Піррон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Піррон
Західна філософія
Petrarca-Meister 001.jpg
Народження пр. 360 до Р.Х.
Еліда, Греція
Смерть пр. 270 до Р.Х.
Знання мов
  • давньогрецька мова
  • Діяльність
  • художник
  • Школа / Традиція Скептицизм
    Вплинув Аркесілай, Крат Афінський, Карнеад, Тімон Фліунтський, Епікур, Енесідем, Секст Емпірик, Юм,
    Літературний напрям Pyrrhonism[d]
    Зазнав впливу
  • Демокріт
  • Вчителі Bryson of Achaea[d] і Анаксарх
    Відомі студенти Тімон Фліунтський і Nausiphanes[d]
    Історичний період Антична філософія

    Піррон у Вікісховищі?


    Піррон з Еліди (грец. Πύρρων, близько 360 до н. е. — близько 270 до н. е.) — давньогрецький філософ, засновник філософської школи скептицизму. Власне вчення Піррона називають пірронізмом.

    Сам Піррон нічого не записував, а його погляди відомі за записами його учнів, особливо Тімона з Фліунта, і за викладом Євсевія, який сформулював три основні питання Тимона: яка природа речей, як ми повинні до них ставитися і що має випливати для нас із цього ставлення? На перше запитання Піррон і Тимон відповідали, що ми зовсім нічого не знаємо про жодні речі, на другий — що ми повинні утримуватися від усякого судження, про що б то не було, і на третій — що потрібно перебувати в повній духовної незалежності від усього навколишнього (незворушність, атараксія і навіть повна апатія). Послідовником пірронізму був Енесідем, а його завершителем можна вважати Секста Емпірика (2 століття нашої ери).

    Погляди пірроністів споріднені з поглядами сучасних фалібілістів.

    Посилання[ред. | ред. код]