Рубанка (Бахмацький район)
| село Рубанка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Бахмацький район |
| Рада/громада | Рубанська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 7420387501 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1740 |
| Населення | 491 (2012 рік) |
| Площа | 0,315 км² |
| Густота населення | 2241,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16570 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°57′04″ пн. ш. 32°48′33″ сх. д. / 50.95111° пн. ш. 32.80917° сх. д.Координати: 50°57′04″ пн. ш. 32°48′33″ сх. д. / 50.95111° пн. ш. 32.80917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
141 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16570, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с.Рубанка, вул.Дубини,39 , тел. 4-61-31 |
| Карта | |
  Рубанка | |
 Рубанка | |
| Мапа | |
Ру́банка — село в Україні, Чернігівській області, Бахмацькому районі. Населення — до 300 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Розташована за 30 км від районного центру, 7 км — до зал. ст. Григорівка. Сільраді підлягають поселення Заболоття, Нове, Смолове, Терешиха.
Історія[ред. | ред. код]
Заснована 1740 в межах Прилуцького полку Гетьманської України. За переказами, частину села будували з дубняка Шостопалового хутора, який тепер носить назву Шевченкове.
Короткий опис села в довіднику «Малоросія»:
Десять верст на північний захід від станції [Дмитрівки] знаходиться село Рубанка з 2 ,5 - тисячним населенням. При цьому селі з 1849 року існує завод-гуральня Фролової з річним виробництвом спирту на 20 тисяч рублів.
1905 — селянське заворушення, придушене окремою військовою групою царського уряду. 1906 — резонансний страйк 500 працівників бурякових ферм підприємця Харитоненка. Вимоги: збільшення заробітньої платні, покращення умов оренди землі.
З 1917 — у складі УНР. На поч. 1918 у селі з'явилися перші збольшевичені особи, яких швидко нейтралізували місцеві люди. Терориста І. Матченка, який був агентом окупаційної комуністичної влади, страчено за рішенням сходу села.
1927 — перша спроба організувати так званий калхоз. Спочатку під вигядом комуни під назвою «Комінтерн». Селяни чинили опір грабункам комуністичної влади. Для упокорення села влада застосувала терор голодом, відомий у світі як геноцид українського народу 1932-33. Більшість убитих голодом — хронічно хворі, діти, старші люди. Селяни чинили збройний опір спробам комуністів знищити геть усі їстівні припаси. Жінки вдалися до повстання (Рубанське повстання 1933), в ході якого погромлено місцевий елеватор, де зберігалося награбоване у селян. В результаті власникам повернули тонни зерна, що відвернуло масову смерть людей від терору голодом.
Комуністична влада розвалила церкву святителя Миколая Міри Лікійської, ведучи пропаганду безбожництва та українофобії.
У часи німецько-радянської війни 1941—1945, сталінська влада вдалася до масової насильницької мобілізації селян. Із 570 мешканців Рубанки, загнаних у сталінські війська, вбито 328 (близько 60 %). 352 сталінська влада вручила свої нагороди із комуністичною символікою та портретами організатора Голодомору — Йосипа Сталіна.
1957 прийшла ідеологічна рознарядка про встановлення монументів сталінським рекрутам, яких вперше почали йменувати «воїнами-визолителями». Перший тоді ж і збудували, другий — 1967. На монументі міститься комуністична символіка, яка, на думку ветеранів, ганьбить пам'ять жертв Другої Світової війни.
У післявоєнній часи в селі розвивалося тваринництво.
Комуністи активно переслідували православних рубанців. Після численних конфліктів було закрито православну парафію, яка проводила богослужіння у звичайній хаті.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Село переживає гостру демографічну кризу, властиву усьому бахмацькому краю. Але збережено загальноосвітню середню школу (51 учень, 15 вчителів), аптеку та лікарню із стаціонаром, яка функціонує і як інтернат для літніх та немічних людей. Головний лікар — Олег Петрович Калиняк (випускник Тернопільського мед. ун-ту), переслідувався владою Віктора Януковича, але провину не доказали, так як це було все підставлено, на даний момент у зоні АТО.
У селі з 2008 релігійна громада УПЦ Київського патріархату, а з 2019 - ПЦУ (ієрей Володимир Павлина) — одна з чотирьох на Бахмацький район.
Відомі уроджнці[ред. | ред. код]
- Бржеський Вітольд Чеславович (1913—1984) — доктор медичних наук, професор.
- Олександр Рачинський (1867 — 1941) — чернігівський губернський предводитель дворянства, камергер, товариш міністра народної освіти в 1915-1917.
Також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
