Рачинський Андрій Андрійович
| Рачинський Андрій Андрійович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 листопада 1724 |
| Місце народження | Великі Мости, Червоноградський район, Львівська область, Україна |
| Дата смерті | 1794 |
| Місце смерті | Новгород-Сіверський, Новгород-Сіверське намісництво, Російська імперія |
| Громадянство | Російська імперія |
| Професії | композитор |
| Освіта | Києво-Могилянська академія |
Андрі́й Андрі́йович Рачи́нський гербу Яструбець[1] (24 листопада 1724, Великі Мости — 1794, Новгород-Сіверський) — український державний діяч епохи Гетьманщини. Професійний композитор, диригент.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
Походив зі шляхетського роду Рачинських гербу Яструбець[1] з Підляшшя.
Освіту здобув у Львові, де протягом трьох років був реґентом єпископської капели. З 1753 — придворний капельмайстер гетьмана Кирила Розумовського. Сотник новгород-сіверський (1763—1781), бунчуковий товариш (1780), голова II департаменту Новгород-сіверської Верховної «Расправы» (1781—1796).
Дружина — Марина, дочка бунчукового товариша Івана Яворського, рідна небога митрополита С. Яворського та родичка Генерального Підскарбія Якова Маркевича; син Гаврило — відомий скрипаль, гітарист і композитор. Правнук Олександр Рачинський — земський діяч, заступник Міністерства освіти УНР, близький приятель московського письменника Олексія Толстого.
Андрій Рачинський був також камер-музикантом при дворі Петра III. У 1790 з успіхом відбирав в Україні співаків для Придворної співацької капели.
Входив до складу патріотичного Новгород-Сіверського гуртка, членами якого також були славеnні особистості того часу (Михайло Миклашевський, Федір Туманський, Василь Капніст) — виступав за відновлення Гетьманату, політичного суверенітету України.
Творчість[ред. | ред. код]
Автор церковних творів (концертів), приділяв увагу й українській народній музиці. Запровадив італійський стиль співу в капелі Розумовського. Рачинському завдячує початком славнозвісна нотна бібліотека Розумовських (згодом у Державній публічній бібліотеці УРСР у Києві).
Вшанування[ред. | ред. код]
13 червня 2011 року в місті Великі Мости Сокальського району Львівської області на фасаді Великомостівської дитячої школи мистецтв відкрито пам'ятну меморіальну дошку композитору і диригенту Рачинському Андрію Андрійовичу.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Вирський Д. С. Рачинський Андрій Андрійович [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 143. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедичний довідник «Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.»
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Оглоблин О. Люди старої України. Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1959, 327 с.
2 вид.: Оглоблин О. Люди старої України та інші праці. — Острог, 2000. — С. 37—280. - Андрій Рачинський — вчитель Максима Березовського // Витоки творчості Максима Березовського. — Глухів, 1995. — С 30—33.
- Рачинські // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 501.
Посилання[ред. | ред. код]
- Рачинський Андрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1565. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |