Роберт I Фландрський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт I Фландрський
фр. Robert I
Robrecht de Fries.png
Народився бл. 1029
Помер 13 жовтня 1093
Torhout[d], Arrondissement of Bruges[d], Західна Фландрія, Бельгія
Поховання О-де-Франс
Діяльність граф
Титул граф[d]
Посада регент
Рід Фландрський дім
Батько Бодуен V Фландрський
Мати Adela of France, Countess of Flanders[d]
Брати, сестри  • Бодуен VI Фландрський і Матильда Фландрська
У шлюбі з Гертруда Саксонська
Діти Gertrude of Flanders[d], Роберт II Фландрський, Adela of Flanders[d] і Filips van Lo[d]

Роберт I Фризький (фр. Robert I de Flandres, бл. 1035 — 13 жовтня 1093, похований в Сен-Пьєрі, Кассель) — граф Фландрії в 10711093, молодший син Бодуена V, графа Фландрії, і Адели Французької, доньки короля Франції Роберта II. Походив з Першого Фландрського дому.

Robrecht de Fries.png

Біографія[ред. | ред. код]

В молодості Роберт брав участь в Реконкісті в Галісії, і намагався встановити там спокій, але його витіснили сарацини. Друга спроба закінчилася аварією корабля, і Роберт відмовився від продовження подальших дій.[1]

На початку 1061 Роберт відправився воювати з дворянами під Фрісландією проти графині Гертруди Саксонської, дочки герцога Саксонії Бернара II, вдови графа Голландії — Флоріса I.

В 1063 Роберт зумів перемогти заколотників, і Гертруда погодилася вийти за нього заміж і доручила йому управління над графством Голландія і опіку над її сином Дірком IV. Його співправителем був крім Гертруди герцог Нижньої Лотарингії Годфрід III Горбатий. За керування Фрісландії Роберт отримав прізвисько «Фризький».

Після смерті Бодуена VI в 1070 почалася гостра боротьба за владу. Ріхільду, опікунку неповнолітніх племінників Роберта Арнульфа III і його молодшого брата Бодуена, підтримували французький король Філіп I і граф Херефорд Вільям Фіц-Осберн, який привів армію з Нормандії.

Роберту довелося активно боротися з Ріхільдою де Ено, яка взяла під опіку Арнульфа III, у той час, як графство Голландія було захоплено Годфрідом IV Горбатим і єпископом Утрехту Гильйомом за допомогою імператора Священної Римської імперії Фрідріхом I. Лотарингські війська Годфріда захопили володіння Роберта в Нідерландах і нанесли йому поразку в Лейдені. Роберт зі своєю дружиною Гертрудою і дітьми втік.

Після їх втечі фламандці повстали проти Ріхільди і попросили у Роберта підтримки. Брат його дружини, герцог Ордульф Саксонський сприяв швидкому поверненню Роберта до Фландрії. Міста Гент і Іпр відразу визнали своїм правителем Роберта, який переміг Ріхільду і взяв Лілль. 22 лютого 1071 біля підніжжя гори Кассель відбулася битва, в результаті якої Арнульф та Вільям загинули. Король Філіп незабаром примирився з Робертом I і визнав його графом Фландрії, а Ріхільда ​​з Бодуеном зміцнилися в Ено​​, закликавши на допомогу імператора.

В 1085 Роберт Фризький передав управління графством старшому синові Роберту і відправився в похід в Святу землю. Відсутність Роберта тривала майже шість років, протягом яких він рухався в сторону Єрусалима. Імператор Візантії Олексій I Комнін допомагав йому в боротьбі з болгарами і сарацинами, проте великого успіху Роберт не досяг. Через кілька років після його повернення був організований Перший хрестовий похід, в якому взяв участь його син Роберт II.

Роберт намагався в 1091 заборонити привласнення священнослужителями земель померлих. Однак він був змушений відмовитися від заборони, так як папа Урбан II відлучив його від церкви через Рено дю Беллі, архієпископа Реймса. Урбан повернув духовенству володіння, захоплені Робертом. В 1093 Роберт відділив єпископство Аррас від єпископства Камбре.

Роберт I помер 13 жовтня цього ж року і був похований на Сен-П'єр в Касселі. Титул графа Фландрії перейшов до його сина Роберта II.

Шлюб та діти[ред. | ред. код]

Дружина (з 1063): Гертруда Саксонська (бл. 1028 — 18 липня або 4 серпня 1113), вдова графа Голландії Флоріса I. Діти від цього шлюбу:

Література[ред. | ред. код]

  • Флодоард. Анналы // Рихер Реймский. История. / Пер. с лат., сост., коммент. и указ. А. В. Тарасовой ; отв. ред. И. С. Филиппов. — М.: РОССПЭН, 1997.
  • Пиренн А. Средневековые города Бельгии. — СПб.: Издательская группа «Евразия», 2001. — 512 с. — 2000 экз.
  • Édouard André Joseph Le Glay, Histoire des comtes de Flandre, 1843, p. 215
  • Egon Boshof: Lothringen, Frankreich und das Reich in der Regierungszeit Heinrichs III. In: Rheinische Vierteljahrsblätter 42, Bonn 1978, S. 63—127.
  • Édouard André Joseph Le Glay, Histoire des comtes de Flandre, 1843.
  • Henri Platelle, Denis Clauzel: Histoire des provinces françaises du Nord. 2. Des principautés à l'empire de Charles Quint (900–1519). *Westhoek-Editions / Éditions des Beffrois, 1989,
  • Cécile et José Douxchamps: Nos dynastes médiévaux (éditeur José Douxchamps). Wepion-Namur 1996,
  • Georges-Henri Dumont: Histoire de la Belgique. Histoire/le cri, Bruxelles 1977.
  • Tanner, Heather J, Families, Friends and Allies: Boulogne and Politics in Northern France and England, p. 879–1160
  • Henri Martin, Histoire de France, depuis les temps les plus reculés jusqu'en 1789, volume 3, 1860, p. 131, 132.
  • Page 43 dans Mémoires de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique
  • Müller: Robert I. der Friese. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 717–720.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Henri Martin, Histoire de France, depuis les temps les plus reculés jusqu'en 1789 , volume 3, 1860, p. 131, 132.
  2. Їх сином був Карл I Фландрський.
  3. Вільгельм Іпрскій, майбутній претендент на титул графа Фландрії, був його незаконним сином.
  4. Її ім'я достоврено не встановлено.
  5. Його батьківство достоврено не встановлено.