Рязановський Микола Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рязановський Микола Валентинович
Народився 21 грудня 1923(1923-12-21)[1]
Харбін, Провінція Хейлунцзян, КНР[2][3]
Помер 14 травня 2011(2011-05-14)[4][1] (87 років)
Окленд, Аламеда, Каліфорнія, США[5]
Громадянство
(підданство)
США
Alma mater Гарвардський університет, Орегонський університет і Колледж Святого Іоанна[d]
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)
Член Американська академія мистецтв і наук[6]
Нагороди

Микола Валентинович Рязановський (рос. Николай Валентинович Рязановский — 21 грудня 1923, Харбін — 14 травня 2011 Окленд, Каліфорнія) — визначний американський історик-славіст, професор Каліфорнійського університету, религійний діяч російської еміграції в США.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в еміграції, в родині видного російсього правознавця, історика і культуролога Валентина Олександровича Рязановського (1884—1968) та його дружини — письменниці Антоніни Рязановської. В 1938 приїхав з батьками до США. Історичну освіту (ступінь бакалавра) одержав в 1942 в університеті штату Орегон. В 1943 одержав американське громадянство. В 1943—1945 роках брав участь у другій світовій війні — був фронтовим розвідником армії США під час Арденнської операції на Західному фронті.

В 1946 демобілізувався в чині лейтенанта і прродовжив освіту — здобув ступінь магістра в Гарвардському університеті (1947). Тамо ж в аспірантурі був учнем М. М. Карповича. Захистив дисертацію (Ph.D.) в Оксфордськом університеті (1949), тема — російське Слов'янофільство 19 ст.. Повернувшись до США, став профессором історичного факультету університету штату Айова, де викладав 8 років.
З 1957 г. професор європейської історії Каліфорнійського університету в Берклі.
Наукові праці в галузі російської історії — від Київської Русі (9 ст.) і до кінця 20 ст.. Центр його наукових інтересів — епоха царювання Миколи I-го та історія інтелігенції 19 ст. По його підручнику «Історія Росії», (перше видання вийшло у світ в 1963 році, потім багаторазово перевидавалось) вчилось не одне покоління американських студентів.

Наукова та громадська діяльність[ред.ред. код]

Нагороди та премії[ред.ред. код]

  • медль «Бронзова Зірка» (за участь у війні)
  • 1993 — премія «За видатний вклад в слов'янські дослідження» Американської Асоціації сприяння слов'янським дослідженням.
  • гранти фундацій Фулбрайта та Гугенхайма

Наукові праці[ред.ред. код]

(вибрані)

  • Russia and the West in the Teaching of the Slavophils. — Harvard, 1952. 244 p.
  • Nicholas I and the Official Nationality in Russia. — University of California, 1959. 296 p.
  • A History of Russia. — New York, 1963. 711 p.
  • The Emergence Of Eurasianism, «California Slavic Studies» 4 (1967)
  • The Teaching of Charles Fourier. — University of California, 1969. 256 p.
  • A Parting of Ways. Government and the Educated People in Russia 1801—1855, Oxford 1976.

Сім'я[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q20666306d:Track:Q54837
  • NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513