Шацький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шацький район
Coat of Arms of Shatsk raion.svg Flag of Shatsk raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Волинська область
Код КОАТУУ: 0725700000
Утворений: 3 лютого 1993 року (раніше існував у 1940—1962 роках)
Населення: 16962 (на 1.4.2016)
Площа: 759 км²
Густота: 22.5 осіб/км²
Тел. код: +380-3355
Поштові індекси: 44000—44031
Населені пункти та ради
Районний центр: Шацьк
Селищні ради: 1
Сільські ради: 8
Смт: 1
Села: 30
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 44000 Волинська обл., Шацький район, смт. Шацьк, вул. 50-річчя Перемоги, 1б
Веб-сторінка: Шацька РДА
Голова РДА: Голядинець Василь Володимирович
Голова ради: Карпук Сергій Вікторович

Commons-logo.svg Шацький район у Вікісховищі

Див. також статтю: Шацький район (значення).

Ша́цький райо́н — район у північно-західній частині Волинської області в Україні, утворений в 1940 році, у 1963 році приєднаний до Любомльського району, а у 1993 відновлений. Районний центр: Шацьк.

Символіка[ред.ред. код]

Символікою Шацького району є герб та прапор. Вони затверджені рішенням сесії Шацької Районної ради від 07.02.2007 № 12/16.

Географічна характеристика[ред.ред. код]

Шацький район розташований в крайньому північно-західному куточку України. Це чудовий озерно-лісовий край Волині. Район утворений у 1940 році, а в результаті хрущовської реформи у 1963 році був приєднаний до Любомльського району. Відновлено Шацький адміністративний район постановою Верховної Ради України 3 лютого 1993 року, до його складу ввійшли Шацька селищна і 8 сільських рад:

Шацький район займає територію площею 750 км² (3.7 % території області), на якій розміщенні 24 озера, протікає 3 річки. Найбільші з озер: перлина України — Світязь, Пулемецьке, Луки, Люцимер, не менш привабливе — Пісочне. Завдяки цим мальовничим природним ландшафтам, значній мозаїчності рослинного покриву, масивам лісу, а також характерному для даної місцевості помірно-теплому і м'якому клімату ця територія характеризується високим рекреаційним потенціалом.

З метою найкращого збереження і використання неповторності ландшафтів, їх біорізноманіття, унікальних рекреаційних ресурсів в 1983 році створено Шацький національний природний парк, площа якого в наш час[Коли?] становить 49 тис. га.

Природоохоронна цінність лісо-болотно-озерного комплексу визнана міжнародною спільнотою. Рішенням 17-ї сесії Бюро Координаційного Комітету ЮНЕСКО-МАБ у березні 2002 року Шацькому національному природному парку надано статус Біосферного Резервату ЮНЕСКО.

За функціональними особливостями рекреаційну діяльність парку можна поділити на лікувальну, оздоровчу, спортивно-туристичну, пізнавальну.

На сьогодні переважаючим на території району є загальнооздоровчий відпочинок в зоні інтенсивної рекреації озер Світязь і Пісочне. Саме тут сконцентрована велика кількість баз відпочинку (56), спортивно-оздоровчі табори (6), стаціонари наукових установ (4). Для охочих оздоровитись і підлікуватись в районі працюють санаторій «Лісова пісня» на 600 місць та пансіонат «Шацькі озера» на 700 місць. Вся оздоровча інфраструктура району розрахована на одночасний прийом до 10-ти тисяч відпочиваючих та туристів. Крім цього, на берегах озер функціонують 5 палаткових містечок.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Шацького району помірно-континентальний, вологий, з м'якою зимою і нестійкими морозами, частими відлигами та нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню. Температура води в переважній більшості озер району стає придатною для купання з другої декади червня і триває в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Максимальна температура води +22ºС.[1]

Туризм[ред.ред. код]

У волинських лісах

Через вигідне географічне розміщення, багату природу, сприятливу екологію район має потужний потенціал для розвитку туризму. Розвиток туризму відбувається у контексті розвитку туристичної індустрії, яка окрім туристичних підприємств включає галузі торгівлі та громадського харчування, транспорту, сфери побутового обслуговування, культури, освіти, мистецтва.

Найпоширенішим є сільський (зелений) туризм. Найбільш розвивається він в зоні інтенсивної рекреації озер Світязь, Пісочне. Безпосереднім обслуговуванням туристів в основному займаються жителі сіл. У районі створено туристичну агенцію «Світязь-тур» на приватній основі. Вживаються заходи щодо залучення приватного сектора до рекреаційно-туристичного підприємництва. Проходить розробка туристичних маршрутів із включенням до показу об'єктів культурної спадщини

Переважна більшість рекреантів здійснює свій відпочинок на берегах озер, але в період достигання чорниці та появи грибів більшість віддають перевагу відвідуванню лісів. Дуже популярний на озерах парку зимовий спортивно-любительський підлідний лов риби.

За останні роки збільшився потік туристів та екскурсантів в районі, зокрема іноземних. На території району працює значна кількість баз відпочинку, розташованих в переважній більшості в урочищі Гряда. Функціонує санаторій «Лісова пісня» та пансіонат «Шацькі озера». Працює 5 наметових містечок. Вся оздоровча інфраструктура розрахована на одночасний прийом до 10 тисяч відпочиваючих та туристів.

Багатство і різноманітність природних ресурсів та рекреаційні можливості в районі можуть бути основою для створення й функціонування багатьох видів туризму, зокрема мисливського, рибальського, пізнавального, кінного, релігійного, спортивного, водного.

Неповторність ландшафтів району, їх багате різноманіття стали першоосновою створення в 1983 році Шацького національного природного парку, площа якого сягає 48,9 га. На території парку знаходиться 24 озера, які за походженням відносяться до різних генетичних типів. Найбільше озеро Світязь, площа якого становить понад 2,6 тис. га з найбільшою глибиною −58,4 метрів (саме тому його називають «Українським Байкалом»).

Для диференційованого способу ведення природоохоронного господарства з метою збереження унікальних об'єктів живої і неживої природи, відновлення корінних екосистем порушених антропогенним впливом, упорядкування рекреаційного використання природних ресурсів парку, проведено зонування його території. Виділено такі функціональні зони: заповідна; регульованої рекреації; стаціонарної рекреації; господарська.

До заповідної зони (4805 га) включено озеро Мошне, водно-болотні угіддя озер Довге і Кругле з прилеглими лісовими масивами, а також лісові масиви «Князь Багон» та ур. «Пулемецьке», болотні угіддя «Унич» та між озерами Пулемецьке і Острівянське. Тут забороняється рекреаційна та господарська діяльність, за виключенням проведення наукових досліджень.

Зона регульованої рекреації (12325 га) виділена для короткочасного відпочинку та оздоровлення населення, огляду особливо пам'ятних місць, влаштування туристичних маршрутів, екологічних стежок, рекреаційних і інформаційних пунктів. Зона стаціонарної рекреації (1283 га) — виділена в місцях розміщення об'єктів обслуговування відвідувачів парку. Господарська зона (30584 га) включає землі колективних сільськогосподарських підприємств, держлісгоспу та інших землекористувачів.

Для ознайомлення відвідувачів з природою парку на його території обладнані 2 еколого-пізнавальні стежки «Лісова пісня» (5,6 км) і «Світязянка» (5,2 км). На в'їздах у парк оформлені 2 інформаційні пункти, а для короткочасної зупинки і відпочинку обладнані 3 рекреаційні пункти «Перемут», «Турист» і «Венське».

На березі цілющого озера Пісочне функціонує санаторій «Лісова Пісня»[1] (440 місць). Цілюща вода, піщані пляжі і багата своєю різноманітністю природа сприяє лікуванню та відпочинку в санаторії. Провідним фактором у лікуванні є комплексна фітотерапія з використанням екологічно чистої місцевої фітосировини та цілющого меду. На мальовничому південному березі найбільшого озера Світязь розміщений пансіонат «Шацькі озера» (486 місць).

Населення[ред.ред. код]

На території району розташовані селище міського типу Шацьк та 30 сільських населених пунктів, проживає всього 17.8 тисяч населення, в тому числі 5.6 тисяч — міського та 12.2 тисячі — сільського. Природне скорочення населення на 1000 жителів становить 11 чоловік. Проте в останні роки дещо зростає народжуваність і скорочується смертність. Більшість працездатного населення району зайнято в сільському та лісовому господарствах і в сфері обслуговування.

Торговельна сфера[ред.ред. код]

Упродовж останніх років зростає мережа приватних підприємств торгівлі та громадського харчування (магазини, кафе, бари і кіоски), які щорічно збільшують обсяги реалізації товарів і продукції.

Освіта[ред.ред. код]

У районі функціонують:

  • Шацький лісовий коледж, яким понад 20 років керував заслужений лісівник України Валентин Васильович Сулько, його іменем названо цей заклад.
  • 19 загальноосвітніх шкіл:
    • 7 загально-освітніх шкіл І-ІІІ ст.,
    • 9 шкіл І-ІІ ст.,
    • 3 школи — І ступеня.
  • 8 дитячих садків;
  • музична школа,
  • спортивна школа.

За підсумками навчання в 2010 р. свідоцтва з відзнакою отримали 21 (8,5 %) випускників 9-х класів, золотими та срібними медалями нагороджено 9 (7 %) випускників 11-х класів.

У шести школах забезпечено регулярне безоплатне підвезення учнів до місць навчання і додому. На виконання районної програми «Шкільний автобус» до загальноосвітніх шкіл району за кошти місцевого бюджету підвозиться 189 учнів, що становить 100 %.

Актуальним напрямом роботи у 2010/11навчальному році залишається пошук, розвиток і підтримка обдарованої учнівської молоді. З цією метою в районі організовано філії Волинської обласної Малої академії наук. У наш час[Коли?] працює 3 філії МАН за секціями: історія (ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Шацьк), хімія (ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Шацьк), біологія (ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Шацьк, с. Пульмо), географія (ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Шацьк, с. Світязь), фольклористика (ЗОШ І-ІІІ ст. с. Пульмо), зарубіжна література (ЗОШ І-ІІІ ст. с. Світязь)[2]

Медицина[ред.ред. код]

Медичні послуги населенню надають Шацька районна лікарня на 90 ліжкомісць, Піщанська та Пульмівська лікарські амбулаторії, 23 ФАПи, 9 аптек та аптечних кіосків.

Історична довідка[ред.ред. код]

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Шацького району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 76,57 % (проголосували 9 574 із 12 504 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,22 % (5 000 виборців); Юлія Тимошенко — 15,96 % (1 528 виборців), Олег Ляшко — 13,09 % (1 253 виборців), Анатолій Гриценко — 7,02 % (672 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,89 %.[3]

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури національного значення[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури місцевого значення[ред.ред. код]

Пам'ятки історії[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці району[ред.ред. код]

Серед відомих уродженців району:

Гості району[ред.ред. код]

У 1974 році на Шацьких озерах відпочивали космонавти Павло Попович і Юрій Артюхін[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стаття «Шацький район» з офіційного сайту Волинської обласної ради
  2. http://www.shaadm.gov.ua/index.php?ctg=7&t=1 Шацька РДА. Соціальна сфера→Освіта
  3. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-07. 
  4. Упорядник Склянчук М. Ю. Любомльщина історична, туристична, інвестиційно приваблива: Довідник-путівник.—Луцьк: Надстир'я, 2011.—256 с.+іл. ISBN 978-966-517-717-3

Джерела[ред.ред. код]

Білорусь Білорусь Білорусь Білорусь Ратнівський район
Gray compass rose.svg Старовижівський район
Польща Польща Любомльський район