Обмачів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Обмачів
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Бахмацький район
Рада/громада Обмачівська сільська рада
Код КОАТУУ 7420387001
Облікова картка Картка ВР 
Основні дані
Засноване 1636
Населення 1021
Площа 2,2 км²
Густота населення 464,09 осіб/км²
Поштовий індекс 16510
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 51°22′33″ пн. ш. 32°49′00″ сх. д. / 51.37583° пн. ш. 32.81667° сх. д. / 51.37583; 32.81667Координати: 51°22′33″ пн. ш. 32°49′00″ сх. д. / 51.37583° пн. ш. 32.81667° сх. д. / 51.37583; 32.81667
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми р. Сейм
Місцева влада
Адреса ради 16510, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с. Обмачів, вул. Лесі Українки, 75
Карта
Обмачів. Карта розташування: Україна
Обмачів
Обмачів
Обмачів. Карта розташування: Чернігівська область
Обмачів
Обмачів

О́бмачів — село в Україні, в Чернігівській області, Бахмацькому районі. Центр Обмачівської сільської ради. Населення — 1021 особа (2013 рік)[1].

Географічне положення[ред. | ред. код]

Село Обмачів розташоване на березі Сейму за 36  км на північ від районного центру — міста Бахмач. Село розташоване в зоні помірного помірно-континентального клімату. Середня висота населеного пункту над рівнем моря — 121 м. Національний склад — українці, конфесійний склад — формально християни.

Походження назви села пов'язують з назвою річки Обмачівка, яка була притокою Сейму.

Археологія[ред. | ред. код]

У цій місцевості знайдено городище ранньої залізної доби, виявлене в урочищі «Селище» у п'яти кілометрах від Обмачева. Тут знайдені знайдені матеріали бронзової доби (II тисячоліття до нашої ери), Волинцівської археологічної культури (VII-IX століття) і культури X-XIII століття.

Історія[ред. | ред. код]

Назва, можливо, походить від річки Обмачевки — однієї з приток р. Сейм, або озера з такою ж назвою.

Село засноване 1636 на території Новгород-Сіверського повіту Чернігівського воєводства[2] Речі Посполитої. За версією православних монахів,[3] село затверджено за Крупицьким монастирем грамотою коронного канцлера Речі Посполитої Єжи Оссолінського. Проте сучасні вчені вважають цей документ фальсифікатом, посилаючись на правовласницькі та податкові документи О. Пісочинського, який ще 1638 року сплатив за село Обмачів подимний податок у королівську скарбницю.

В 1658 р. гетьман І. Виговський підтвердив своїм універсалом право власності монастиря на цей населений пункт. У 1659 р. це ж зробив гетьман Ю. Хмельницький, а після нього — усі гетьмани «до Самойловича включно». У 16491782 роках село входило до складу Батуринської сотні Ніжинського полку і стало займанщиною Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, що згодом підтвердили універсалами гетьмани.

У 1654 р. в с. Обмачев вже стояла церква Різдва Богородиці і мешкало козаків — 86 і міщан — 94 домогосподарств.

Село розташоване у безпосередній близькості до колишньої гетьманської столиці — Батурина. Тому пізніше входило до до числа рангових сіл гетьманського уряду. Особливий розквіт села припав на часи урядування гетьмана Івана Мазепи — той збудував в селі собі маєток-хутір.

У 1726 р. в Обмачеві показані 37 дворів козаків служивих, 11 дворів — «тяглових пахатных мужиков», 6 дворів — «непахатных», 16 дворів — «непахатных люзней» (ремісників), 12 неплатних господарств (не платили податків), 48 дворів «палубщиков» (обслуга гетьманського обозу), 21 чол. «вовкогонів» (професійних мисливців), 43 чол. підданих Крупицького монастиря, 21 чол. тих, колишніх підданих Мазепи, пізніше відданих гетьманом І. Скоропадським тому ж монастирю.

На 1866 рік в Обмачеві було 388 дворів та 2267 людей населення. У 1654 році збудовано дерев'яну церкву Різдва Богородиці, а на початку XX століття — перебудовано (зараз мурована). У 1897 році в селі налічувалося 431 двір з населенням 3289 осіб. На початку XX століття в селі були винокурний завод, земська школа та бібліотека.

З 1917 — у складі УНР. Під час другої українсько-російської війни 1918—1921 окуповано більшовицькими військами. Село особливо постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932-33 роки, проведеного урядом СРСР. Жертвами Голодомору в селі стали 152 особи.

З вересня 1941 по вересень 1943 року у селі німецька військова адміністрація. Під час боїв за Обмачів у вересні 1943 року сталінські війська завербували неповнолітню дитину для шпіонажу у тилу німецької армії. У результаті Миколу Гераська підстрелили німецькі патрулі під час переправи сталіністів через Сейм. На честь солдат 1957 році споруджено надгробок.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Обмачівську Борзнянського району до складу Бахмацького району Чернігівської області.[4]

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Нині в селі працюють сільськогосподарське товариство «Зірка», відділення зв'язку, загальноосвітня школа І-II ступенів, Фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.

Частково відновлено Свято-Успенський храм, понівечений під час першої комуністичної окупації 1921—1941 років.

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Станом на 2013 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, Темпора, 2006. С.243
  3. Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, Темпора, 2006. С.194
  4. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]