Осіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Осіч
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бахмацький район
Рада/громада Обмачівська сільська рада
Код КОАТУУ 7420387003
Основні дані
Засноване 1700
Населення 274
Площа 0,7 км²
Густота населення 391,43 осіб/км²
Поштовий індекс 16511
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 51°25′22″ пн. ш. 32°48′10″ сх. д. / 51.42278° пн. ш. 32.80278° сх. д. / 51.42278; 32.80278Координати: 51°25′22″ пн. ш. 32°48′10″ сх. д. / 51.42278° пн. ш. 32.80278° сх. д. / 51.42278; 32.80278
Середня висота
над рівнем моря
117 м
Водойми Сейм
Місцева влада
Адреса ради 16510, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с.Обмачів, вул.Лесі Українки,75 , тел. 49-6-18
Карта
Осіч is located in Україна
Осіч
Осіч
Осіч is located in Чернігівська область
Осіч
Осіч

Осі́чсело в Україні, Чернігівській області, Бахмацькому районі.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947.

Географія[ред.ред. код]

Розташоване за 25 кілометрів на північ від міста Бахмач. Середня висота села — 117 метрів над рівнем моря. Довкола численні мочари, поруч розташований православний Крупицький монастир (контролює Московська патріархія).

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про село Осіч зустрічається в описі 1781 року. Воно належало Крупицькому монастирю. На зорі свого існування це був невеликий хутірець. З роками село розросталось.

На початок XX століття Осіч була досить великим селом. Господарське життя селян було тісно пов"язане з монастирем. Більшість з них працювали на землях та в господарстві монастиря. Власної землі в селян було мало. В цілому населення було досить бідним, але було і декілька відносно заможних родин. На початку XX століття в селі на кошти селян було збудовано невелику початкову школу.

Під час Першої світової війни більшість чоловічого населення були мобілізовані на фронт. Після більшовицького перевороту 1917 року на території села було створено дві Ради. Монастирська земля була поділена між селянами. Жителі села в Громадянській війні активної участі не брали.

Під час колективізації в 1931 році в селі було організовано два колгоспи: „Новий світ" та „Вільне життя". На хуторі Крупицькому був організований колгосп імені Постишева.

Колективізація викликала опір з боку селянства, про що свідчать факти вбивства колгоспних активістів.

У роки голодомору 1932-1933 років жителі села страждали від голоду. Але завдяки географічному розташуванню села, яке з усіх боків оточене лісом і болотами, масової смертності не спостерігалось. Люди харчувались рибою, жолудями та іншим, що добували в лісі.

У кінці 30-х років Осіцький колгосп „Новий світ" досяг певних успіхів і був удостоєний права участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві.

З початком німецько - радянської війни майже все доросле чоловіче населення села пішло на фронт. З 1941 року по 1943 рік село було окуповане. В перші дні окупації німці заарештували партійний актив та спалили їх будинки. Постійного німецького гарнізону в селі не було, а було тільки декілька поліцейських з місцевих жителів. Населення села не брало активної участі в партизанському русі, хоч і відомо декілька випадків активного і пасивного супротиву окупантам. Завдяки діям місцевого старости, який попереджав про масові акції німців, багатьом молодим людям вдалось уникнути відправки на каторжні роботи до Німеччини.

6 вересня 1943 року село було звільнено.

У 60-х роках колгосп „Новий світ" був приєднаний до колгоспу „Червона Зірка" села Обмачів. У селі було ліквідовано сільську раду. З цього періоду починається занепад села. Яке було віднесене до неперспективних. Поступово скорочується кількість населення села. Занепадає господарство. Особливо криза загострюється в кінці 80-х на початку 90-х років.

У кінці 90-х років починає відроджуватись Батуринський Крупицький монастир в якому відновлюється трапезна церква, будинок настоятеля.

1 вересня 2002 року в селі відкрито нове приміщення неповної середньої школи.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Крупицько-Батуринський монастир
Крупицько-Батуринський монастир

У селі є Крупицько-Батуринський монастир 17-19 століть, до якого належать мурована дзвіниця (1825), дім настоятеля та Спасо-Преображенська трапезна церква (1803–1858 рр.) та монастирські келії (початок 19 століття).

Джерела[ред.ред. код]

  • Воробей С.М. Бахмаччина., Бахмач, 2003

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.