Рабштинський замок
| Рабштинський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Руїни замку в Рабштині | ||||
|
50°18′03″ пн. ш. 19°35′39″ сх. д. / 50.300833° пн. ш. 19.594167° сх. д.Координати: 50°18′03″ пн. ш. 19°35′39″ сх. д. / 50.300833° пн. ш. 19.594167° сх. д. | ||||
| Статус | Історична пам'ятка | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі[1] | |||
| Країна |
 Польща | |||
| Розташування | Рабштин, Гміна Олькуш, Олькуський повіт, Малопольське воєводство | |||
| Архітектурний стиль | Готика, Ренесанс | |||
| Сайт | zamekrabsztyn.pl | |||
  Рабштинський замок (Польща) | ||||
 | ||||
 Рабштинський замок у Вікісховищі | ||||
Рабштинський замок (пол. Zamek w Rabsztynie) —руїни замку, побудованого на Рабштинському пагорбі (447,5 м) на Краківсько-Ченстоховській височині в селі Рабштин в гміні Олькуш Олькуського повіту Малопольського воєводства в Польщі. Замок належить до системи замків, що відома під назвою так званих Орлиних гнізд.
Із Рабштином пов’язана родина українського гетьмана Оліфера Голуба, адже його кузен — Гаврило Голубок, свого часу керував тут замковою залогою[2].
Історія[ред. | ред. код]
Назва замку найбільш ймовірно походить від нім. Rabestein — круча скеля.
Первісний замок, згадки про який датуються XIII століттям, був дерев’яним. Мурований замок на його місці було побудовано за часів Казимира Великого[3]. Король Людовик Угорський подарував замок князю Владиславу Опольському разом з іншими об'єктами. Після повернення замку від нього, Владислав Ягайло передав замок у заставу за борги Спиткові II Мельштинському гербу Леліва[3]. У 1439 році, син Спитка, який мав таке ж ім'я, як і батько — Спитко III Мельштинський, створив польську гуситську конфедерацію Краківського єпископа Збігнева Олесницького. Після нападу на Королівську раду в Новому Корчині він зазнав поразки та загинув у битві під Ґротниками[3]. Його майно, разом із замком, було конфісковано у 1441 році до королівської скарбниці. Пізніше як віно Ядвіги з Ксьонжа, майно перейшло у володіння Анджея Тенчинського. У 1442 році за бажанням короля він мав зміцнити замок[4]. За участь у вбивстві Анджея Течинського, за допомогою його брата Яна Тенчинського з Рабштина, тут відбував покарання Мартин Белза, один із краківських радників[5]. На початку XVI століття замок опинився у володінні Бонерів, які впродовж трьох поколінь обіймали посади рабштинських старост. У 1573 році у Северина Бонера тут гостював король Генріх Валуа[3]. У 1587 році керівником замкової залоги був майбутній кошовий отаман Війська Запорозького низового Гаврило Голубок, який спершу відбив атаку військ прихильників Габсбургів, під керівництвом Яна Зборовського а пізніше розгромив відділ, який йшов на підмогу австрійським військам з запасами живності та амуніції[6].
У 1592 році замок черговим старостою замку став Миколай Вольський, а потім Великий маршалок коронний Зигмунт Мишковський[3]. Ймовірно, що останній, на початку XVII століття, розбудував замок у стилі ренесансу[3]. Біля підніжжя верхнього замку було побудовано нижній замок із двоповерховим палацом, що мав три крила, в якому було 40 кімнат. Весь комплекс було відокремлено від решти пагорба муром із надбрамною вежею та глибоким ровом, однак замок уже частково втратив свій оборонний характер у зв’язку з розвитком вогнепальної зброї.
Під час Шведського потопу у 1657 році шведські війська, що відступали, розграбували і знищили замок[3], про що свідчить люстрація з 1660 року[5]. Після того замок більше не відбудовували. Його ще частково використовували до початку XIX століття, після чого його було покинуто[3]. У другій половині XIX століття шукачі скарбів підірвали єдину вцілілу частину замку — вежу та мури нижнього замку[3].
Сучасний стан[ред. | ред. код]
У замку проходять щорічні лицарські турніри. Після часткової реконструкції замку, яка тривала кілька років, у 2009 році було введено в експлуатацію сторожову вежу та головну браму[7].
Замок у мистецтві[ред. | ред. код]
Руїни замку з'явилися у фільмі режисера Джакомо Баттіато "Кароль. Людина, що стала папою".
Світлини[ред. | ред. код]
-
Вигляд замку з південного заходу -
В'їзна брама -
Замкові мури -
Вигляд з вежі -
Замкова вежа -
Вигляд біля підніжжя вежі
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Реєстр пам'яток — 2022.
- ↑ Шлях Орлиних Гнізд. 17 замків, які потрібно відвідати в Польщі. nv.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к Rabsztyn 🏰 Gotycki zamek królewski, później rozbudowany |Polskie zamki i dwory obronne. zamkomania.pl (польською) . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Zamek Rabsztyn. www.rabsztyn.ilkus.pl (польською) . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ а б Sulimierski, Filip. (1888). Słownik geograficzny królestwa polskiego i innych krajów słowiańskich (польською) . Т. 9. Warszawa. с. 348. OCLC 256446316.
- ↑ *** RABSZTYN *** ZAMEK W RABSZTYNIE *** RABSZTYN ***. www.zamkipolskie.com (польською) . Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Zamek Rabsztyn. www.rabsztyn.ilkus.pl (польською) . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 5 травня 2020.