Рубанка (Бахмацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Рубанка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бахмацький район
Рада/громада Рубанська сільська рада
Код КОАТУУ 7420387501
Основні дані
Засноване 1740
Населення 491 (2012 рік)
Площа 0,315 км²
Густота населення 2241,27 осіб/км²
Поштовий індекс 16570
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 50°57′04″ пн. ш. 32°48′33″ сх. д. / 50.95111° пн. ш. 32.80917° сх. д. / 50.95111; 32.80917Координати: 50°57′04″ пн. ш. 32°48′33″ сх. д. / 50.95111° пн. ш. 32.80917° сх. д. / 50.95111; 32.80917
Середня висота
над рівнем моря
141 м
Місцева влада
Адреса ради 16570, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с.Рубанка, вул.Дубини,39 , тел. 4-61-31
Карта
Рубанка. Карта розташування: Україна
Рубанка
Рубанка
Рубанка. Карта розташування: Чернігівська область
Рубанка
Рубанка

Ру́банка — село в Україні, Чернігівській області, Бахмацькому районі. Населення — до 300 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Розташована за 30 км від районного центру, 7 км — до зал. ст. Григорівка. Сільраді підлягають поселення Заболоття, Нове, Смолове, Терешиха.

Історія[ред.ред. код]

Заснована 1740 в межах Прилуцького полку Гетьманської України. За переказами, частину села будували з дубняка Шостопалового хутора, який тепер носить назву Шевченкове.

Короткий опис села в довіднику «Малоросія»:

Десять верст на північний захід від станції [Дмитрівки] знаходиться село Рубанка з 2 ,5 - тисячним населенням. При цьому селі з 1849 року існує завод-гуральня Фролової з річним виробництвом спирту на 20 тисяч рублів.

1905 — селянське заворушення, придушене окремою військовою групою царського уряду. 1906 — резонансний страйк 500 працівників бурякових ферм підприємця Харитоненка. Вимоги: збільшення заробітньої платні, покращення умов оренди землі.

З 1917 — у складі УНР. На поч. 1918 у селі з'явилися перші збольшевичені особи, яких швидко нейтралізували місцеві люди. Терориста І. Матченка, який був агентом окупаційної комуністичної влади, страчено за рішенням сходу села.

1927 — перша спроба організувати так званий калхоз. Спочатку під вигядом комуни під назвою «Комінтерн». Селяни чинили опір грабункам комуністичної влади. Для упокорення села влада застосувала терор голодом, відомий у світі як геноцид українського народу 1932-33. Більшість убитих голодом — хронічно хворі, діти, старші люди. Селяни чинили збройний опір спробам комуністів знищити геть усі їстівні припаси. Жінки вдалися до повстання (Рубанське повстання 1933), в ході якого погромлено місцевий елеватор, де зберігалося награбоване у селян. В результаті власникам повернули тонни зерна, що відвернуло масову смерть людей від терору голодом.

Комуністична влада розвалила церкву святителя Миколая Міри Лікійської, ведучи пропаганду безбожництва та українофобії.

У часи німецько-радянської війни 1941—1945, сталінська влада вдалася до масової насильницької мобілізації селян. Із 570 мешканців Рубанки, загнаних у сталінські війська, вбито 328 (близько 60 %). 352 сталінська влада вручила свої нагороди із комуністичною символікою та портретами організатора Голодомору — Йосипа Сталіна.

1957 прийшла ідеологічна рознарядка про встановлення монументів сталінським рекрутам, яких вперше почали йменувати «воїнами-визолителями». Перший тоді ж і збудували, другий — 1967. На монументі міститься комуністична символіка, яка, на думку ветеранів, ганьбить пам'ять жертв Другої Світової війни.

У післявоєнній часи в селі розвивалося тваринництво.

Комуністи активно переслідували православних рубанців. Після численних конфліктів було закрито православну парафію, яка проводила богослужіння у звичайній хаті.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Село переживає гостру демографічну кризу, властиву усьому бахмацькому краю. Але збережено загальноосвітню середню школу (51 учень, 15 вчителів), аптеку та лікарню із стаціонаром, яка функціонує і як інтернат для літніх та немічних людей. Головний лікар — Олег Петрович Калиняк (випускник Тернопільського мед. ун-ту), переслідувався владою Віктора Януковича, але провину не доказали, так як це було все підставлено, на даний момент у зоні АТО.

У селі з 2008 релігійна громада УПЦ Київського патріархату (отець Ростислав Телега) — одна з двох на Бахмацький район.

Відомі уроджнці[ред.ред. код]

Також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Погода в селі