Піррон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Піррон
Petrarca-Meister 001.jpg
Народився пр. 360 до Р.Х.
Еліда, Греція
Помер пр. 270 до Р.Х.
Володіє мовами давньогрецька мова
Діяльність філософ і художник
Школа/Традиція Скептицизм
Вплинув Аркесілай, Крат Афінський, Карнеад, Тімон Фліунтський, Епікур, Енесідем, Секст Емпірик, Юм,
Літературний напрям Pyrrhonism[d]
Студент у Bryson of Achaea[d] і Анаксарх
Відомі студенти Тімон Фліунтський і Nausiphanes[d]

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі


Піррон з Еліди (грец. Πύρρων, близько 360 до н. е. — близько 270 до н. е.) — давньогрецький філософ, засновник філософської школи скептицизму. Власне вчення Піррона називають пірронізмом.

Сам Піррон нічого не записував, а його погляди відомі за записами його учнів, особливо Тімона з Фліунта, і за викладом Євсевія, який сформулював три основні питання Тимона: яка природа речей, як ми повинні до них ставитися і що має випливати для нас із цього ставлення? На перше запитання Піррон і Тимон відповідали, що ми зовсім нічого не знаємо про жодні речі, на другий — що ми повинні утримуватися від усякого судження, про що б то не було, і на третій — що потрібно перебувати в повній духовної незалежності від усього навколишнього (незворушність, атараксія і навіть повна апатія). Послідовником пірронізму був Енесідем, а його завершителем можна вважати Секста Емпірика (2 століття нашої ери).

Погляди пірроністів споріднені з поглядами сучасних фалібілістів.

Посилання[ред.ред. код]