Роберт Оуен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роберт Оуен

Роберт Оуен, також Овен (англ. Robert Owen, 14 травня 1771(17710514), Ньютаун — 17 листопада 1858, там само) — валлійський філософ, педагог та соціаліст-утопіст.

Погляди[ред.ред. код]

Суспільство майбутнього уявляв як федерацію невеликих трудових общин, об'єднаних на основі спільності праці, власності, рівності в розподілі. Безуспішно намагався втілити свої ідеї на практиці.

Педагогічні ідеї[ред.ред. код]

Соціально-філософські основи виховання.

  • Заперечував принцип свободи волі.
  • Людина - продукт середовища. Р. Оуен спирався на близьку філософії Просвітництва ідею про вирішальний вплив зовнішнього середовища на характер людини. [1]
  • У всіх недоліках сучасних людей винне соціальне середовище, тобто капіталізм, який є джерелом всіх соціальних лих.
  • Треба замінити капіталізм соціалізмом.
  • Доводив, що основною причиною суспільного зла є неосвченість людей. Громадські протиріччя можна усунути шляхом поширення знань, впровадження істини. [2]

Виховання. Мета виховання - формування самостійно і раціонально мислячої людини. Вселюдська гармонія може бути закладена лише належним вихованням людей. Для створення людей досконалих треба всіх виховувати з самого народження з однаковою ретельністю, без прояву яких би то не було пристрастей і так, щоб ніхто не прагнув до кращих умов. Зміст виховання.

  • Моральне виховання - на нього головну увагу.
  • Розумове виховання - знання не повинні суперечити здоровому глузду.
  • Трудовое виховання - необхідна умова для всебічного розвитку людини. Дитина в школі поряд із загальною освітою має отримати трудові навички.
  • Фізичне виховання - військові вправи. [3]

Освіта Періоди освіти. Існують періоди - п'ятиріччя в житті людини, аж до 30-річного віку, - створюють основу для хорошого поділу за родом занять, причому кожна група зайнята своєю справою. Це сприяє найкращому розвитку людини. Система 4 освітніх ступенів (основа всього — колективізм). 1. Школа - для малюків 1-5 років: читання, танці, свіже повітря. 2. Денна школа - для дітей 5-10 років: рідна мова, арифметика, географія, природознавство, історія. Ділиться на загальноосвітню (навчальні заняття) і індустріальну (практична робота в майстернях, саду і полі). 3. Вечірня школа - для підлітків (працюють на фабриці). 4. Вечірні лекції - для дорослих. [4]

Соціальний експеримент у Нью-Ланарку[ред.ред. код]

На підставі власного досвіду Оуен виробив систему «патронату». Створює інститут для формування характеру. В перше десятиліття XIX століття нью-ланаркська фабрика привертала до себе натовпи відвідувачів. На фабриці в Нью-Ланарку була заборонена праця дітей до 10 років і скорочений робочий день до 10 годин 45 хвилин, що було нечуваним нововведенням для того часу, коли серед робітників англійської промисловості значну частину становили діти від 5 до 10 років, які працювали нарівні з дорослими по 14-16 годин на день. [5]

Восьмигодинний робочий день[ред.ред. код]

Ще в 1810 Оуен висунув вимогу десятигодинного робочого дня, яка була запроваджена на його соціальному підприємстві у Нью-Ланарку. А Вже в 1917 році він поставив за мету добитись восьмигодинного робочого дня, що вилилося в гасло "Вісім годин роботи, вісім годин розваг, вісім годин спочинку" (англ. "Eight hours labour, Eight hours recreation, Eight hours rest").

Виховний інститут[ред.ред. код]

Оуен відкрив у 1816 р. «Новий інститут для формування характеру». У нього входили: дошкільна установа для дітей від 1 до 5 років, початкова школа для дітей до 10 років, вечірні класи для підлітків, які працювали на фабриці, вечірній осередок культури, де навчали неписьменних робітників, функціонував лекторій, батьки отримували консультації з виховання дітей, проводилися музичні вечори, танці, ігри і т. д. На 1 січня 1816 «Новий інститут» охоплював своїм виховним впливом 759 осіб у віці від 1 року до 25 років. [5]

Американський експеримент[ред.ред. код]

У 1825 такий експеримент був започаткований одним з його послідовників у Шотландії поблизу Глазго, а в наступному році Оуен сам почав подібну справу у США у містечку Нью-Гармоні, Індіана, яке він викупив у Джорджа Раппа. Після дворічних намагань обидва проекти розвалились. Жоден з проектів не був справжнім експериментом, його учасники були строкатою сумішшю багатьох вартісних високомотивованих людей з волоцюгами, авантюрниками і примхливими, неадекватними ентузіастами, або, за словами Оуенового сина, «різношерсного зборища радикалів, захоплених високими принципами, правдивих фанатиків і ледачих теоретиків, та ще з домішкою кількох безсовісних шахраїв».[6]

Джозайя Воррен, який був одним з учасників спільноти Нью-Гармоні, стверджував, що спільнота була приречена на провал через відсутність поваги до особистої волі і приватної власності. Він казав про спільноту: «У нас був світ у мініатюрі - ми знову розіграли французьку революцію, результатом якої стали наші сплюндровані серця, слава богу, що не трупи... Виявилося, що це був власний, притаманний природі закон різноманітності, який переміг нас... Наш "об'єднаний інтерес" вступав у непримиренну боротьбу з індивідуальністю людей і обставинами та інстинктом самозбереження...» ( Періодичні Листи II 1856). Комуна проіснувала всього два роки, і запроектоване поселення, для яого вже була випалена цегла, так ніколи й не було зведене. Однак місце цієї спільноти досі належить до об'єктів історичної спадщини.

Повернення до Лондона[ред.ред. код]

Після певного періоду незгод зі своїми колегами, Оуен розірвав усі зв'язки з Нью-Ланарком. І хоча він втратив практично всі свої ресурси в невдалому американському експерименті і більш не був успішним підприємцем, він залишався в центрі політико-пропагандистської діяльності, поєднуючи соціалізм із секуляризмом. Власне сам термін «соціалізм» вперше прозвучав у дискусіях при створенні Оуеном «Союзу всіх класів усіх націй» (1835)[7], у якому він був «батьком-засновником».

Роль у спіритизмі[ред.ред. код]

Незважаючи на антиклерикалізм Оуена, в пізніші роки свого життя він захопився спіритизмом. Він стверджував, що в ході спіритичних сеансів спілкувався з різними видатними людьми, такими як Бенджамін Франклін та Томас Джефферсон, які підказували йому, як людство має змінитися, щоб перестати бути нужденним, безнадійним і роз'єднаним, припинити війни і чвари та стати щасливим, об'єднаним і успішним. Оуен навіть написав ряд творів на теми спіритизму[8] і практикував його для прожитку.

Внесок у розвиток світової педагогіки[ред.ред. код]

Оуен розвинув ідею поєднання навчання з продуктивною працею. Він створив оригінальну систему виховання і здійснив спробу експериментально її запровадити. Здобув унікальний соціально-педагогічний досвід у колоніях і комунах.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Педагогический энциклопедический словарь/Под ред Б. М. Бим-Бада.- М., 2003.- С. 390.
  2. Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли: таблицы, схемы, опорные конспекты.- М., 2003.- С.85.
  3. Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли: таблицы, схемы, опорные конспекты.- М., 2003.- С.86.
  4. Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли.- М., 2003.- С.85.
  5. а б История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие для педагогических учебных заведений/Под ред. А. И. Пискунова.- М., 2001.
  6. Robert Owen: Pioneer of Social Reforms by Joseph Clayton, 1908, A.C. Fifield, London
  7. Royle, Edward (1998) Robert Owen and the Commencement of the Millennium, Manchester University Press, ISBN 0-7190-5426-5 p.56
  8. See Lewis Spence. Encyclopedia of Occultism and Parapsychology" (Kessinger Pub. Co., 2003), p679.

Посилання[ред.ред. код]


Сократ Це незавершена стаття про філософа.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.