенча | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Сенча́ — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. За статистичними даними за 2001 рік населення становить 3037 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сенчанська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Сенча знаходиться по обидва береги річки Сула. Вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Христанівка, нижче за течією на відстані 2 км розташовано село Лучка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Історія[ред. | ред. код]
Давня історія[ред. | ред. код]
989 рік — вважається датою заснування поселення.
Згадується у Никонівському літописі під 1123 роком як містечко Синелиць[1](Синець).
За 2 км на південний схід від Сенчі, на острові (Самсонів острів), утвореному руслом річки Сула і її старицею, округле (діаметр 50 м) городище. Поселення розташоване в західній частині острова і обнесене кільцевим валом (висота 2 м) і ровом (ширина 8 м). Зі східного боку зберігся в'їзд. З півночі і північносходу до городища примикає відкрите село, що займає лісову поляну протяжністю 300 м. Пам'ятник неодноразово досліджувався археологами. Найбільші розкопки проведені А. Песковой. Культурний шар (до 1 м) містить відкладення сірок. I тис. н. е. і староруського (XII—XIII ст.) часів. Швидше за все, саме тут знаходився староруський Синець, згаданий в Списку руських (українських) міст наприкінці XIV століття.
Козацький період[ред. | ред. код]
Сформувалася як військовий та адміністративний підрозділ наприкінці 1648 року у складі Лубенського полку. Після його ліквідації за Зборівською угодою у жовтні 1649 року включена до Миргородського полку і була його адміністративною одиницею до жовтня 1658 року, коли реформою Івана Виговського повернута у склад Лубенського полку. Відтак була під юрисдикцією останнього у 1658—1782 роках. Протягом 1764—1782 років складалася з двох сотень. Ліквідована царським указом про запровадження намісництв на Лівобережній Україні. Територія сотні увійшла до Лубенського повіту Київського намісництва. Сотенним центром стало містечко Сенча
З кінця XVII століття і до початку XX століття село було відоме своїми великими ярмарками.
Період Російської імперії[ред. | ред. код]
Село було центром Сенчанської волості Лохвицького повіту.
Земська трикомплектна школа за проектом О. Сластіона
Радянський період[ред. | ред. код]
У 1923—1931 та 1935—1962 роках Сенча була центром Сенчанського району. Район сформований у складі Лубенської округи Полтавської губернії. З 1935 року — у складі Харківської області, з 1937 року у складі Полтавської області.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років відомо щонайменше 281 померлого мешканця села[2] з 532 офіційно померлих того року. Порівняння ж результатів переписів 1927 і 1939 років зі статистичною щорічною звітністю викриває приховування ще смерті 1114 осіб:[3]
| Перепис 1926 року | 3322 | |||
|---|---|---|---|---|
| Роки | Народилося | Померло | Приріст | Мало бути |
| 1927 | 140 | 70 | 70 | 3392 |
| 1928 | 128 | 70 | 58 | 3450 |
| 1929 | 140 | 70 | 70 | 3520 |
| 1930 | 152 | 71 | 81 | 3601 |
| 1931 | 133 | 65 | 68 | 3669 |
| 1932 | 95 | 82 | 11 | 3680 |
| 1933 | 50 | 532 | -482 | 3198 |
| 1934 | 48 | 42 | 6 | 3204 |
| 1935 | 97 | 23 | 74 | 3278 |
| 1936 | 104 | 41 | 63 | 3341 |
| 1937 | 132 | 41 | 91 | 3432 |
| 1938 | 123 | 62 | 71 | 3503 |
| Перепис 1939 року | 2555 | |||
| Різниця до початку 1932 року | -1114 |
Економіка[ред. | ред. код]
Село відоме своїми родовищами газу, зокрема тут знаходиться «Сенчанський газопереробний завод». В межах Сенчанської сільської ради знаходиться 98 свердловин із 114 у Лохвицькому районі. Газодобувна промисловість стала причиною екологічного лиха в Сенчі і околиці[4][5][6].
Також на території села побудований завод з виробництва цегли.
ТОВ «Сенча» має в обробітку 3 тис. га землі. Займається рослинництвом (озима пшениця, соняшник, кукурудза, соя, гречка, просо та інші, тваринництвом, утримує 5 тис. голів птиці: курей-несучок, індиків, гусей. Має елеватор, комбікормовий завод, молочний цех, хлібопекарню[7].
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Сенчанська сільська рада
- Дитячий садок.
- Школа.
- Музична школа.
- Клуб.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Спорт[ред. | ред. код]
Село Сенча відоме в Лохвицькому районі та області своїми спортивними досягненнями в спортивному орієнтуванні (спортивний туризм), волейболі та футболі, зокрема 2011 року був створений аматорський футбольний клуб «Сенча» котрий змагається в районній лізі даного виду спорту.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Герб села Сенчі містить в собі символи трьох головних світових релігій: Хрест (в центрі) — символ Християнства, Півмісяць (ліворуч внизу) — символ Ісламу, та Зірка Давида (праворуч внизу) — символ юдаїзму.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Гармаш Олександр Андрійович[8] — український радянський науковець у галузі технології будівельного виробництва (обґрунтував теорію будівельного виробництва, теорію ліквідації сезонності у будівництві).
- Піроцький Федір Аполлонович — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
- Гук Лідія Ларіонівна — лікар, еколог, громадська діячка, одна з когорти репресованих шістдесятників.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Библиотека Якова Кротова
- ↑ Сенча. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ В Сергійчук. Час збирати каміння чи й далі дробити його, Або в чому полягає місія Антона Дробовича. — «Сурма», 7.07.2023, № 27 (56).
- ↑ Трагедія Сенчі
- ↑ Сенча — зона екологічного лиха. Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 4 червня 2018.
- ↑ Мешканці Сенчі на Полтавщині вимагають визнати їхню територію — зоною надзвичайної екологічної ситуації
- ↑ Полтавське господарство збудує приміщення на 500 корів. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 7 грудня 2018.
- ↑ Списокъ студентовъ, вольнослушательницъ и постороннихъ слушателей политехническаго института Императора Александра II въ Кіевь на 1915 — 1916 академическій годъ. — Кіевъ. — 1915. — С.41.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сенча |
| ||||||||
