Рюжа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рю́жа (рю́за) — риболовне знаряддя, застосоване в гирлах Північної Двіни для літньої і зимової ловлі сигів та іншої дрібної риби; будовою нагадує ятір, з 11-17 обручами.

Назва з російської мови походить або від карельського rüžä, або від фінського rysä, або від естонського rüzа (верша), висхідних до шведського rysja або норвезького rûsa, rŷsa, rysja.[1].

Використовувалося 4 види рюжей в залежності яку рибу ловили[2]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос.) Фасмер М. Рюжа // Етимологічний словник російської мови.
  2. (рос.) Труды. — Мосцоw (Р.С.Ф.С.Р.) Научный институт рыбного хозяйства, 1929. — Т. 5. — С. 66—67.

Література[ред. | ред. код]