Очікує на перевірку

Писанка Руслана Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Руслана Ігорівна Писанка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Писанка.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Писанко.
Писанка Руслана Ігорівна

Писанка у Харкові 2015 року
Ім'я при народженніРуслана Ігорівна Писанко
Народилася17 листопада 1965(1965-11-17)[1][2]
Київ, Українська РСР, СРСР
Померла19 липня 2022(2022-07-19)[3] (56 років)
Кайзерслаутерн, Рейнланд-Пфальц, Німеччина[4]
ПохованняБерковецьке кладовище
Громадянство СРСР
 Україна
Діяльністьакторка, кіноакторка, ведуча, телеведуча, ведуча прогнозу погоду
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
ЗакладІнтер
Роки діяльності1991 і 1991 — 2022
БатькиПисанко Ігор Миколайович
IMDbnm0685396
Нагороди та премії
Державна премія України імені Олександра Довженка
CMNS: Писанка Руслана Ігорівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Русла́на І́горівна Пи́санка (Писанко) (17 листопада 1965(1965-11-17), Київ — 19 липня 2022(2022-07-19), Кайзерслаутерн, Рейнланд-Пфальц) — українська телеведуча та акторка театру і кіно. Найбільш відома за ролями у фільмах «Москаль-чарівник», «Вогнем і мечем» та «Таксі для ангела».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася 17 листопада 1965 року в Києві в родині інженерки-зв'язківиці Діни Писанко (1941—2022) та кінооператора та лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Ігоря Писанка (1941—2010).

Після закінчення школи вона вступила до Київського Державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого на факультет режисури телебачення. Зніматися вона почала ще в інституті. У 1991 році дебютувала в епізодичній ролі у фільмі «Круїз, або подорож розлучення». Потім вона знялася в короткометражному фільмі «Трамвай удачі».

Початок кінокар'єри

[ред. | ред. код]

Після закінчення інституту Писанка зіграла роль Меї в еротичній комедії Андрія Бенкендорфа «Кілька любовних історій». Після цієї ролі за нею закріпився неофіційний титул «секс-символу» України.

У 1995 році вона зіграла свою першу головну роль у фільмі «Москаль-чарівник». Картина взяла кілька почесних премій, а гра головних акторів була відмічена Державною премією України імені Олександра Довженка.

З 1996 року працювала в телевізійному агентстві «Вікна» режисером інформаційної програми «Вести» та тележурналу «Люди». А потім їй запропонували стати ведучою програми «Погода», яку вона вела впродовж семи років на телеканалі «Інтер».

У 1999 році вона зіграла роль відьми Горпини у стрічці польського режисера Єжи Гоффмана «Вогнем і мечем».

У травні 2000 року Писанка знялася у відеокліпі «Синий платочек», де була як виконавцем, так і режисером разом зі своїм братом Олегом Писанком. Кліп був номінований на «Найкращий режисерський дебют року» на церемонії нагородження кращих кліпмейкерів України, яку щорічно проводило творче агентство «Територія А».

Після кількох епізодичних ролей, у 2001 році Руслана Писанка отримала головну роль в історичному мінісеріалі «Чорна рада», де вона втілила образ Мелашки. Ця робота принесла їй почесну нагороду — Орден Святого Володимира.

Кар'єра ведучої

[ред. | ред. код]

Згодом її запросили до Москви, де вона стала учасницею ток-шоу «Принцип домино» на каналі НТВ. У 2003 році Руслана Писанка стала співведучою програми «Страна советов» на тому ж каналі[5].

У 2004 році вона знялася в мюзиклах «Сорочинський ярмарок» та «Три мушкетери», в останньому вона зіграла Портоса.

У 2006 році Руслана Писанка брала участь у першому сезоні шоу «Танці з зірками» у парі з танцюристом Миколою Коваленком. Пара зайняла 3-е місце. Того ж року відбулася прем'єра телесеріалу «Таксі для ангела», де вона зіграла роль письменниці детективів Мінни. Після цієї роботи наступного року вона знялася у комедійному фільмі голландського режисера Йоса Стеллінга «Душка» (2007), де зіграла матір головного героя.

Писанка на благодійному аукціоні Київська казка-2011

30 серпня 2008 року відбулася прем'єра реаліті-шоу «Службовий романс» на телеканалі «Інтер», ведучими якого стали Руслана Писанка та Володимир Зеленський[6].

У 2009 році випустила кулінарну книгу «Кулинарные соблазны от Киевской Руси».

Писанка співала в дуеті з українським оперним співаком Володимиром Гришком у телепроєкті «Зірка+Зірка» на каналі «1+1» у 2010 році.

У 2013 взяла участь у реаліті-шоу «Вишка» на телеканалі «1+1», де дійшла до фіналу і зайняла 5-те місце[7].

Ведуча денного інфотейнмент-шоу Твій День, що демонструється з 24 травня 2021 року на телеканалі «1+1»[8].

Перерва в кінокар'єрі та театр

[ред. | ред. код]

Писанка знімалася в кіно до 2015 року, тоді ж вона вирішила зробити перерву в кінокар'єрі й зосередитися на роботі в театрі.

13 жовтня 2016 року в Україні відбулася прем'єра повнометражного анімаційного фільму режисера Манука Депояна «Микита Кожум'яка», у якому Писанка озвучила лиходійку Сірінгу[9].

У 2017 році Писанка та її чоловік Ігор Ісаков стали учасниками реаліті-шоу «Зважені та щасливі» на телеканалі СТБ[10].

Повернення до кіно

[ред. | ред. код]

25 лютого 2019 року відбулася прем'єра костюмованої драми «Кріпосна» на каналі СТБ, де епізодично роль артистки Ніжинського театру Алевтини Канатоходової зіграла Писанка. Це була її перша акторська роль у кіно за чотири роки[11].

12 травня 2020 року розпочався показ детективного телесеріалу «Філін» головну роль в якому вона зіграла[12]. Як стверджувала сама Руслана Писанка, за останні двадцять років це була її перша велика роль у багатосерійній картині[13].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З першим чоловіком, телеоператором, Іваном Писанка прожила 5 років у цивільному шлюбі. Другий чоловік — бізнесмен Ігор Ісаков. Пара побралася в 2012 році[14].

Смерть

[ред. | ред. код]
Могила Руслани Писанки та її матері, Берковецьке кладовище

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії до України, Руслана Писанка виїхала до Німеччини, де місцеві лікарі діагностували у неї важке онкологічне захворювання[15][16].

Руслана Писанка померла в ніч 18 на 19 липня 2022 року у місті Кайзерслаутерн[17][18]. Повідомляється, що вона померла від агресивної форми раку[19]. 21 липня тіло акторки було кремовано.

21 серпня 2022 року в Спасо-Преображенському соборі в Києві відбулася церемонія прощання з Русланою Писанкою, а також із її матір'ю Діною Василівною, тіло якої також було кремовано. Після церемонії урни з прахами поховали на Байковому кладовищі[20]. В жовтні 2023 року, за повідомленням чоловіка покійної Ігоря Ісакова, дружину разом із тещею було перепоховано на Берковецькому кладовищі, де вже поховано її брата й батька[21] (ділянка № 19, 50°30′1.77″ пн. ш. 30°23′28.5″ сх. д. / 50.50049° пн. ш. 30.39125° сх. д. / 50.50049; 30.39125).

Творчість

[ред. | ред. код]

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Канал Нотатки
2006 Танці з зірками Грає себе (учасниця) 1+1 У парі з Миколою Коваленком
2008 Службовий романс Грає себе (ведуча) Інтер У парі з Володимиром Зеленським
2010 Зірка+Зірка Грає себе (учасниця) 1+1 У парі з Володимиром Гришком
2013 Вишка Грає себе (учасниця) 1+1
2017 Зважені та щасливі Грає себе (учасниця) СТБ У парі з її чоловіком Ігорем Ісаковим

Музичні відео

[ред. | ред. код]
Рік Назва Виконавець Роль Дж.
2000 Синий платочек Руслана Писанка [22]
Шаланды полные кефали Михайло Поплавський Рибачка Соня [23]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Нотатки
1991 Круїз, або Розлучна подорож Круиз, или Разводное путешествие Епізодична роль
1993 Трамвай удачі Трамвай удачи Короткометражний фільм, епізодична роль
1994 Кілька любовних історій Несколько любовных историй Мея Головна роль
1995 Москаль-чарівник Тетяна Головна роль
Яблуко Яблоко Короткометражний фільм, головна роль
1996 Російський народний триллер Русский народный триллер Короткометражний фільм
1997 Принцеса на бобах Принцесса на бобах Люда Озвучена іншою акторкою
1998 Бери шинель… Бери шинель…
1999 Вогнем і мечем пол. Ogniem i mieczem відьма Горпина
2006 Просто пощастило Просто повезло Тетяна
2007 Душка нід. Duska Вагітна в автобусі Епізодична роль
Місяць-Одеса Луна-Одесса Люба
2008 Рука на щастя Рука на счастье Клавдія
2012 Ржевський проти Наполеона Ржевский против Наполеона мадам Головіна
2014 Кавказька полонянка! Кавказская пленница! таксистка
TBA Демони Ніна Остання роль акторки
Телебачення
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Нотатки
2000 Чорна рада Мелашка
2003 Москва. Центральний округ Москва. Центральный округ Дар'я Стрельцова
2004 Три мушкетери Три мушкетёра Портос Телефільм
2005 Сорочинський ярмарок Сорочинская ярмарка акторка на ярмарку Телефільм
2006 Петя чудовий Петя Великолепный Віра
Таксі для ангела Такси для ангела Мінна Майерлінг
Угон Угон Маша
2007 Лузер Лузер Люся Телефільм
Садівник Садовник Зіна Телефільм
2008 Нічна зміна Ночная смена асистент по акторах
Сила тяжіння Сила притяжения Люся
2009 Як козаки… Как казаки… козачка Телефільм
2010 Свати Сваты Ніна Сергіївна
2013 1+1 удома 1+1 дома дружина генерала Телефільм
2015 Безсмертник Бессмертник Оксана
2019 Кріпосна Крепостная Алевтина Прохорівна Епізодична роль
2020 Кришталева мрія Хрустальная мечта Тома
Філін Зоя Кавун Головна роль
Дубляж
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1996 Місія нездійсненна англ. Mission: Impossible
2001—2005 Гаррі Поттер (4 частини) англ. Harry Potter
2002 Йшов трамвай дев'ятий номер
2005 Мадагаскар англ. Madagascar
2011 Тачки 2 англ. Cars 2 Холлі Тіпкронік
2016 Микита Кожум'яка Відьма / Сірінга

Театр

[ред. | ред. код]
Антреприза
Назва Режисер
«Великий переполох у маленькому місті»
«Вечори на хуторі біля Диканьки» В'ячеслав Жила
«Витівки янголів»
«Джекпот для Какаду»
«Женихи»
«Одеса мама» Ігор Славинський
«Пригоди італійців в Італії» В'ячеслав Жила
«Толік-молочар»

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ https://tsn.ua/ukrayina/pomerla-ruslana-pisanka-2113810.html
  4. ↑ https://www.rheinpfalz.de/kultur_artikel,-schauspielerin-ruslana-pysanka-mit-56-jahren-in-kaiserslautern-gestorben-sie-drehte-mit-selenskyj-_arid,5382779.html?reduced=true
  5. ↑ В Москве Руслана Писанка представила своего мужа Ивана. fakty.ua (російською) . 2003-08-08.
  6. ↑ На «Интере» стартует «Служебный романс». podrobnosti.ua (російською) . 2008-08-29. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  7. ↑ «Вишка». Фінал. tribuna.com.
  8. ↑ «1+1» оголосив дату прем’єри шоу «Твій День». Детектор Медіа. 27 квітня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  9. ↑ Васильєва, Олександра. Український мультфільм «Микита Кожум'яка» показуватимуть у 15 країнах. gazeta.ua. 2016-10-17. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  10. ↑ «Зважені та щасливі». stb.ua.
  11. ↑ Руслана Писанка з’явиться у серіалі «Кріпосна». stb.ua. 2019-02-27. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  12. ↑ Михайлова, Юлія. Руслана Писанка зіграла головну роль у детективному серіалі: фото і відео. 24tv.ua. 2020-04-24. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  13. ↑ Бахарева, Таисия. Руслане Писанке пришлось поработать в морге. fakty.ua (російською) . 2020-04-23. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  14. ↑ Історія Руслани Писанки: втрата, яка приголомшила всю Україну - kyivski.info (укр.). 26 грудня 2022. Процитовано 30 січня 2023.
  15. ↑ Померла Руслана Писанка. Вона не поборола важку хворобу. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 липня 2022.
  16. ↑ Пішла з життя слідом за мамою: Руслана Писанка була змушена втікати з розбомблених Гореничів та прощатися з мамою по вайберу. 1plus1.ua. Процитовано 19 липня 2022.
  17. ↑ Померла телеведуча Руслана Писанка. 24 Канал. Процитовано 19 липня 2022.
  18. ↑ Померла Руслана Писанка. tsn.ua. Процитовано 19 липня 2022.
  19. ↑ Стала відома причина смерті Руслани Писанки. unian.ua. Процитовано 21 липня 2022.
  20. ↑ Україна попрощалася із Русланою Писанкою. obozrevatel.com. Процитовано 21 серпня 2022.
  21. ↑ Руслану Писанку перепоховали у Києві. 30.10.2024, 18:44
  22. ↑ Руслана Писанка - Синий платочек. 2016-10-10. Процитовано 3 травня 2020.
  23. ↑ Михайло Поплавський - Шаланды полные кефали. 2016-12-29. Процитовано 3 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Писанка Руслана Ігорівна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Писанка_Руслана_Ігорівна&oldid=42781173