Рани Вірменії
| Рани Вірменії | ||||
|---|---|---|---|---|
| вірм. Վերք Հայաստանի | ||||
| Жанр | історичний роман | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Хачатур Абовян | |||
| Мова | східновірменська | |||
| Написано | 1841 | |||
| Опубліковано | 1858 | |||
| ISBN | 9993060607 | |||
|
| ||||
«Рани Вірменії» (вірм. Վերք Հայաստանի, Верк Аястані) — історичний роман Хачатура Абовяна 1841 року, написаний араратським (єреванським) діалектом[1]. Перший вірменський роман[2], перший сучасний східновірменський літературний твір і дебютний роман Абовяна[3][4]. Вважається шедевром Хачатура Абовяна[5]. Завдяки своєму твору визнаний засновником сучасної східновірменської мови[5].
Уперше опублікований 1858 року в місті Тифліс, який був культурним центром російських вірмен до Громадянської війни в Росії[6], через десять років після зникнення Абовяна[7].
Роман найбільш відомий під назвою «Рани Вірменії» (вірм. Վերք Հայաստանի, Верк Аястані)[1][2][3], хоча спочатку мала назву «Рани Вірменії: Біль патріота» (вірм. Վերք Հայաստանի. ողբ հայրենասերի, Верк Аястані. Воґб Айренасері)[8][9].
Хачатур Абовян народився в Канакері, невеликому селі поблизу Єревана в 1809 році, яке на той час входило до складу Перської імперії. 1827 року Єреван був захоплений російськими військами. З 1830 по 1836 року Абовян здобував освіту в Тартуському університеті[1]. Хачатур Абовян написав книгу в 1841 році[1][2][3].
Засновано на випадку, який стався в місті Канакер під час російсько-перської війни 1826–1828 років. Молоду вірменську дівчину Тахуні викрадають воїни Хосейн-хана Сардара, правителя Еріванського ханства. Головний герой Агасі вбиває останніх й рятує дівчину. Брат перського шаха Хасан вирішує покарати Агасі і таким чином руйнує низку вірменських міст.
Вперше роман був опублікований у 1858 році в Тифлісі, який тоді був частиною Російської імперії[1]. Пізніше його видавали за радянських часів (1948, 1959, 1975) і в незалежній Вірменії (2005, 2009). На сьогодні роман мав 16 публікацій вірменською мовою окремими книжками.
Першою мовою, на яку було перекладено роман, була російська (Сергій Шервінський). У 1948 році російське перекладне видання було опубліковане в Єревані та Москві, а згодом перевидане в 1955, 1971 і 1977 роках у Єревані[10]. 1978 і 2005 роках воно було опубліковане в Москві.
У 2005 році Ваге Баладуні переклав передмову до роману Абовяна англійською мовою. Він був опублікований в Єревані Музеєм літератури й мистецтва. (ISBN 9993060607, OCLC 76872486)
Роман також був опублікований латиською (1960), литовською (1980) та румунською (2015) мовами.
- ↑ а б в г д Panossian, Razmik (2006). The Armenians from kings and priests to merchants and commissars (англ.). London: Columbia University Press. с. 143. ISBN 9780231511339.
- ↑ а б в Hacikyan, Agop Jack; Basmajian, Gabriel; Franchuk, Edward S.; Ouzounian, Nourhan (2005). The Heritage of Armenian Literature: From the eighteenth century to modern times (англ.). Detroit: Wayne State University Press. с. 213. ISBN 9780814332214.
- ↑ а б в Nichanian, Marc (2002). Writers of Disaster: Arm. Literature in the Twentieth Century (англ.). Princeton, NJ: Gomidas Inst. с. 87. ISBN 9781903656099.
- ↑ Kazanjian, David (2003). Loss: The Politics of Mourning (англ.). Los Angeles: University of California Press. с. 144. ISBN 9780520232365.
- ↑ а б Bardakjian, Kevork B. (2000). Wayne State University Press (англ.). Detroit: Wayne State Univ. Press. с. 135. ISBN 9780814327470.
- ↑ Petrosian, Irina; Underwood, David (2006). Armenian Food: Fact, Fiction & Folklore (англ.). Bloomington, Indiana: Yerkir Publ. с. 8. ISBN 9781411698659.
Money, jobs, and success were attainable in Tiflis, which became virtually the center of Eastern Armenian life. At the beginning of the 20th century, Tiflis had a population of 350,000, while Yerevan had only 35,000.
- ↑ Kazanjian, David (2003). Loss: The Politics of Mourning (англ.). Los Angeles: University of California Press. с. 144. ISBN 9780520232365.
- ↑ Baladouni (2005) p. 4
- ↑ Hacikyan (2005) p. 89 "Khachatur Abovian (1809-48) is regarded as one of the founders of Eastern Armenian ashkharhabar, with his milestone work Verk Hayas- tani kam Voghb hayrenasiri (Wounds of Armenia, or lamentation of the patriot)."
- ↑ Акопян, П. О. Хачатур Абовян и его "Раны Армении" (рос.). ArmenianHouse. Процитовано 22 березня 2013.