Розін Мойсей Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розін Мойсей Якович
Народився18 серпня 1932(1932-08-18)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер19 липня 2015(2015-07-19) (82 роки)
Харків, Україна
Місце проживанняХарків
Країна Україна
Діяльністьактор, режисер, педагог
Alma materХарківський державний педагогічний інститут імені Г. С. Сковороди (1956)
Галузьтеатр
ЗакладДалекосхідна державна академія мистецтв
Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського
Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
ХДАК
Вчене званняпрофесор
ЧленствоУкраїнське театральне товариство
ДітиРозін Іван Мойсейович
Нагороди
медаль «Ветеран праці»
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» заслужений діяч мистецтв України

Розін Мойсей Якович (нар. 18 серпня 1932, Одеса — пом. 19 липня 2015, Харків) ― український актор, режисер, педагог зі сценічного руху і фехтування, Заслужений діяч мистецтв Бурятської АРСР (1975), доцент (1985), професор (1992), Відмінник освіти України (2002), Заслужений діяч мистецтв України (2009). Член Національної спілки театральних діячів України (1966). Батько українського актора театру, кіно та дубляжу Івана Розіна.

Біографія

[ред. | ред. код]

Мойсей Якович Розін народився 18 серпня 1932 року в Одесі. У 1956 році з відзнакою закінчив Харківський державний педагогічний інститут ім. Г. Сковороди, отримав спеціальність викладача фізичного виховання, анатомії і фізіології людини у середній школі. Від 1955 року працював викладачем фізичного виховання, інструктором фізкультури в медичному та авіаційному інститутах, механіко-технологічному технікумі, на стадіоні «Піонер», у СШ Харкова № 29, № 100[1].

У 1960 році закінчив дворічну театральну студію при Харківському театрі російської драми ім. О. С. Пушкіна під керівництвом головного режисера театру О. Б. Скібневського. У 1962 році закінчив дворічний вечірній Харківський університет марксизму-ленінізму, навчався на відділенні міжнародних відносин і зовнішньої політики СРСР[2]. Протягом 1962—1965 років навчався в аспірантурі при Ленінградському державному інституті театру, музики та кінематографії (кафедра сценічного руху, кл. І. Е. Коха)[1].

У 1965 році виїхав до Владивостока, де працював у Далекосхідному інституті мистецтв, заснував і очолив першу в СРСР кафедру сценічного руху, фізичного виховання та спорту[2].

1975 року повернувся до Харкова, працював інструктором Комітету з фізичної культури і спорту міськвиконкому, викладачем у школах міста, актором народного театру Будинку офіцерів[1].

Упродовж 1975—1999 років викладав на кафедрах оперної підготовки, сольного співу, майстерності актора, режисури, театру ляльок Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського. Водночас, у 1978—1979 роках працював у Харківській хореографічній дитячій школі, три сезони працював у Харківському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка, займаючись постановкою сцен[1].

Від 1999 року викладав у Харківській державній академії культури. Працював на кафедрах естрадного співу, академічного та народного хору, народного танцю та майстерності актора[2]. Викладав пластичні навчальні дисципліни: «Ритміку», «Основи сценічного руху», «Сценічне фехтування» та факультативно «Фізичну культуру» (спецкурс ― театральна фізкультура)[3].

Окрім педагогічної діяльності Мойсей Якович як режисер із пластики від 1966 року займався постановчою діяльністю в багатьох професійних театрах (драматичних, лялькових, оперети) не лише Харкова, але й багатьох інших міст України — Києва, Сум, Полтави, Кіровограду, Севастополя, Сімферополя, Дніпропетровська, Луганська. Він брав участь у постановчій роботі більш ніж 70 вистав. У тандемі з режисерами (І. О. Борисом, А. Я. Літком, О. С. Барсегяном, В. Аносовим) Мойсей Якович поставив «Ричарда ІІІ», «На всякого мудреця достатньо простоти», «Маленького шарманщика», «За двома зайцями», «Макбета», «Короля Ліра», «Дон-Хіля — зелені штани», «Маленького принца» та багато інших вистав[3].

Знімався у кінофільмах «Діти сонця» (1956, фільм-спектакль, озвучення), «Як гартувалася сталь» (1973), «Таємниці Мукама» (1973)[1].

Харківський митець нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (2002), за особистий внесок у розвиток українського мистецтва та підготовку мистецьких кадрів отримав державне звання «Заслужений діяч мистецтва України» (2009). Крім того, нагороджений медаллю «Ветеран труда», орденом «Святого Станіслава» (2007)[2].

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Методика навчання в галузі виховання основ пластичної культури «тілесного апарату втілення» актора й режисера як модель алгоритму навчання будь-якої професії, де є практична необхідність оволодіння технікою // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи: матеріали міжнар. наук. конф., 12–13 жовт. / Харків. держ. акад. культури. Харків, 2004. — С. 110—112.
  • Основы сценического движения: учеб.-метод. пособие / М. Я. Розин ; Харьк. гос. акад. культуры. — Харьков: ХГАК, 2004. — 93 с.
  • Ритмика (Музыкально-ритмическое воспитание): учеб.-метод. пособие / М. Я. Розин ; Харьк. гос. акад. культуры. — Харьков: ХГАК, 2004. — 75 с.
  • Сценическое фехтование (Искусство сценического боя на историческом холодном оружии): учеб.-практ. пособие / М. Я. Розин ; М-во культуры и искусств Украины, Харьк. гос. акад. культуры. — Харьков: ХГАК, 2004. — 69 с.
  • Болонський процес і освіта в галузі сценічного мистецтва // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу: матеріали наук.-практ. конф., 13–14 груд. 2005 р. / Харків. держ. акад. культури. ― Харків, 2005. ― С. 11–14.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Розін Мойсей Якович [педагог по сцен. руху і фехтуванню, актор, режисер] // Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського, 1917-2017. У 2 т. : мала енциклопедія / М-во культури України, Харків. нац. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського ; [редкол.: Вєркіна Т. Б. та ін. ; наук. ред. І. С. Драч ; ред.-упоряд. Л. В. Русакова]. — Харків : Водний спектр Джі-Ем-Пі, 2017. — Т. 2 : Театральне мистецтво. Загальноуніверситетські кафедри і підрозділи. — С. 227-228.
  • Харківська державна академія культури : до 80-річчя з дня заснування : монографія / авт. кол.: В. М. Шейко, М. М. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко, та ін. — Харків : ХДАК, 2009. — С. 44. — ISBN 978-966-8308-23-9.
  • Друковані праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (2004-2008) / Харків. держ. акад. культури, Бібліотека ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, К. О. Литвин ; наук. ред. Т. О. Шикаленко]. — Харків : ХДАК, 2009. — С. 172–173. — ISBN 978-966-83-08-21-5.
  • Вітаємо! // Бурсацький узвіз : газ. — 2009. — № 3 (жовтень). — С. 8–10.