Митченки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Митченки
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бахмацький район
Рада/громада Митченківська сільська рада
Код КОАТУУ 7420386501
Основні дані
Засноване 1636
Населення 980 (2012 рік)
Площа 470 км²
Густота населення 2,71 осіб/км²
Поштовий індекс 16530
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 51°17′22″ пн. ш. 32°56′41″ сх. д. / 51.28944° пн. ш. 32.94472° сх. д. / 51.28944; 32.94472Координати: 51°17′22″ пн. ш. 32°56′41″ сх. д. / 51.28944° пн. ш. 32.94472° сх. д. / 51.28944; 32.94472
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми Сейм
Місцева влада
Адреса ради 16530, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с. Митченки, вул. Клубна, 10, тел. 4-93-43
Карта
Митченки is located in Україна
Митченки
Митченки
Митченки is located in Чернігівська область
Митченки
Митченки

Митче́нки — село в Бахмацькому районі Чернігівської області (Україна).

Географія[ред.ред. код]

Село Митченки знаходиться приблизно за 15 км на північний схід від центру міста Бахмач та за 7 км від колишньої гетьманської столиці Батурина.[1]. Середня висота населеного пункту - 128 м над рівнем моря. Село знаходиться в зоні помірного помірно-континентального клімату.

Історія[ред.ред. код]

Засноване на землях Яреми Вишневецького в часи Речі Посполитої (1636). За іншими даними, вже існувало 1606 року.[2]

16481781 — входило до складу Ніжинського полку Гетьманської України.

На початку 18 століття село було маєтністю Пилипа Орлика.[1]

Список козаків Ніжинського полку Батуринської сотні села Митченок за реєстром 1732 р.: Атаман Яков Белоцицкий Сидор Кухтенко Иван Дмитренко Яков Тимченко Аврам Коломийченко Карп Гужва Федор Коломийченко Василь Пиркаленко Иван Дегтеренко Грицко Литвин Иван Багатенко Демян Матвеенко Роман Полешко Денис Хитронос Демян Семеренченко Павел Журавленко Семен Иващенко Сидор Шкавренко Данило Белоусенко Остап Белоусенко Петро Луценко Кузма Конопелка Прокоп Буряненко Федор Кагадеенко Грицко Юсщенко Иван Борщенко Яков Панасенко Дмитро Юсщенко Яков Стешенко Иван Петренко Иван Постоженко Васил Велирко Михайло Скадко Савка Кривошия Степан Махненко Максим Корначенко Павел Корначенко Иван Ковал Стефан Лазко Антон Щербенко Павел Матвеенко Павел Семеренченко Петро Послеченко Петро Хулапенко Андрей Демченко Сидор Василенко Грицко Водопяненко Андрей Шкавренко Иван Коваленко Иван Ворона Иван Колесниченко Гаврило Кагадеенко Омелка Матвеенко Иван Сериченко Петро Белонужченко Максим Гарасименко Иван Василенко Павел Лавринченко Козма Бугаенко Павел Татариненко Марко Вовченко Максим Белоцерковченко Максим Кашталяненко Яков Павленко Данило Сланенко Роман Панченко Илия Переченко Стефан Стожок Клим Коваль Клим Радченченко Иван Гришченко Павел Переченко Иван Пилипенко Иван Стешенко Кирило Гриценко Гаврило Куштурний Юско Солошенко Грицко Мовчаненко Михайло Тимченко Юско Залеский Васил Ничипоренко Грицко Гоменко Стефан Удовченко Роман Ткаченко Улас Залеский Леско Уласенко Савка Ганчела Иван Залеский Василь Залесченко Кирило Залеский Федор Корошташовец Прокоп Гоменко Иван Залеский Стефан Тарасенко Иван Пинчук Иван Баганченко Василь Гоменко Сава Хвесюненко Леско Солошенко Остап Демченко Иван Белоножченко Василь Гоменко Грицко Демченко Грицко Куштурненко Роман Садовничий Иван Залеский

1828 — Петро Прокопович заснував у селі першу в Європі Школу бджолярства, яку 1830 року перевів до с. Пальчики. Будинок колишньої школи розібрали 1975 року, але збереглися її детальні креслення.[1]

У 18361917 рр. у селі діяв дзвоноливарний завод (один із 25, що працювали в Російській імперії). За цей час у Митченках відлили близько 30—35 дзвонів різних ваг — від 30 до 300 пудів.[1] Один із найвідоміших майстрів — Никифор Антонович Котлярев.[2][3]

У селі зберігся «гамазин» (зерновий склад), побудований 1805 року. Таких споруд в Україні нині є одиниці.[1]

Відомі уродженці села[ред.ред. код]

  • Прокопович Петро Іванович (10 липня 1775 — †3 квітня 1850) — видатний український бджоляр, основоположник раціонального бджільництва. У селі збереглася хата, де він народився, та хата на вул. Шкодинці (нині Мельникова), де мешкав П.Прокопович, а згодом його зять і нащадки (теперішній власник — Володимир Михайлович Садівничий). Довгий час зберігалися клуня (згоріла 1946) та стодола (розібрана 1948) П. Прокоповича. У селі досі живе нащадок П.Прокоповича — Костянтин Іванович Корнач.[1]
  • Великдан Степан Петрович (1819–1879) — український пасічник, організатор наукового пасічникарства, останній директор Школи пасічників Петра Прокоповича. Симпатик українського руху, кореспондент журналу Пантелеймона Куліша «Основа».
  • Білоножко Степан Юхимович — генерал-полковник армії СРСР, командувач Туркестанського військового округу СРСР (1969–1978).
  • Брайко Петро Овсійович (9 вересня 1919) — полковник армії СРСР, Герой Радянського Союзу, 1934 року закінчив семирічку у рідному селі, 1937 року — Конотопський педагогічний технікум. У 1940 році отримав омріяну військову освіту у Московському прикордонному інституті. Під час війни перебував у партизанському загоні Сидора Артемовича Ковпака. З 1967 року займається літературною діяльністю (повісті «Жінка і смерть», «Увага! Ковпак», «Знайомий почерк», «Портрет комісара»).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Погода в селі


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.