Пальчики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пальчики
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бахмацький район
Рада/громада Пальчиківська сільська рада
Код КОАТУУ 7420387201
Основні дані
Засноване 1750
Населення 396 (2012 рік)
Поштовий індекс 16522
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 51°18′33″ пн. ш. 32°45′56″ сх. д. / 51.30917° пн. ш. 32.76556° сх. д. / 51.30917; 32.76556Координати: 51°18′33″ пн. ш. 32°45′56″ сх. д. / 51.30917° пн. ш. 32.76556° сх. д. / 51.30917; 32.76556
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Місцева влада
Адреса ради 16522, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с. Пальчики, вул. Довженка, 1, тел. 4-84-15
Карта
Пальчики is located in Україна
Пальчики
Пальчики
Пальчики is located in Чернігівська область
Пальчики
Пальчики

Па́льчики — село в Бахмацькому районі Чернігівської області (Україна).

Тут працював і був похований видатний бджоляр Петро Прокопович.

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник, встановлений на могилі Петра Прокоповича біля с. Пальчики, але викрадений мисливцями за кольоровими металами

В народі існують дві легенди, які розповідають про назву села. Одна з них розповідає про те, що за часів гетьманування І.Мазепи на території села та в лісі, оточеному з усіх боків непрохідними болотами, знаходилося місце страти козаків, які не підкорялися гетьману. Таких козаків саджали на палі, вішали та відрубували пальці. Одному з козаків залишили лише один палець на руці, а решту відрубали. За це козака було прозвано Пальчик, який довгий час проживав на цьому місці. Від його імені і пішла назва села.

Друга легенда розповідає, що між лісами довгий час стояла одна хатина, як палець. Звідси і назва села - Пальчики.

5 січня 1709 року Іван Скоропадський своїм універсалом передає у приватну власність село Пальчики Ба туринської сотні Ніжинського полку Ново-Млинському дівочому монастирю.

Село знаходиться в низовинній та болотистій місцевості, де кілька сотень тому протікала судноплавна річка Доч з притокою Розсіч. На території угідь села знаходяться шпильковий та листяний ліси.

За народними переказами на угіддях села знаходилася дача мазепинського полковника Чечеля (назва урочища Чечелівщина збереглася ідо цього часу), який держав оборону Батурина при розгромі його князем Меншиковим. В цей час були розгромлені і Пальчики і дача Чечеля. Після розгрому дачі Чечеля тут зібралася банда розбійників Якубовського, які грабували людей на шляху Київ - Москва, що йшли в Київську лавру.

В селі в першій половині XIX століття жив і працював видатний пасічник, основоположник вітчизняної науки про бджільництво - Петро Іванович Прокопович. Бджільницьке господарство Прокоповича досягло величезних розмірів - близько 12000 бджолосімей. Сам господар назвав його „пчелиным заводом".

Після смерті сина Прокоповича царська влада ліквідувала бджільницьку школу. Майно Прокоповича з рештками пасіки, з бібліотекою і дорогоцінним архівом було продано з молотка (аукціону). Архів Прокоповича та деякі речі з його пасіки зберігаються в Конотопському краєзнавчому музеї.

Поблизу села є три могильні кургани, які, за переказами літніх людей, відносяться до 1709 року, при розкопці яких в 80-х роках XX століття виявилась зброя, побутові речі та більше ста людських черепів.

До 1917 року населення села складалось з козаків, кріпаків та казенних селян. За переказами, в селі проживали поміщики Никифоров (Роменський), який мав до 600 га землі, Пугачовський -400 га, Алексеев - 200 га, Прокопович (пізніше - нащадок Великдан ) - 200 га.

Кількісгь населення в різні часи була по різному. Так у 1898 році - 1460 жителів, у 1905 році - 1586 жителів, у 1913 році - 1211 жителів. За відомостями 1917 року в селі Пальчики налічувалося 275 дворів з населенням 1490 жителів. За переписом населення 1939 року в селі налічувалося 1307 жителів, у 1959 році - 1408 жителів, на 1-ше січня 1963 року - 1438 жителів.

У 1929 році в селі була створена артіль під назвою „Шлях нового життя". На початку 1930 року було створено ще дві артілі: імені Ворошилова та „її-га п'ятирічка" та один ТСОЗ „Шлях до комунізму". В кінці 1930 року всі артілі об'єдналися і утворився колгосп імені Леніна. В 1932 році до колгоспу імені Леніна приєднався ТСОЗ „Шлях до комунізму".

Коли в 1941 році розпочалася німецько - радянська війна, все доросле населення було мобілізоване на риття протитанкових укріплень. Село Пальчики було окуповане з 7 вересня 1941 року по 7 вересня 1943 року.

Було розстріляно і спалено загарбниками 18 жителів, в тому числі 5 жінок.

За період з 1946 по 1962 роки в селі було побудовано радіовузол, баню, школу та 12 тваринницьких приміщень. В 1951 році було введено в експлуатацію першу в колишньому Батуринському районі електростанцію потужністю 50 кіловат. В селі було побудовано восьмирічну школу в якій в 1963 році навчалося 226 учнів, яких навчало 15 вчителів. Також було побудовано фельшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок. Силами колгоспників збудовано клуб на 500 місць. При клубі працювали співочий, драматичний та духовий гуртки.

У кінці 80-х років XX століття була утворена Пальчиківська сільська рада з центром у селі Пальчики. До цього, село підпорядковувалося Городищенській сільській раді.

Населення станом на 2001 рік становило 530 жителів.

Видатні люди[ред.ред. код]

Уродженцями села є:

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.